Пошуки мистецтва в кіношколах Європи початку XX ст (2 год)

2001

Міністерство науки і освіти України

Дніпропетровський національний університет

_____________________________________________________

                 Кафедра видавничої справи і міжкультурної комунікації

Методичні вказівки до вивчення курсу "Історія мистецтв"

Дніпропетровськ

РВВ ДНУ

2001

Викладені короткі теоретичні відомості з історії світового та українського кіно і сводночас формульовані контрольні запитання, а також подаються рекомендації щодо тематики практичних занять, список рекомендованої літератури, теми рефератів.

Методичні вказівки призначені для студентів-журналістів, які вивчають курс "Історія мистецтв", а також для філологів, мистецвознавців і тих, хто цікавиться кіномистецтвом.

                                                                                            Темплан 2001, Поз. 109                                                                                                                                                                                                               

                  Методичні вказівки до вивчення курсу "Історія мистецтв"

Укладачі: канд. філол. наук, доцент І. М. Нікітіна

            канд. філол. наук, доцент Н. І. Іванова

            канд. філол. наук, доцент Л. В. Куценко

            Редактор І. І. Баккуменко

            Коректор Г. О. Проколущенко

___________________________________________________

 Підписано до друку               . Формат 60х84/16.

 Папір друкарський. Друк плоский

 Ум. друк. арк.      . Ум. фарбо.-відб.     . Обл. -вид. арк.

 Тираж 100 пр. Зам.№

_____________________________________________________

 РВВ ДНУ, вул. Наукова, 13, м. Дніпропетровськ, 49050.

 Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

ПЕРЕДМОВА

"Історія світового кіно" є складовою частиною передбаченого навчальним планом курсу "Історія мистецтв", що у свою чергу доповнює фундаментальний курс "Історія світової культури". Кіно як мистецтво у такий же спосіб, як і театр, подається "широким планом", із врахуванням посиленої уваги ЗМІ до цього мистецтва, а також важливості досвіду кінематографа для телебачення, яке використовує його досягнення, його "мову". Саме це мотивує аспект розробленого для журналістів курсу: вивчення вищих художніх досягнень кіномистецтва в історичному плані й у жанровій різноманітності, шляхи становлення світового кіно як авторського. Частина посібника, присвячена зарубіжному кіномистецтву, написана доц. І. М. Нікітіною , доц. Л.В. Куценко розділ "Українське кіномистецтво – канд.філол.наук Н.І. Івановою.

Структура посібника визначається навчальним планом: 36 годин - лекції,   18 годин - практичні заняття. Коротко висвітлюючи проблематику кожної лекції, ми водночас формулюємо контрольні запитання, а також напрямок тем залікових рефератів: різноманітність матеріалу та розмаїття смаків студентів вимагає з’ясування тем в індивідуальному порядку.

Специфіка предмета диктує оптимальну форму практичних занять: груповий перегляд 9 стрічок, їх рецензування (додаткова журналістська практика) та обговорення фільмів і рецензій. Рекомендований список художніх кінофільмів приблизний, він може варіюватися. Складаючи його, ми виходили з місцевих можливостей: проглянути ці стрічки можна або в кіноклубі "Мисль", або на відеокасетах, накопичених у факультетській лабораторії.

Залік передбачає перегляд основних класичних стрічок, відвідування лекційного курсу та практичних занять, написання 5 відгуків, 5 рецензій та реферату.

ПРОГРАМА

лекційного курсу "Історія світового кіно"

(З6 годин)

                                                     РОЗДІЛ I

                                         ЗАРУБІЖНЕ КІНО (24 год)

Вступ. Кіно як мистецтво (2 год)

Кіно як мистецтво, як особлива умовна знакова система. Концепція Ю. Лотмана про кіно як про мову. Відмінність нової художньої мови від традиційних мов, залежність від них і постійна полеміка, відокремлення як одна із закономірностей розвитку. Теорія кіномистецтва як синтезу всіх мистецтв, її критика. Специфічні форми виражальності (ракурс, план, монтаж) та їх загальноестетична природа.

