Перехоплення мовної інформації шляхом високочастотного нав'язування.

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 15Следующая ⇒

2.1. Пристрої для перехоплення мовної інформації у провідникових каналах. У теперішній час ВЧ нав'язування знайшло широке застосування в телефонних лініях для акустичного контролю приміщень через мікрофон телефонної трубки, що лежить на апараті.

Принцип реалізації методу полягає в тому, що в телефонну лінію відносно загального корпусу (в якості якого, наприклад, використовують контур заземлення або труби парового опалення) на один з провідників подають ВЧ коливання від спеціального генератора – передавача. Через елементи телефонного апарату, навіть коли трубка не знята, вони поступають на мікрофон і модулюються мовою нічого не підозрюючих співбесідників (рис. 7.18).

Рис. 7.18. Принцип реалізації ВЧ нав'язування на телефонний апарат.

Прийом інформації відбувається також відносно загального корпусу, але вже через другий провідник лінії. Амплітудний детектор приймача дозволяє виділити НЧ огинаючу для подальшого підсилення і запису. Очевидно, що якість перехопленої інформації тим вище, чим ближче здійснено підключення до кінцевого пристрою (телефонного апарату). Ця обставина вносить певні незручності у використанні даного методу. Фільтр нижніх частот в лінії необхідний для одностороннього розповсюдження ВЧ зондуючих коливань.

Принципово ВЧ сигнал у даному випадку використовується для подолання розімкнених контактів мікрофонного кола апарату при покладеній телефонній трубці. Справа в тому, що для зондуючого сигналу механічно розімкнений контакт є свого роду повітряним конденсатором, опір якого буде тим менший, чим вище частота сигналу від генератора.

При впливі ВЧ випромінювання на телефонний апарат нелінійні процеси відбуваються у цілій низці елементів його електричної схеми. Але найбільш сильно вони проявляються саме в мікрофоні, опір якого змінюється за законом випадково впливаючого акустичного сигналу, що призводить до амплітудної модуляції несучої. Для гарантованого виникнення зазначеного ефекту рівень зондуючого сигналу у мікрофонному колі повинен бути не менше 150 мкВ, а вихідний опір генератора повинен бути вище, ніж у мікрофона, в 5 – 10 разів. Частота зондуючого сигналу повинна лежати в діапазоні 30 кГц – 20 МГц. Частіше за все її вибирають приблизно рівною 1 МГц, оскільки при цьому забезпечуються найкращі умови розповсюдження.

Схема пристрою, що реалізовує вищезазначений метод, наведена на рис. 7.19. Дальність дії подібних пристроїв за реальних умов не перевищує декількох десятків метрів. В перспективі в області використання провідникових каналів, ймовірніше за все, будуть освоюватись способи зондування не тільки телефонних апаратів, але і інших пристроїв, в тому числі і колами живлення, заземлення тощо.

Рис. 7.19. Блок-схема пристрою ВЧ нав'язування.

2.2. Перехоплення мовної інформації з використанням радіоканалу. Про роботу пристроїв, що використовують принцип ВЧ нав'язування через електромагнітне поле частково вже згадувалось при вивченні пасивних і напівактивних радіозакладок. Розглянемо їх більш детально.

Основою перших зразків пасивних РЗП є циліндричний об'ємний резонатор з рідинним наповнювачем (олією, мастилом), у верхній частині якого зроблено отвір, через який внутрішній об’єм резонатора сполучається з повітрям приміщення, де ведуться переговори (рис. 7.20). В отвір вставлена металева втулка з чвертьхвильовим вібратором, настроєним на відповідну частоту. Розміри резонатора і рівень рідини підібрані таким чином, щоб вся система мала резонанс на частоті зовнішнього опромінення.

7.20. Конструкція перевипромінюючої радіозакладки

1- кришка з діелектричного матеріалу; 2 - місце стиковки с металевим циліндричним стаканом; 3 - вставна кришка з феритового матеріалу; 4 - кільце з ізолятором; 5 - металева антена (чвертьхвильовий вібратор на частоту 330МГц); 6 - узгоджувальний підстроювальний конденсатор; 7- спеціальна рідина; 8 - стакан; 9 - тонкий шар маслянистої рідини, реагуючий на звукові коливання; 10 - металевий циліндр, що являє собою Ѕ котушки індуктивності на 10 мГн; 11 - металевий циліндр; 12- отвір для установки резонатора з антеною.

