Зубці нормальної ЕКГ у дитини

ЕКГ з віком: ________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Розгляньте за допомогою атласів та схем вікові особливості кровоносних судин у дітей та дорослих, зробіть позначення на рис. 3 та рис. 4. Коротко охарактеризуйте вікові зміни судин.

У процесі онтогенезу міняються розміри й будова кровоносних судин, проте темп росту магістральних судин, повільніший, ніж у серця. Кровоносні судини новонароджених тонкостінні, у них недостатньо розвинені м’язові та еластичні волокна; відношення просвіту вен та артерій – приблизно 1:1. Вени ростуть швидше за артерії, тому до 16 років це співвідношення стає рівним 2:1. Зі зростанням судин відбувається розвиток у них м’язової оболонки та сполучнотканинних елементів. У судинах малого кола кровообігу, навпаки, м’язова оболонка тоншає, а їх просвіт зростає. Рух крові по судинах у дітей раннього віку має такі особливості: а) відносно малий систолічний об’єм крові; б) низький артеріальний тиск; в) малий опір периферійних судин, що зумовлює велику швидкість течії крові; г) мала проникність стінок судин, висока розтяжність і мала кількість м’язових волокон. Це призводить до зменшення часу кровообігу в дітей. Так, у новонароджених кров здійснює повний кругообіг за 12 с, у три роки – 15 с, у 14 – 18,5 с, у дорослих – 22 с.

Артерії. З віком, після народження збільшується просвіт, діаметр, товщина стінок артерій та їх довжина, також змінюється тип галуження судин. Так, у новонароджених тип галуження коронарних артерій дифузний, до 6–10 років формується магістральний тип, який зберігається все життя людини. Кути під якими відходять судини ІІ порядку від магістральних у дітей більші, ніж у дорослих.

Незалежно від віку діаметр лівої коронарної артерії більший за діаметр правої коронарної артерії, проте суттєві відмінності в діаметрі цих артерій відзначаються саме в період новонароженості та у дітей 10–14 років.Діаметр загальної сонної артерії в дітей раннього віку становить 3–6 мм, у дорослих – 9–14 мм; діаметр підключичної артерії найбільш інтенсивно збільшується від моменту народження до 4-х років. До 10-річного віку середня мозкова артерія має найбільший діаметр.З віком збільшується різниця між діаметром магістральних артерій та діаметром їх гілок ІІ та ІІІ-го порядку, він росте швидше. Упродовж перших 5-ти років життя дитини діаметр ліктьової артерії збільшується інтенсивніше, ніж променевої; у подальшому діаметр променевої артерії переважає. Товщина стінок висхідної аорти інтенсивно зростає до 13 років, а товщина стінок загальної сонної артерії після 7-и років стабілізується. Площа просвіту висхідної аорти зростає від 23 мм² у новонароджених до 107 мм² у 12-річних дітей, що пов’язано з збільшенням розмірів серця. Довжина артерій зростає пропорційно росту тіла та кінцівок, відповідно відбувається часткова зміна топографії цих судин. Так, у новонароджених дітей грудного віку нижня брижова артерія має довжину 5–6 см, а в дорослих – 16–17 см. Чим старша людина, тим нижче розташовується дуга аорти: у новонароджених вона міститься вище рівня І грудного хребця, у 17–20 років – на рівні ІІ, у 25–30 років – на рівні ІІІ, у 40–45 – на рівні ІV грудного хребця, у людей похилого й старечого віку – на рівні нутрішньоорг диска між ІV і V грудними хребцями. Артерії, що постачають мозок кров’ю, найбільш інтенсивно розвиваються до 3–4-річного віку, за темпами випереджаючи інші судини. Найшвидше росте в довжину передня мозкова артерія.

З віком змінюється радіус кривизни дуг, що утворюються судинами та топографія артерій кінцівок. Так, у новонароджених і дітей до 12-ти років дуга аорти має більший радіус кривизни, ніж у дорослих. Проекція ліктьової та променевої артерій, стегнової та підколінної артерій у перші роки життя зміщується в латеральному напрямку від серединної лінії. Після народження збільшуються довжина нутрішньо органних судин, їх діаметр, кількість міжсудинних анастомозів, кількість судин на одиницю об’єму органа. Найбільш інтенсивно протікає цей процес на першому році життя й у період від восьми до 12 років.

