Ототожнення за уявним образом може здійснювати тільки людина, в пам'яті якої він зберігається.

Залежно від природи властивостей об'єктів, що ототожнюються, закономірностей їх формування і відображення розрізняють декілька видів криміналістичної ідентифікації:

1. ідентифікація особи;

2. ідентифікація предметів;

3. ідентифікація матеріалів і речовин.

Ідентифікація особи здійснюється як за матеріально-фіксованими, так і за психофізіологічними відображеннями.

Матеріально-фіксовані відображення проявляються у різного виду слідах людини:

1.слідах рук;

2.ніг;

3.фонограмах голосу;

4.рукописних і машинописних документах;

5.фотографічних зображеннях.

Продуктах життєдіяльності:

1.слині;

2.крові;

3.потожировій речовині, тощо.

Для ідентифікації людини за матеріально-фіксованими відображеннямипроводяться:

1.дактилоскопічні дослідження;

2.трасологічні;

3.фоноскопічні;

4.почеркознавчі;

5.авторознавчі;

6.фотопортрети;

7.біохімічні.

Ідентифікація особи за психофізіологічним відображеннямздійснюється у вигляді впізнавання розшукуваного об'єкта на основі порівняння з його образом, зафіксованим у пам'яті.

2. Ідентифікація предметів та їх комплектів (сукупності) має місце при встановленні:

1.знарядь злочину, які використовувалися злочинцями;

2.транспортних засобів;

3.предметів злочинного посягання;

4.знарядь письма;

5.друкарсько-розмножувальних засобів, тощо.

За матеріально-фіксованими відображеннями цих предметів встановлюється:

1.чи цей об'єкт використовувався при здійсненні злочину;

2.чи не вистрелена куля зпістолету, вилученого у обвинуваченого;

3.чи не віддрукований текст документа за допомогою конкретного принтера, тощо.

Комплекти предметів можуть розглядатися як об'єкт ідентифікації тільки в тому випадку,якщо вони складають у сукупності єдине ціле, відповідну єдність.

Наприклад:набір інструментів, які використовувались при відкриванні сховища.

3.Ідентифікація матеріалів і речовинздійснюється лише в тих випадках, коли можливо встановити неповторність відповідного об'єму

1.твердої речовини;

2.рідкої речовини;

3.газоподібної речовини, яка є елементом матеріальної обстановки злочину.

Якщо індивідуальність конкретного об'єму речовини не встановлена, то обмежуються визначенням її групової (родової, видової) приналежності.

Види криміналістичної діагностики. Слід розрізняти слідуючі види діагностики:

1. криміналістична діагностика особи;

2. діагностика матеріальних об'єктів;

3. діагностика виробів і матеріалів.

1.Криміналістична діагностика особи є встановлення загальних і окремих характеристик її обліку:

1.статі особи;

2. віку;

3. расової чи національної приналежності;

4. професії особи;

5. рівня володіння трудовими навичками, тощо.

Діагностика особи здійснюється на основі використання найрізноманітнішої за своєю природою інформації, в основному щодо навичок:

1. навички почерку;

2. письмової та усної мови.

Морфологічні частини тіла:

1. папілярних узорів пальців рук;

2. кисті;

3. будови голови і частин тіла.

4. будова і функціонування голосового апарату;

5. складу частин людського організму:

а. волосся;

б. крові.

6.      людських виділень:

а.      слини;

б.      запаху;

в.      поту;

г.      сперми.

Криміналістична діагностика матеріальних об'єктів.

Умовно цей вид діагностики можна поділити на два напрямки:

1. розпізнання виробів;

2. розпізнання матеріалів.

При дослідженні відкладень мікроволокон і забруднень на одязі, ставиться мета визначення виду матеріалів,з яким він був у контакті. Тканина як об'єкт діагностики належить до виробів текстильної промисловості, але на діагностику цього виробу спеціаліст виходить через діагностику волокон, матеріалів, визначаючи їх природу(натуральні, штучні ) або вид (бавовняні, синтетичні).

Криміналістична діагностика виробів і матеріалів.

Це процес багатоетапний.

Спочатку на базі класифікації, які розробляються в науці і техніці, визначаються:

1. родова приналежність об’єктів,

2. видова:

а.      автомобільна фарба;

б.      світлотехнічне скло.

