Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф. Прокопович.

В 1632 р. в Києві засновано Києво-Могилянський колегіум, дя­ку­ю­чи об'­єд­нан­ню шкіл Ки­їв­сь­ко­го брат­с­т­ва і гі­м­на­зії, від­кри­тої при Ки­є­во-­Пе­чер­сь­кій Ла­в­рі, який незабаром був перейменований на академію. Засновником був ми­т­ро­по­лит Пе­т­ро Мо­ги­ла. Це був перший вуз в Україні. Тут вивчається граматика, поетика, риторика, арифметика, геометрія, філософія і музика – 7 вільних наук. Навчання велося латинською і українською. Вперше почали систематично викладати філософію. Поширеною наукою була риторика і епістолографія (вміння писати листи), а також логіка і риторика, яка тісно пов’язувалась з мораллю. В ді­я­ль­но­с­ті Ки­є­во-­Мо­ги­лян­сь­кої фі­ло­соф­сь­кої шко­ли ві­до­кре­м­лю­ють­ся два ета­пи: 1) від за­сну­ван­ня - до кі­н­ця 17 сто­літ­тя, ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся по­ча­т­ком роз­ме­жу­ван­ня фі­ло­со­фії і тео­ло­гії, по­сту­по­вої пе­ре­орі­є­н­та­ції від бо­го­пі­з­нан­ня на пі­знан­ня при­ро­ди і лю­ди­ни, пі­знан­ня са­мо­стій­ної цін­но­с­ті при­ро­ди і не­об­хід­но­с­ті пі­знан­ня її за­ко­нів. Фі­ло­со­фи цьо­го пе­рі­оду спи­ра­лись на ан­ти­чну спа­д­щи­ну, па­т­ри­с­ти­ку, схо­ла­с­ти­ку й ідеї епо­хи Від­ро­джен­ня; 2)охо­плює пе­р­шу по­ло­ви­ну XVIII ст., ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся за­ро­джен­ням ти­пу ми­с­лен­ня, на­бли­же­но­го до то­ді­ш­ньої єв­ро­пей­сь­кої фі­ло­со­фі­ї. З дру­гої по­ло­ви­ни XVIII ст. шко­ла по­сту­по­во при­хо­дить в за­не­пад і на по­ча­т­ку XIX ст. при­пи­няє своє іс­ну­ван­ня. Од­ним з ви­да­т­них пред­ста­в­ни­ків Ки­є­во-­Мо­ги­лян­сь­кої фі­ло­соф­сь­кої шко­ли був Фе­о­фан Про­ко­по­вич.Феофан Прокопович за своїми поглядами був об’єктивним ідеалістом: Бог – не творець світу, а найдосконаліший розум; Бог в речах, він наділяє кожну річ законом. Кожне тіло складається з матерії і форми, причому матерія скрізь однакова. Піддає критиці атомістичне вчення через несприйняття порожнечі. Все складається з корпускул, які діляться до безкінечності. Схвалює і поширює вчення Коперніка і Галілея. Розчищає дорогу на Україну філософії Нового часу. 1654 р. на Україні діяло 24 друкарні, в Росії – 2. За указом Петра І в 1720 р. забороняється друкувати книги і викладати українською мовою. З 1783 р. на Україні запроваджується кріпацтво.

Фрейдизм і неофрейдизм.

