Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Можливі канали витоку інформації у технічних засобах зв’язку.




Технічні засоби зв'язку включають в себе:

- телефонні апарати;

- концентратори;

- автонабірні пристрої;

- комутатори диспетчерського зв'язку;

- пристрої та системи гучномовного зв'язку;

- системи оперативного повідомлення;

- фототелеграфні пристрої;

- телетайпи.

Перехоплення інформації при використанні таких пристроїв може здійснюватись за рахунок:

- підключення в абонентські, розподільчі та магістраль­ні мережі зв'язку;

- електромагнітних випромінювань підсилювальних прист­роїв;

 - перехресного наведення сигналів на сторонні провід­ники і ланцюги, які 

виходять за межі контрольованої зони;

- введення ("нав'язування") зловмисником в мережі зв'яз­ку високочастотного сигналу.

Основними уразливими місцями засобів зв'язку, щодо ви­току інформації, в мережі зв'язку, є кінцеві і підсилювальні пристрої. Кожне з них має ряд елементів, які можуть служити джерелом витоку інформації або використовуватись як перетво­рювачі при впливі на них спеціальною апаратурою.

Звичайний телефонний апарат має три таких елементи:

- дзвінок;

- мікрофонний капсуль;

- телефонний капсуль.

Конструктивно телефонний апарат зроблено так, що його дзвінковий ланцюг в режимі чекання виклику (при покладеній трубці) не відключається від мережі. Котушка електромагніту дзвінка завжди має деякий залишковий магнетизм, якор дзвінка (ударний молоточок) або нещільно прилеглі один до одного витки обмотки електромагніту виконують роль мембрани. Таким чином, дзвінковий ланцюг телефону в якійсь мірі може викону­вати роль мікрофону.

Звукові хвилі, які впливають на корпус телефонного апа­рату, передаються на дзвінок, де перетворюються в електро­магнітні сигнали з амплітудою до 150 мкВ, які за допомогою спеціальних підслуховуючих пристроїв можуть бути перехоплені на телефонних мережах. Тому найбільш уразливими є мережі міської АТС або місцеві, якщо вони мають прямий вихід за ме­жі контрольованої зони ( у випадку, коли крос АТС знаходить­ся в іншому приміщенні).

Уразливість мікрофонного капсуля щодо витоку інформації полягає в тому, що при певних умовах він може виконувати свої функції і у відключеному стані (при покладеній трубці один провід мікрофонного капсуля відключається). Ці умови виникають, коли в лінію телефонного апарату, який прослухо­вується, послати струм високої частоти. За рахунок того, що контакти, які розривають ланцюг мікрофону, мають ємність 5-20 пФ, електромагнітні хвилі з частотою в декілька одиниць мегагерц вільно проходять через них і впливають на мікро­фон. Сигнали звукової частоти накладаються на ці хвилі і мо­жуть прийматись пристроями, що підслуховують.

Таке "нав'язування" високочастотного сигналу може здійснюватись без підключення безпосередньо до телефонних ліній, а з використанням для цієї мети проводу, прокладеного паралельно цим лініям.

В телефонних концентраторах КД-6 (КС-6) як визивний пристрій використовується телефонний капсуль, який є практично, динамічним мікрофоном. Він постійно підключений до всіх з'єднувальних ліній концентратора, що створює реальну можли­вість підслуховування при підключенні до будь-якої з них.

 

2. Можливі канали витоку інформації у системах внутрішнього телебачення та засобах розмноження документів.

Системи внутрішнього телебачення являють собою замкнуті телевізійні системи (без виходу в ефір), що використовуються для передачі зображення на порівняно невеликі відстані (від десятків метрів до трьох - чотирьох кілометрів). Лініями зв'язку у них служать коаксіальні кабелі. Ці системи використо­вуються для передачі оперативного стану з план­шетів командних пунктів, забезпечення навчального процесу, спостереження за роботами у важкодоступних і небезпечних місцях та в інших цілях.