Вени великого кола кровообігу. Із віком збільшуєтьсядіаметр вен, площа їх поперечного розрізу й довжина. Так, наприклад, верхня порожниста вена у зв’язку з високим положенням серця в дітей коротка. В грудному віці, у дітей 8–12 років та в підлітків її довжина й площа поперечного перерізу збільшуються. У людей похилого та старечого віку спостерігається збільшення її діаметра у зв’язку зі старечими змінами у структурі стінок вени. Нижня порожниста вена в новонародженого коротка й відносно широка (діаметр – близько 6 мм), у дорослих приблизно 25–28 мм. До кінця першого року життя її діаметр збільшується незначно, а потім – швидше, ніж діаметр верхньої порожнистої вени. Одночасно зі збільшенням довжини порожнистих вен змінюється місце розташування вен, що до них підходять. Так, нижня порожниста вена поступово опускається з моменту народження (на рівні ІІІ–ІV поперекових хребців) до періоду статевого дозрівання (на рівні ІV–V поперекових хребців). Кут формування нижньої порожнистої вени в новонароджених становить у середньому 63˚, у дорослих – близько 93˚. Судини нижньої порожнистої вени мають стінки більшої товщини, порівняно з галуженнями верхньої порожнистої вени. Довжина ворітної вени у новонароджених коливається від 16 до 44 мм, просвіт становить близько 3,5 мм. Від 1-го до 3-х років величина просвіту подвоюється, від 4-х до 7-и років – потроюється, від 8-и до 12-ти років – збільшується в 4 рази, у підлітковому – у 5 разів, порівняно з таким у новонароджених.Діаметр поверхневих вен ноги швидко збільшується від моменту народження до 2-х років.

У новонароджених судини мають симпатичну іннервацію, ступінь впливу якої на тонус судинних гладеньких м’язів зростає з віком і пов’язаний з розвитком локомоцій. Її рефлекторне збудження відбувається під впливом годування, плачу і активних рухів. У підлітковому віці порушується адекватна регуляція судинного тонусу, тому спостерігаються часті явища юнацької гіпертонії або юнацької гіпотонії та порушення периферичного кровообігу (синюшності шкірних покривів). Із віком відбуваються «атеросклерозні» зміни у всіх кровоносних судинах, викликані відкладенням ліпідів в ендотелії та в гладких м’язах судин. Це призводить до кальцифікації та фіброзу, що підвищує ригідність і жорсткість судинної стінки. Нераціональне харчування та малорухливий спосіб життя прискорюють розвиток атеросклерозного процесу. Разом із відкладенням жиру відбувається атрофія гладких м’язів судин. Із віком у капілярах розвивається явище фіброзу та гіалінового виродження, що може призвести до повної облітерації їх просвіту, тому знижується число активних капілярів (із розрахунку на одиницю площі). У подальшому, в органах виявляються зони, позбавлені капілярних петель, уключаючи головний мозок, скелетні м’язи, міокард та печінку. Венозний тиск, з віком зменшується, що обумовлено розширенням венозного русла (еластичні волокна руйнуються) і зниженням тонусу гладких м’язів вен. Одночасно у венах розвиваються склеротичні зміни, які сприяють венозному тромбозу, викликаючи оклюзію току венозної крові. Судинні рефлекси в літніх людей часто мають парадоксальний характер: наприклад, може спостерігатися звуження судин на дію теплового подразнення, а не розширення, як у молодих людей. При фізичному навантаженні (наприклад 20 присідань за 30 с) у літніх людей простежується, як правило, гіпертонічний тип реакції, а відновлення показників ЧСС і АТ проходить у сповільненому темпі.

1 - ____________________ 2 - ____________________ 3 - ____________________ 4 - ____________________ 5 - ____________________ 6 - ____________________ 7 - ____________________ 8 - ____________________ 9 - ____________________ 10 - ___________________

11 - ____________________ 12 - ____________________ 13 - ____________________ 14 - ____________________ 15 - ____________________ 16 - ____________________ 17 - ____________________ 18 - ____________________ 19 - ____________________ 20 - ____________________

Рис. 3. Схема кровообігу у дорослих

1 - ____________________ 2 - ____________________ 3 - ____________________ 4 - ____________________ 5 - ____________________ 6 - ____________________ 7 - ____________________ 8 - ____________________

9 - ____________________ 10 - ___________________ 11 - ____________________ 12 - ____________________ 13 - ____________________ 14 - ____________________ 15 - ____________________

Рис. 4. Схема кровообігу у плода

Отже, судини з віком ________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Визначте частоту пульсу при різних станах організму.

Пульс - це поштовхоподібне коливання стінок кровоносних судин, зумовленевиштовхуванням крові із шлуночків серця. Пульс прощупується там, де великі артеріїпроходять над щільними тканинами. За пульсом можна характеризувати серцеву діяльність.
Однією з основних властивостей серцевих скорочень є частота. Частота пульсу –цекількість скорочень серця за хвилину.Отримавши дані частоти пульсу, можна визначити тривалість одного серцевогоциклу, тобто повного скорочення й розслаблення серця, поділивши 60 с на частоту скороченьсерця.Наприклад, у дорослої людини частота скорочень серця - 75 ударів на хвилину, асерцевий цикл 0,8 с (60 : 75). Серцевий цикл складається із скорочень передсердь - 0,1 с;скорочень шлуночків - 0,3 с і загальної паузи - 0,4 с.

А)У стані спокою, сидячи, знайдіть пульс кінцями другого, третього та четвертого
пальців правої / лівої руки на променевій артерії і за командою підрахуйтекількість пульсових ударів протягом 10 секунд - ________________;

за 1 хвилину -_______________________________.

Дані занесіть у табл. 4.

Таблиця 4