П. Перевірка знань студентів у формі тестування.

Методичні вказівки до вивчення питань теми:

При вивчені даної теми, слід звернути увагу на визначення поняття 

житлового фонду соціального призначення.

    Житловий фонд соціального призначення – це житло, призначене для проживання громадян, які потребують соціального захисту або поліпшення умов проживання: інвалідів, ветеранів, самітних громадян похилого віку – їм надається житло в будинках-інтернатах та інших громадян, які не можуть задовольнити житлову потребу через брак коштів.

    За призначеним житловий фонд розподіляється на такі категорії:

- житловий фонд соціального призначення;

- житловий фонд спеціального призначення;

- житловий фонд загального призначення

    Соціальне житло надається безоплатно, проте користування житлом здійснюється за доступну плату тими громадянами України, які потребують соціального захисту.

    Відповідно до ст.. 3 Закону України „Про житловий фонд соціального призначення” до житла соціального призначення належать: 1) квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки; 2) жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання..

Житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування відповідно до ст. 5 вищевказаного закону.

До житлового фонду спеціального призначення належать6 а) службове житло; б) гуртожитки для проживання самотніх громадян; в) гуртожитки для проживання сімей; г) будинки (квартири) маневреного житлового фонду; д) жилі приміщення із фонду тимчасового проживання біженців.       

Службове житло - це житло, що надається в користування працівникам підприємств, установ та організацій, які у зв'язку з характером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу нього. Правове становище та призначення службового житлового приміщення встановлені у ст. 118 ЖК та постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. № 37. Житлове приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого органу відповідної ради за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

Правове визначення поняття "гуртожиток" дається у ст. 127 ЖК та у постанові Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208.

Гуртожитки - це приміщення, призначені для спільного проживання кількох одиноких громадян, які не перебувають у сімейних стосунках, або для проживання окремих сімей.

Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Гуртожиток повинен відповідати певним вимогам, де громадянам у зв'язку з трудовими відносинами або навчанням у закладі освіти за спеціальними ставками оплати згідно з ордером, виданим власником гуртожитку, надаються у тимчасове користування житлова площа, меблі та інші предмети домашнього вжитку і культурно-побутового призначення. Гуртожитки обслуговуються спеціальним персоналом.

Службові житлові приміщення можуть бути розташовані в будинках державного та суспільного житлового фонду. Житлове приміщення, незалежно від належності будинку, в якому воно знаходиться, замислюється в число службових рішенням виконкому районної, міської Ради народних депутатів. За своїми властивостями службові житлові приміщення, як правило, окремі квартири. Іноді службові житлові приміщення надаються працівнику у виглзді однієї або кількох кімнат в загальній квартирі.

Службові житлові приміщення надаються включеним до переліку працівникам, які постійно проживають у населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства, установи, організації.

Зазначені приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без дотримання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

Надання службових житлових приміщень допускається у разі наявності у працівників житла, але із-за віддаленості - неможливості ними виконувати трудові обов'язки.

Для одержання службового житлового приміщення відповідний працівник подає заяву адміністрації підприємства, додаючи довідку з місця проживання про склад сім'ї. Члени сім'ї заявника дають письмову згоду.

Службове житлове приміщення має бути благоустроєним, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Користування службовими житловими приміщеннями здійснюється за правилами договору найму житлового приміщення за деякими виключеннями.

Основні права та обов'язки користувачів службових житлових приміщень в більшості співпадають з правами та обов'язками наймачів звичайних житлових приміщеннь.

Члени родини особи, що отримала службове житлове приміщення, не набувають самостійного права користування цим приміщенням, їх права є похідними від прав особи, що отримала службове житлове приміщення у зв'язку з трудовими відносинами.

Для проживання робітників, службовців, студентів, а також інших громадян в період роботи чи навчання можуть використовуватися гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально збудовані або перебудовані з цією метою житлові будинки. Житлові будинки, що використовуються як гуртожитки, реєструютьсая як гуртожитки у виконкомі місцевої Ради народних депутатів.

Житлова площа в гуртожитках надається в порядку черговості, що визначається адміністрацією підприємства, установи, організації та профспілковим комітетом. Житлова площа в гуртожитку надається в розмірі не менше 6 кв. м на одну особу.

Особи, які проживають у гуртожитку, зобов'язані використовувати надану житлову площу відповідно до її призначення; забезпечувати схоронність приміщень, обладнання й інвентаря; дотримуватись правил співжиття, правил внутрішнього розпорядку гуртожитку; зберігати чистоту й порядок у житлових приміщеннях, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування тощо.

Мешканцям житлового фонду спеціального призначення забороняєтеся проводити самовільно переобладнання й перепланування приміщень.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти: