Лейкоцитарна формула у дітей у різні вікові періоди

Модуль І.Характеристика фізіологічних систем організму на різних етапах онтогенезу.

Тема 1.5. Вікові особливості серцево-судинної та дихальної системи.

Лабораторна робота № 8

Тема: Оцінкафункціонального стану серцево-судинноїсистемив стані спокою і за функціональним тестом.

Мета:вивчитиосновні вікові особливості серцево-судинної та кровоносної систем, навчитисяоцінюватифункціональний стан серцево-судинної системи.

Обладнання: атласи, таблиці, схеми,секундомір, вологі препарати.

Теоретичні відомості.

У процесі індивідуальногорозвитку людини поступово формується система крові. Вона безпосередньо приймає участь у процесах обміну речовин та підтримці гомеостазу, так як є складовою внутрішнього середовища організму. Об’єм крові у співвідношенні з масою тіла (мл / кг) з віком, знижується: у новонароджених цей показник становить 150 маси тіла (14,7 %), в один рік – 110 (10,9 %), віці від шести до 12–16 років – 70 мл / кг (7 %), у дорослих – 50 (7–8 %) маси тіла. Абсолютний об’єм крові з віком, навпаки, збільшується: у новонароджених він складає 0,5 л, у дорослих – 4– 6 л. У кровоносних судинах циркулює приблизно 54 % крові, інша її частина міститься в кров’яних депо – печінці (20 %), селезінці (16 %), шкірі (10 %). Безперервне утворення нових клітин крові відбувається у кровотворних органах: кістковому мозку, лімфатичних вузлах та селезінці.У дорослих об’єм циркулюючої крові складає 2/3 від загального об’єму крові, а 1/3 міститься в депо; у дітей майже вся кров циркулює, тобто цей показник наближається до об’єму крові. Кров складається з рідкої частини – плазми (55–60 %) та формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів (40–45 %). У чоловіків формені елементи складають 45 %, а плазма – 55 % від загального об’єму крові; у жінок – 40 і 60 %, відповідно. Ці статеві особливості зумовлені тим, що у чоловіків кількість еритроцитів у крові більша, ніж у жінок. У дітей частка формених елементів нижча, ніж у дорослих. Так, у новонароджених вона складає 57 % від загального об’єму крові, у перший місяць життя – 45 %, у 1–3 роки – 35 %, у 5 років – 37 %, у 11 років – 39 %, у 16 років, як і в дорослих, – 42–47 %.

В’язкість крові у новонародженого вища, ніж в’язкість води у 10–15 разів, а у дорослої людини – у 5 разів. Зниження в’язкості до рівня «дорослих» відбувається до кінця першого місяця життя. Уміст білків крові у новонародженого досягає 51–56 г / л, що значно нижче, ніж у дорослої людини (70–80 г / л), також у них відносно висока частка γ-глобулінів (потрапили від матері). На кінець першого року життя вміст білків крові – 65 г / л, а у 3 роки досягається рівень «дорослого» стану.

Основну масу формених елементів крові складають еритроцити – високоспеціалізовані без’ядерні клітини, головна функція яких – транспорт кисню та вуглекислого газу. Також, вони приймають участь у процесах розщеплення білків, жирів і вуглеводів; транспортують гормони та токсичні продукти обміну білків. У нормі в 1 мм³ крові у чоловіків міститься 4,5–5,0 млн. еритроцитів, у жінок – 4,0–4,5 млн. 95 % сухого залишку еритроцитів становить гемоглобін, решта 5 % припадає на інші білки, ліпіди, глюкозу та мінеральні солі.При народженні кількість еритроцитів складає 5,8 млн., у перший день життя їх кількість збільшується до 7,2 млн., що пов’язано з недостатнім постачанням киснем плода в останні дні ембріонального розвитку. Після народження кількість еритроцитів зменшується, а гемоглобін, що міститься всередині їх, перетворюється на пігмент – білірубін. Утворення великої кількості білірубіну може стати причиною «жовтяниці новонароджених», коли шкіра й слизові оболонки забарвлюються в жовтий колір. На кінець першого місяця життя кількість еритроцитів становить 4,7 млн., на шостому місяці – 4,1 млн., з 2-х до 4-х років – 4,6 млн., від 10-ти до 15-ти – 4,8 млн., а в 16–18 років досягає значень, характерних для дорослих, – 4,5–5 млн.Тривалість життя еритроцитау немовляти складає 12 днів, на 10 дні життя – 36 днів, а в перший рік життя, як і у дорослих – 120 днів.Осмотична стійкість еритроцитів у новонароджених нижча, ніж у дорослих, проте вже до кінця першого місяця життя вона набуває властивостей, характерних для дорослих.

