Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація ЗП в залежності від способу перехоплення інформації




 

За способом перехоплення інформації розрізняють три типи ЗП (рис.7.3):

· мікрофонного типу;

· вібраційного типу;

· з підключенням до комунікаційних ліній.

·

Принцип дії ЗП мікрофонного типу полягає на перетворенні акустичних коливань у повітрі в електричні сигнали (акустоелектричному перетворенні) і передачі їх зловмиснику (порушнику) одним з перерахованих вище способів.

Закладні пристрої вібраційного типу (стетоскопи) перехоплюють акустичні коливання твердого середовища (вібрації), що виникають внаслідок тиску повітряних акустичних хвиль на поверхню твердого середовища. В якості чутливих елементів в таких пристроях використовуються п’єзомікрофони, електронні мікрофони або датчики акселерометричного типу. Вони найбільш ефективні при фіксації на тонких плоских поверхнях (дверях, стеклах вікон і т. ін.). Для передачі інформації зловмиснику, як правило, використовується радіоканал, і такі ЗП називають радіостетоскопами.

Закладні пристрої з підключенням до комунікаційних ліній призначені для негласного перехоплення інформації, яка циркулює в телефонних або волоконно-оптичних лініях. Вони дозволяють приховано отримувати інформацію про зміст телефонних переговорів, а також текстових повідомлень (телеграфних, факсимільних, електронної пошти і т. ін.). Для передачі інформації з такого типу ЗП використовується радіоканал, а такі пристрої називаються радіозакладними. За способом підключення до телефонних ліній радіозакладки поділяють на дві групи: з безпосереднім підключенням і з індукційним підключенням..

Радіозакладки з безпосереднім підключенням підключаються або одночасно до обох провідників паралельно абоненту, або в розрив одного з провідників (послідовне підключення). Це дозволяє отримати досить великий рівень сигналу на вході радіозакладки і забезпечити її живлення від лінії. Але радіозакладки з безпосереднім підключенням можуть бути легко виявлені по зміні параметрів лінії.

Такого недоліку в значній мірі позбавлені пристрої другої групи – радіозакладки з індукційним підключенням, в яких чутливим елементом виступає спеціальна антена у вигляді індуктивної котушки, яка встановлюється щільно впритул до провідників телефонної лінії. Електромагнітне поле, яке існує навколо провідників телефонної лінії, наводить в котушці антени струми, що несуть інформаційний сигнал. Ці струми підсилюються і перетворюються у зручний для подальшої передачі на пункт реєстрації вигляд.

Закладні пристрої для зняття інформації з волоконно-оптичних ліній принципово відрізняються від попередніх лише способом зняття інформації. З цією метою використовуються спеціальні пристрої деформування (стискання, згинання) волоконних ліній, що викликає інтерференційні процеси на поверхні оптичного волокна, які зчитуються фотоприймачем і перетворюються у вигляд, зручний для подальшої передачі і реєстрації інформативних сигналів.

За діапазоном частот закладні пристрої відрізняються великою різноманітністю. На ранніх етапах використання закладних пристроїв їх частоти випромінювання прив’язували до частот побутових радіоприймачів УКХ діапазону. При масовій появі у населення таких приймачів збільшилась небезпека випадкового перехоплення сигналів радіозакладок сторонніми особами.

Тому більшість типів сучасних закладок мають більш високі частоти в ультракороткохвильовому і дециметровому діапазоні. Продовжується тенденція подальшого підвищення частот, в тому числі з переходом і гігагерцовий діапазон. Зі збільшенням частоти передавача зменшується рівень завад, що дозволяє знизити потужність передавача і, відповідно, його габарити і довжину антени.

Крім діапазону частот, на умови передачі ЗП інформації впливає стабільність частоти його передавача. Для простих схемних рішень передавача ЗП значення його частоти змінюються в значних межах в залежності від температури і напруги живлення. Величина дрейфу робочої частоти радіозакладок може досягати одиниць МГц. В результаті цього радіоприймач, настроєний на частоту ЗП, через деякий час "втрачає" сигнал. Ця обставина має важливе значення для забезпечення автоматичного прийому сигналів радіозакладок, наприклад, у випадку, коли підслуховування здійснюється апаратурою у автомобілі при відсутності в ньому оператора.

Підвищення стабільності частоти випромінювання забезпечується шляхом застосування у коливальному контурі генератора елементів зі слабкою температурною залежністю, температурної компенсації, стабілізації напруг живлення, включення в коливальний контур елементів, що стабілізують його частоту.

У закладних пристроях "м'яка" стабілізація зі стабільністю частоти 10-3-10-4 досягається схемотехнічними рішеннями (стабілізацією напруги, температурною компенсацією тощо). Для більшої стабільності частоти передавача ("жорсткої", зі стабільністю 10-5-10-6) в якості елементів стабілізації використовуються пластини кристалів кварцу. Стабілізація частоти випромінювання радіозакладки ускладнює її схему і збільшує габарити передавача, але суттєво покращує зручність роботи.

 

Занаявністю пристрою управління ЗП умовно можна поділити на три групи (рис. 7.4):

· з безперервним випромінюванням;

· з дистанційним управлінням;

· з автоматичним включенням при появі інформативного сигналу;

 

 

 Класифікація закладних пристроїв за наявністю пристрою керування

 

Закладні пристрої з безперервним випромінюванням найбільш прості у виготовленні, дешеві і призначені для отримання інформації протягом обмеженого проміжку часу. Робота на випромінювання таких ЗП починається з моменту підключення живлення. Якщо джерело живлення автономне, то, як правило, час роботи такого ЗП не перевищує 1-2 години через велике споживання енергії на передачу сигналу. Час роботи ЗП, які живляться від ліній, практично необмежений. Однак загальним суттєвим недоліком для всіх ЗП з безперервним випромінюванням є можливість їх виявлення через випромінювання.

Суттєво збільшити час безперервної роботи пристроїв з автономним живленням і підвищити їх скритність дозволяє використання дистанційного управлінняЗП. Воно дозволяє переводити пристрій в режим випромінювання тільки в тих випадках, коли об'єкт спостереження веде переговори або передає інформацію каналом зв'язку. Час випромінювання можна додатково скоротити, якщо закладка має пристрій накопичення і стискання сигналу.

Збільшення часу експлуатації і підвищення прихованості роботи ЗП досягається шляхом автоматичного підключення до джерела живлення найбільш енергоємного вузла радіозакладки – передавача.

У першому варіанті у закладку встановлюється спеціальний пристрій – акустичний автомат (акустомат, акустоавтомат), який підключає передавач до джерела живлення при появі на мембрані мікрофону акустичного сигналу. В тиші, у нічний час у ввімкненому стані (в черговому режимі) знаходиться лише мікрофонний підсилювач з виконавчим електронним реле. При виникненні у приміщенні акустичних сигналів від розмови людей реле за сигналом від мікрофонного підсилювача підключає передавач і закладний пристрій випромінює радіосигнали з інформацією. Після завершення розмови вихідний стан реле відновлюється і випромінювання зникає.

Використання акустомата дозволяє в декілька разів збільшити час роботи ЗП, однак їх використання приводить до втрати перших слів при кожному ввімкненні.

У другому варіанті ЗП дистанційно включаються на випромінювання за зовнішнім радіосигналом, який подається зловмисником (порушником). Ці ЗП забезпечують підвищену прихованість і більш тривалий час роботи. Але для їх ефективного застосування треба мати додатковий канал витоку відомостей про час циркулювання інформації з обмеженим доступом у приміщенні, де встановлено закладний пристрій. Наприклад, треба достатньо точно знати час, коли будуть вестись у приміщенні конфіденційні розмови. Оскільки дистанційно керовані закладки містять пристрій для прийому керуючих радіосигналів, то вони найбільш складні, отже, і дорогі.