Постійне напруження між масовою природою кіновидовищ як різновиду балагана, вар’єте та тяжіння до високої пізнавально-естетичної функції як джерело розвитку кіномистецтва. Загальнокультурні та загальномистецькі передумови виникнення кіно в системі мистецтв, їх художніх звершень. Єдиний світовий кінопроцес та його національні різновиди. Нерівномірність цього процесу, його залежність від економічних та політичних умов. Періодичність художніх криз та їх подолання в процесі еволюції кіномистецтва в соціокультурному контексті. Особливості сучасної ситуації кінопроцесу у світі та на терені колишнього СРСР.

Передумови виникнення та перші кроки (2 год)

Велика кількість технічних винаходів другої половини XIX століття, що "оживили" малюнок та фотографію, як відгук на досі недосяжну потребу "максимального наближення мистецтва до життя" (В.Божович), як вирішення загальних потреб художньої свідомості. ("Колесо Фарадея" “тауматрон”, “праксинотроп”, відкриття Едісона та ін.) Перші публічні демонстрації братів Люм’єр - умовна дата народження "сінема". Коротенькі стрічки Луї Люм’єра як започаткування майбутнього документального кіно. Справжня хроніка повсякденного життя ("Прибуття потягу до вокзалу Ла Сьота", "Годування дитини"), політичних подій ("Коронація російського імператора Миколи II"). Король кіноінсценізацій Жорж Мельєс. Природна театральна умовність його стрічок-феєрій, знятих з однієї точки. Віднайдення багатьох кінотрюків ("трюк підміни"), розробка жанрів фантастики, феєрії, інсценізації навіть історичних подій як імітація хроніки ("Справа Дрейфуса", "Коронація Едуарда VІІ" тощо). Шедевр Мельєса "Мандрівка до Місяця". Короткочасний успіх першопроходців французького кіно, що було вже відкриттям нового мистецтва, але сприймалося як фокус і швидко вичерпало цікавість до ярмаркового видовища.

Пошуки мистецтва в кіношколах Європи початку XX ст (2 год)

Одночасність розвитку масових жанрів ігрового кіно (мелодрами, комедії, пригодницькі, детективні, історичні тощо). Окремі спалахи художніх відкриттів у Франції (сімейні фірми “Пате”, “Гомон”). Жорстока конкуренція, пошуки подолання кризи глядацького інтересу: звернення до відомих майстрів слова за сюжетами А.Франс, Ж.Ростан , до талановитих малярів, композиторів, театральних акторів (Сара Бернар, Муне-Сюллі). На міцній базі "старих” мистецтв успіхи студії "Фільм д’Ар" у жанрі психологічного кінематографа, змістовного і якісного. Вироблення системи "розкрутки" кінозірок. Розробка складних сюжетів, серіалів ("Рокамболь", "Нат Пінкертон”). Пошуки якісного кіно в процесі масового виробництва розважальних стрічок. Винаходи зйомки "Брайтонської школи" (Англія), вживання тревелінгу при роботі над історичними видовищними фільмами ("Кабірія" П.Фоско за сценарієм д’Аннунціо). Значні успіхи скандинавського кіно на підвалинах серйозної театральної традиції та поступове її долання. Зліт фірми "Нордіск". Утворення поетичного національного кіно, кінозірки світового класу (Аста Нільсон, Грета Гарбо, Шестрем тощо). Кінематограф німецького експресіонізму як перший у світі стилістично, єдиний мистецький напрямок - складова частина експресіоністського авангардного руху в Німеччині 1910 -1920-х років. Виявлення постійної закономірності кіномистецтва- тяжіння до художньої умовності, руйнування життєподібності та, як наслідок, вироблення системи стильових засобів виразності (моделювання кінообразів засобами освітлення, деформування предметів за допомогою ракурсів, створення умовних відверто театральних декорацій, атмосфери таємничості, тривоги, трагічного сприйняття реальності), що було природно саме для Німеччини напередодні, під час та після першої світової війни. Класичні стрічки цього різновиду -"Кабінет доктора Калігарі" Р. Віне (1919), "Стомлена смерть" Ф.Ланга (І921), "Носферату” Ф.В. Мурнау, "Голем, як він з’явився у світ" П. Вегенера (1920). Загострення соціальної проблематики засобами експресіоністської естетики теми - "Остання людина" Ф.В. Мурнау (1924). “Безрадісний провулок” Т.В.Пабста (І926). Великий вплив художніх досягнень експресіоністського кіно Німеччини на світовий кінопроцес.