При цьому власний чвертьхвильовий вібратор всередині резонатора створює зовнішнє поле перевипромінювання. При веденні розмов поблизу резонатора на поверхні рідини виникають мікроколивання, які викликають зміну добротності і резонансної частоти резонатора. Цих змін достатньо, щоб впливати на характеристики поля перевипромінювання, яке створюється внутрішнім вібратором. Сигнал стає промодульованим по амплітуді і фазі акустичними коливаннями. Такий радіомікрофон працює лише тоді, коли він опромінюється потужним джерелом на частоті резонатора.

Головною перевагою радіомікрофону такої конструкції є неможливість його виявлення відомими засобами пошуку РЗП при відсутності зовнішнього опромінення.

Поряд з пасивними РЗП, аналогічними вищезазначеному, для знімання інформації використовуються і напівактивні закладки - аудіотранспондери.

Транспондери починають працювати тільки при їх опромінюванні потужним вузькосмуговим ВЧ зондуючим (опірним) сигналом. Приймачі транспондерів виділяють зондуючий сигнал і подають його на модулятор, де, як правило, здійснюється вузько смугова частотна модуляція сигналу. В якості модулюючого використовується сигнал, що поступає або безпосередньо з мікрофону, або з мікрофонного підсилювача. Промодульований ВЧ сигнал перевипромінюється, при цьому його частота зміщується відносно несучої частоти сигналу зондування. Час роботи транспондерів становить декілька місяців, оскільки струм споживання від джерела живлення незначний.

Сучасні закладні пристрої, що реалізують вищерозглянуті принципи, мають різноманітні габарити і форму, відрізняються характеристиками. Використання цих систем достатньо шкідливе для здоров’я як тих, кого підслуховують, так і для тих, хто підслуховує, оскільки потужним високочастотним сигналом опромінюються важливіші органи людини, тому у теперішній час для прослуховування вони практично не застосовуються.

Крім використання спеціальних засобів, що встановлюються на об'єктах, теоретично можливе зондування окремих радіотехнічних пристроїв (телевізорів, приймачів і т. ін.), вузлів побутової техніки, будівельних конструкцій. Однак на практиці це вкрай складне завдання, оскільки потрібно перебрати багато варіантів щодо вибору напрямків випромінювання, частоти сигналу зондування, рівня, виду модуляції тощо.

Перспективою розвитку подібних засобів у радіодіапазоні є модернізація резонаторів з метою підвищення індексу модуляції відбитого випромінювання і раціональний вибір частоти. Пріоритетним напрямком розвитку є і освоєння більш високочастотних діапазонів (майже до міліметрових хвиль). Можливо припустити, що подібні резонатори будуть виконуватись у вигляді окремих вузлів різноманітного обладнання (кондиціонерів, радіоприймачів і т. ін.) або елементів будівельних конструкцій.

2.3. Оптико-акустична апаратура перехоплення мовної інформації.

    Найбільш перспективним напрямком в області ВЧ нав'язування є використання лазерних мікрофонів, перші зразки яких були прийняті на озброєння американськими спецслужбами ще в 1960-ті роки.

Принцип роботи цих пристроїв, що отримав назву лазерних систем акустичної розвідки (ЛСАР), полягає в наступному. Випромінювання, що генерується лазерним передавачем (ВЧ сигнал), розповсюджується через атмосферу, відбивається від поверхні віконного скла, модулюється при цьому за законом акустичного сигналу, який також впливає на скло, повторно долає атмосферу і приймається фотоприймачем, який відновлює сигнал, що був розвіданий (рис. 7.21).

Рис. 7.21. Принцип роботи лазерного мікрофону

Сама модуляція сигналу зондування на нелінійному елементі, в якості якого виступає віконне скло, достатньо складний фізичний процес, який спрощено можна представити наступним чином.

1. Звукова хвиля, що генерується джерелом акустичного сигналу, падаючи на межу розділу повітря-скло, викликає відхилення поверхні скла від початкового положення. Відхилення приводять до дифракції світла, що відбивається від цієї межі.

Дійсно, це видно, наприклад, при падінні плоскої монохроматичної звукової хвилі на плоску межу розділу. Відхилення межі від стаціонарного стану являє собою біжну вздовж скла поверхневу хвилю з амплітудою, пропорційною амплітуді зміщення середовища в полі звукової хвилі, а довжина цієї поверхневої хвилі дорівнює

,                                                (7.1)

де - кут падіння, а - довжина падаючої акустичної хвилі.