Системи внутрішнього телебачення базуються, як правило, на основі промислових та прикладних телевізійних установок типу ПТУ-26, ПТУ-30, ПТУ-101, ПТУ-102. В ряді ПТУ для збільшення відстані передачі зображення, воно виконується на радіочастоті, з використанням перших п’яти частотних каналів широ­комовного телебачення. Передача зображення на радіочастоті в УКХ діапазоні є самим уразливим каналом витоку інформації в системах внутрішнього телебачення, оскільки при роботі УКХ генератора, з попередніх і кінцевих підсилювачів можливе пере­хоплення сигналу, який несе елементи зобра­ження, що передається, на значній відстані від місця встановлення системи. Будь-які заходи по захисту цього каналу витоку інфор­мації є недостатньо ефективними та доволі недешевими, тому основним заходом захисту треба вважати роботу телевізійних систем в режимі передачі зображення на радіочастоті.

При передачі зображення на відеочастоті можуть виникну­ти канали витоку інформації за рахунок близького розташуван­ня різних пристроїв і ліній, що мають прямий вихід за межі контрольованої зони, з пристроями та кабельною системою ос­новної установки або за рахунок самозбудження відеопідсилю­вачів.

До засобів копіювально-розмножувальної техніки (КРТ) відносяться тех-нічні засоби оргтехніки, що ґрунтуються на неполіграфічних методах оперативного копіювання та розмноження документації. Основними факторами підвищення ролі аналізу сучасних засобів КРТ на відповідність вимогам безпеки інформації є:

· значне зростання об`ємів документації, що тиражується;

· виробництво та широке застосування сучасних засобів КРТ, що базуються на нових фізичних процесах перенесення інформації та її перетворення в процесі створення копії документа і утворюють технічні канали витоку інформації;

· застосування нових спеціальних засобів перехоплення інформації.

Ознаки, за якими проводиться класифікація засобів КРТ, визначаються загрозами для інформації яка оброблюється, що спричиняються роботою таких засобів, зокрема фізичними процесами перенесення зображення - методами копіювання.

Класифікація грунтується на аналізі методів копіювання документації за фізичними процесами перенесення зображення, основних конструктивних ознак побудови копіювально-розмножувальних апаратів (КРА). Класифікацію засобів КРТ наведено у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Класифікація засобів КРТ

Клас А Засоби КРТ, що не створюють інформативні

Клас Б

Засоби КРТ, що створюють інформативні ПЕМВН

(електрофотографічні цифрові апарати)

ПЕМВН  (світло -, фото -, термо-копіювальні,

Підклас I

Засоби КРТ з циклічним

інформативним сигналом

(цифрові електрофотографічні апарати)

Підклас II

Засоби КРТ з однократним

інформативним сигналом

(ризографи)

мікро -, Група 1 Група 2   Група 3 Група 1 Група 2   Група 3
електрофото-графічні аналогові апарати) Засоби КРТ з витоком інформації шляхом ПЕМВ Засоби КРТ з витоком інформації шляхом наводок в мережі живлення та заземлення Засоби КРТ з іншими загроза-ми для інформа-ції Засоби КРТ з витоком інформації шляхом ПЕМВ Засоби КРТ з витоком інформації шляхом наводок в мережі живлення та заземлення Засоби КРТ з іншими загрозами для інформації
  Підгрупи за кількісними показниками Підгрупи за кількісними показниками   Підгрупи за кількісними показниками Підгрупи за кількісними показниками  

Відповідно до змісту табл. 8.1, засоби КРТ поділяються на два класи:

клас А- засоби КРТ, що у процесі роботи не створюють інформативні ПЕМВН; до цього класу віднесено світлокопіювальні, фотокопіювальні, термокопіювальні, мікрографічні, електрофотографічні аналогові апарати з оптичним перенесенням зображення з оригіналу на копію;

клас Б - електрофотографічні цифрові апарати з оптично-дискретним перенесенням зображення з оригіналу на копію.

Клас Б поділяється на два підкласи:

підклас I - засоби КРТ з циклічним інформативним сигналом (цифрові електрофотографічні апарати);










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 333.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...