У межах технічної класифікації встановлюється вузька групова приналежність об'єкта, тобто джерело його походження. На основі даних про збут-споживання об'єктів цього походження визначаються їх призначення, одержувачі.

Таким чином, криміналістична діагностика, включає в себе:

1.товарознавчу діагностику;

Матеріалознавчу діагностику та інші.

Форми криміналістичної ідентифікації і діагностики.

Криміналістична діагностикавизначення групової приналежності та ідентифікація матеріальних об'єктів з метою вирішення завдань боротьби зі злочинністю, залежно від юридичної регламентації здійснюється:

1. в процесуальній формі;

2. в оперативній формі.

За напрямами виділяють наступні форми ідентифікації:

1.          експертна форма;

а. за матеріально-фіксованими ознаками.

2.      оперативно-слідча форма:

а.      пред'явлення для впізнання;

б.      ототожнення об'єкта за описом при огляді;

в.      обшуку та інших слідчих діях.

3.      обліково-реєстраційна форма:

а. криміналістична реєстрація.

Кримінально-процесуальна форма криміналістичних досліджень, які пов'язані з ідентифікацією і діагностикою, має місце на стадії:

1.досудового розслідування;

2.судового розгляду;

Вона проявляється у вигляді:

1. криміналістичних експертиз;

2. пред'явлення для впізнання.

Результати криміналістичних експертиз оформляються висновками експерта,а впізнання - протоколами слідчих дій.

Оперативна форма криміналістичних досліджень, які пов'язані з діагностикою, визначенням групової приналежності та ідентифікацією матеріальних об'єктів, які проходять по оперативних справах, оформляютьсяу вигляді спеціальних досліджень, а оперативне впізнання - довідками.

Таким чином, ідентифікація і визначення групової приналежності матеріальних об'єктів досить схожі за своїм змістом поняття. Різниця між ними полягає в тому, що при визначенні групової приналежності використовуються загальні ідентифікаційні ознаки, ідентифікація не обмежується цим, для її здійснення використовуються, головним чином, окремі ознаки.

У результаті ідентифікації шляхом порівнювального дослідження визначається зв'язок того, хто перевіряється:

1.підозрюваного;

2.розшукуваного(наприклад: виконавця рукописного тексту);

3.об'єктів, кожний із яких проявляє себе при різних обставинах справи.

При позитивному вирішенні ідентифікаційного завдання встановлюється, що обидва вказаних об'єкти - одна і та ж особа.

На відміну від ідентифікації, діагностика стосується однієї конкретної особи, предмета, явища. Об'єкт, що діагностується або пропонується для дослідження, або є матеріальні сліди його існування (рукописний текст, слід контакту, тощо), але цей об'єкт на етапі діагностики не співставляється з іншими об'єктами у справі з метою встановлення їх зв'язку.

Таким чином, головна різниця діагностики від ідентифікації полягає в тому, що в криміналістичній діагностиці порівняльного дослідження не здійснюється, а вона призначена для визначення характеристик матеріального об'єкта.

Її результати можна використовувати при висуванні розшукових версій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика. – Ірпінь, 2002.

2. Дубровин С.В. Криминалистическая диагностика. - М., 1989.

3. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений. - М., 1978.

4. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. - М., 1977.

5. Корухов Ю.Г. Понятие и сущность криминалистической диагностики. - М., 1984.

6. Потапов С.М. Введение в криминалистику. - М., 1946.

7. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. - К.: РИО МВД УССР, 1970.

8. Снетков В.А. Проблемы криминалистической диагностики. Труды ВНИИ МВД СССР М., 1972. №23

9. Фокина А.А. Идентификация личности по папиллярным узорам рук с применением математических методов исследования. - К.: НИ и РИО КВШ МВД УССР, 1973. - 117с.

Тема №8 „Криміналістичне дослідження документів”

План

1. Поняття та завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.

2. Криміналістичне дослідження письма.

3. Техніко-криміналістичне дослідження документів.

4. Призначення експертизи по дослідженню документів.

Самостійна робота

1. Правила поводження з документами - речовими доказами.

2. Почеркознавча і авторознавча експертизи; поняття, завдання, об'єкти дослідження та правила підготовки матеріалів при призначенні вказаних експертиз.

3. Дослідження машинописних текстів. Розшук та ідентифікація друкарської машинки.

4. Дослідження поліграфічної продукції.