2. Відбите від збудженої поверхні світло містить зсунуті по частоті дифракційні компоненти. Якщо поперечний розмір падаючого пучка лазерного випромінювання значно перевищує довжину поверхневої хвилі, то відбите світло являє собою сукупність пучків, що дифрагують, та розповсюджуються по дискретних напрямках, які визначаються з рівності

,                                     (7.2)

де - кут падіння вихідного світлового пучка,

- хвильове число,

- довжина світлової хвилі.

В результаті у відбитих пучках присутні т р и в и д и м о д у л я ц і ї оптичного випромінювання.

По-перше, частотна модуляція, викликана ефектом Доплера, внаслідок коливальних рухів віконного скла під впливом акустичних сигналів.

При цьому девіація частоти відносно центрального значення монохроматичного випромінювання лазера підсвітлення має величину

,                                             (7.3)

де - швидкість розповсюдження поверхневої хвилі;

- швидкість звуку у середовищі.

По-друге, фазова модуляція, викликана наявністю у відбитому сигналі як дзеркально-відбитої, так і дифракційних компонент.

Результат суперпозиції останніх приводить до того, що при малих у порівнянні з довжиною поверхневої хвилі поперечних розмірів падаючого оптичного пучка у відбитому сигналі буде домінувати дифракційний пучок нульового порядку. В цьому випадку і з’ясується, що фаза світлової хвилі буде промодульована за часом з частотою звукового сигналу.

По-третє, амплітудна модуляція, викликана коливаннями пучка, що підсвітлює, відносно напрямку дзеркального (максимального) відбиття.

Ці коливання викликані також просторовим переміщенням віконного скла під впливом акустичного сигналу.

На практиці найбільш часто використовують системи, що працюють на сприймання саме цього виду модуляції.

Для ефективної роботи ЛСАР необхідним є виконання певних умов і наявність досвіду. Так, необхідно правильно обирати точку спостереження за об’єктом і точку знімання інформації, грамотно розташовувати апаратуру на місцевості, проводити її ретельну юстировку. Для обробки перехоплених повідомлень необхідно у більшості випадків використання професійної апаратури комп’ютерної обробки мовних сигналів.

На сьогоднішній день створено ціле сімейство ЛСАР. Досягнення в розвитку лазерної техніки дозволили значно покращити їх технічні характеристики і надійність роботи. Достатньо сказати, що з'явилась можливість дистанційної реєстрації коливань скла з амплітудою до 10^-14 – 10^{-16 м, є відомості про потенційні можливості роботи по об'єктах на відстанях до 10 км, а напрацювання на відмову серійного гелій-неонового лазера становить не менше 10 000 годин.}

На якість роботи лазерних мікрофонів суттєво впливає велика кількість різних факторів: погодні умови, рівні фонових шумів, товщина і марка скла, жорсткість кріплення скла у рамі, спосіб кріплення рами до стіни, довжина хвилі передавача, точність юстировки апаратури, обробки сигналу, рівня мови у приміщенні і т. ін. У зв'язку з цим складно вести мову про дальність перехоплення інформації взагалі, можливо розрахувати дальність знімання інформації із визначеного приміщення даною апаратурою в певних умовах.

Подальший розвиток ЛСАР, ймовірніше за все, піде шляхом зменшення масогабаритних характеристик пристроїв за рахунок використання сучасних напівпровідникових лазерів, оптичних пристроїв і засобів первинної комп’ютерної обробки сигналів.

Висновки:

1. Апаратура, що використовує принцип ВЧ нав'язування, - реальний засіб несанкціонованого отримання мовної інформації.

2. Ефективність її застосування залежить від наступних фактів:

· рівня мови;

· відстані від пункту контролю до об'єкту;

· технічних характеристик апаратури і засобів вторинної обробки перехоплених сигналів;

· погодних умов;

· ступеню підготовленості обслуговуючого персоналу.

3. Застосування подібної техніки можливе лише при ретельній попередній підготовці.

4. Використання апаратури ВЧ нав'язування у провідникових каналах має добру перспективу через порівняну простоту і дешевизну, відомі методи.

5. Використання лазерних систем у технічному плані не має суттєвих проблем, і вони у майбутньому стануть звичайним засобом несанкціонованого отримання мовної інформації.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 372.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...