Зигмунд Фрейд - засновник фрейдизму, австрійський лікар-психіатр. До Фрейда побутувала думка, що психічна травма є наслідком фізичної травми людини. Фрейд переконався на практиці, що це не так. Він говорить, що причину захворювання психіки слід шукати в психіці. На думку Фрейда, суперечність між бажанням і обов’язком призводить до розладів психіки. Твори: “Лекції з психоаналізу”, “Я і Воно”. Психоаналіз Фрейда: те, що обумовлює поведінку людини, є щось ідеальне (мета, ідея), а не матеріальне. Серед багатьох інстинктів людини Фрейд виділяє 2: інстинкт самозбереження і сексуальний інстинкт (продовження свого роду). Перевагу Фрейд віддає все-таки другому. Людина в своїй діяльності часто робить те, що заборонено робити, тобто щось сильніше штовхає її на такий вчинок, а саме – підсвідоме (несвідоме), тобто причина – ірраціональне. Саме тут Фрейд і шукає причини психічних хвороб. Справжній зміст поведінки людини – підсвідоме. “Я” – це людина, її свідомість. На людину тиснуть інстинкти – “Воно”, і людина шукає можливість задовольнити їх вимоги. До розладів психіки, на думку Фрейда, призводить незадоволення лише одного інстинкту – сексуального. Фрейд вводить термін “лібідо” – потік сексуальної енергії (енергія, у вигляді якої сексуальне прагнення людини залишає слід в її житті). Процес психічного розвитку людини є, в своїй суті, біологічно детермінований процес перетворення її сексуального інстинкту. Фрейд виходить з того, що в світі існує сильний статевий потяг, який переходить в жорстокість. Учень і послідовник Фрейда – Карл Юнг – починає із сумніву того, що сексуальний інстинкт є єдиною причиною психічних розладів, і критикує Фрейда за абсолютизацію однієї причини психічних хвороб, тому Юнг вважає, що пансексуалізм (вчення Фрейда) помилковий. Лібідо, за Юнгом, - це потік психічної (а не лише сексуальної) енергії людини в житті, свідома і несвідома діяльність людини. Несвідоме включає в себе не лише суб’єктивне і індивідуальне, а й колективний зміст психічного, який береться з глибокої давнини. Юнг звернув увагу на те, що багато спільного між міфами, сновидіннями і психікою хворої людини. Це є “архетип колективного несвідомого”. Критика Юнгом пансексуалізму поклала початок появі нової течії – неофрейдизму. Ще одним представником цієї течії був Ерік Фром. Він критикує і уточнює Фрейда, але акцент робить не на сексуальності, а на конфліктності, яка зумовлюється соціокультурними причинами. Соціальний характер – це спільний спосіб буття людей. Задоволення сексуальних бажань людини зумовлюється також соціальними умовами. При цьому багатство ніколи не робить людину щасливою.

Тест відкритого типу.

3.1. Автором праці „Сутність християнства” є Л. Фейєрбах                                           

3.2.Чиї філософські погляди здійснили найбільший вплив на формування марксистської філософії Ф. Бекон, р. Декарт, Ф.Вольтер, Ж-Ж. Руссо, І. Кант, Г.Гегель, Л. Фейєрбах                                           

3.3. Інтегральний націоналізм – це

3.4. „Апріорі” – це ідеї, форми пізнання, які, на думку деяких мислителів, наявні в свідомості до досвіду, не набуті з досвіду. У філософії Канта категорії проголошуються апріорними формами мислення. Апріоризм близький до концепції вроджених ідей. Протилежним до А. є поняття апостеріорі.

3.5. Специфікою російського марксизму є

Тест закритого типу.

1. Як ви розумієте що таке людина?

2.Які альтернативи по відношенню до вчення про діалектику вам відомі?

1) Метафізика

3. Яке положення найбільш глибоко відображає поняття „буття”?

2) Буття – це об’єктивна реальність, яка оточує людину.

4. Кого на вашу думку, з перелічених філософів можна вважати представником психоаналітичної філософії? 1) З. Фрейда

5. Хто з представників німецької класичної філософії вперше виступив з вченням про єдність протилежностей? 5) Г. Гегель

6. Хто з перелічених філософів був представником суб’єктивного ідеалізму?

7. Який характер філософії епохи Відродження? 4) Антропоцентричний

8. Визначте пари філософів – антагоністів у поглядах на природу руху:

9.Знайдіть помилку: елементи фаталізму властиві філософській системі:

10. До кожного поняття з графи „А” підберіть положення, що розкриває його зміст з графи „Б”

А	Б
1. Гуманізм	а) філософія природи;
2. Пантеїзм	б) бог має персональне буття;
3.Натурфілософія	в) віра в людину, як вільну і необмежену в своїх можливостях;
	г) ідея божественного творіння світу;
	г) бог та природа – одне й те ж саме.

БІЛЕТ № 16