 

 

 

 


Рис. 7.5. Класифікація ЗП по джерелу живлення

Заджерелами живлення, які використовуються, ЗП поділяються на два види (рис. 7.5):

· з власним джерелом живлення;

· з живленням від зовнішнього джерела.

·

ДоЗП з власним джерелом живлення відносяться будь-які ЗП, які мають власне вбудоване джерело живлення. Можливості сучасної мікроелектроніки щодо створення мініатюрних ЗП обмежуються, в основному, масо - габаритними характеристиками автономних джерел живлення (хімічних елементів). Мікрогабаритні джерела струму забезпечують роботу ЗП протягом короткого часу (декілька годин при мінімально допустимій потужності випромінювань для дальності до сотні метрів). Для ЗП використовуються гальванічні елементи з високою питомою енергією – ртутно-цинкові, срібляні і літієві.

ДоЗП з живленням від зовнішнього джерелавідносяться ЗП з передачею інформації по струмопровідних лініях і ЗП з безпосереднім підключенням до комунікаційних ліній, що використовують енергію самої лінії. Час роботи таких пристроїв практично не обмежений. Широко застосовуються подібні закладні пристрої в телефонних апаратах, закамуфльовані під їх елементи (конденсатори, телефонні капсулі і ін.), у трійниках для підключення декількох приладів до однієї розетки електромережі. За оцінками, у 75% закладних пристроїв використовується автономне живлення, 8% - живлення від мережі і 17% - живлення від телефонної лінії.

Слід зазначити, що застосовуються, але поки що нечасто, також пасивні закладки – без власних джерел електроживлення. Для активізації вони опромінюються зовнішнім електромагнітним полем на частоті, що відповідає резонансній частоті коливального контуру закладки, утвореного елементами її конструкції. Модуляція радіосигналу відбувається в результаті впливу акустичної хвилі на частотнозадаючі елементи конструкції закладки.

Жорсткі вимоги до габаритів, маси, енергоспоживання ЗП обмежують потужність випромінювання їх передавачів. Найбільш часто (більше 80%) застосовуються радіомікрофони, потужність випромінювання яких знаходиться в інтервалі 3-11 мВт, закладки з більшою потужністю випромінювання (до 22 мВт) становлять менше 10%. Зустрічаються закладки і більшої потужності випромінювання (до 200 мВт і більше), але їх частка вкрай незначна. Мала потужність випромінювання передавачів радіозакладок визначає відносно невелику дальність прийому їх сигналів. Близько 75% зразків забезпечує функціонування каналу на відстань 50 – 350 м, 16% - на відстань 460 – 600 м, 7% - на відстанях 740 – 800 м і лише близько 2% - на відстань до 1000 м і більше.

В загальному випадку технічні дані ЗП знаходяться в наступних межах:

частотний діапазон          – 27 – 900 МГц;

потужність                       – 0,2 – 500 мВт;

дальність                          – 10 – 150 м;

час безперервної роботи – від декількох годин до декількох років;

габарити                           – 1 – 8 дм3;

вага                                   – 5 – 350 г.

 

Зазовнішнім виглядом ЗП можуть бути у звичайному виконанні та у закамуфльованому вигляді. Узвичайному виконанні пристрої мають, як правило, металевий корпус і форму паралелепіпеда. Вони досить універсальні і застосовуються в різних умовах обстановки. Маскуються одягом, предметами інтер’єру або місцевими предметами, які пропускають електричні і (або) електромагнітні коливання. Узакамуфльованому вигляді ЗП застосовуються тільки у відповідності до конкретної обстановки. Так, наприклад, у вигляді силової або телефонної розетки тільки в тому випадку, якщо інші розетки, які не використовуються в приміщенні, мають такий-же зовнішній вигляд; у вигляді особистих речей (запальничок, ручок, годинників тощо), якщо вони відповідають загальному іміджеві людини, яка їх використовує і т. ін.

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 570.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...