У новонароджених рівень гемоглобіну складає215 г/л, в 1 місяць життя – 145 г / л, на першому році –116 г / л, у три роки – 120 г / л, у п’ять років – 127 г / л, у 7 років – 127 г / л, у 10 років – 130 г / л, у 14 років – 120–140 г / л, до 17 років – на рівні дорослих – 140 –160 г / л. Отже, вміст гемоглобіну в еритроциті у дітей нижчий, ніж у дорослих. До трьох років відбувається заміна фетального гемоглобіну (HbF) на гемоглобін дорослого (НЬА).

Лейкоцитарна формула у дітей у різні вікові періоди

Гуморальний неспецифічний імунітет у дітей майже такий самий, як у дорослих. Уміст інтерферонів у крові новонароджених є високим, як у дорослих, проте в наступні дні знижується, залишаючись таким до 10–11 років; від 12 до 18 років поступово досягає значень, характерних для дорослих. У новонародженогофагоцитоз «неякісний», оскільки не має завершального етапу; рівня «дорослого» стану він досягає після 5-ти років. Рівень активності лізоциму у новонародженого вищий, ніж у дорослих.

Тромбоцити –безбарвні,без’ядерні клітини діаметром2–4мкм, забезпечують процеси зсідання крові, так як здатні прилипати до чужорідної поверхні та один до одного. Також вони здатні до фагоцитозу, утворення кров’яного згустку та його стягування. Циркулюють у крові впродовж 1–2 тижнів, руйнуються у печінці та селезінці. У новонароджених міститься від 150 тис. до 350 тис. тромбоцитів в 1 мм³ крові, у немовлят – 150–424 тис. у дорослих – 200 – 400 тис. Кількість тромбоцитів у крові змінюється: удень їх більше, уночі – менше, після важкої роботи спостерігається підвищення їх кількості в 3– 5 разів. У середньому швидкість згортання крові в дітей, у тому числі й новонароджених, така сама, як і в дорослих, аналогічно – тривалість кровотечі.

При старінні організму в’язкість крові істотно не змінюється; загальний уміст білків залишається сталим, проте змінюється співвідношення між альбумінами і глобулінами: кількість альбумінів падає, а глобулінів – зростає. Із віком у кістковому мозку знижується кількість клітин, що мають ядро, а частка жирових клітин збільшується. Так, після 65 років, 2/3 кісткового мозку зайнято жиром. У літніх людей збільшується об’єм еритроцитів, що особливо виражено у осіб, котрі зловживають алкоголем та нікотином. Також часто у літніх людей спостерігається дефіцит заліза, фолієвої кислоти та вітаміну В₁₂, проте в цілому число еритроцитів і рівень гемоглобіну зменшується у незначній степені: до 5×10¹² г / л і 135–120 г / л, відповідно. Збільшення кількості глобулінів у крові є причиною невеликого підвищення з віком ШОЕ та осмотичної резистентності еритроцитів. Для старих людей характерне явище імунодефіциту – зниження активності клітинних і гуморальних чинників імунітету, знижується частка еозинофілів і паличкоядернихнейтрофілів у крові, число лімфоцитів та уміст Т-хелперів і імуноглобулінів. Інволюції піддаються органи, багаті на лімфоїдну тканину (селезінка, лімфатичні вузли, мигдалини). Після 40 років згортання крові відбувається інтенсивніше за рахунок підвищення рівня фібриногену, завдяки чому зростає ймовірність внутрішньосудинного тромбоутворення.

Після 70 років у людей серед захворювань крові найпоширенішими є лейкози (до 55 % серед захворювань системи кровообігу). Також у літніх людей часто трапляються анемії, що мають важкий перебіг і складні в лікуванні. Найчастіше розвиваються залізодефіцитні анемії, пов’язані з дефіцитом фолієвої кислоти, та проявляються гіпоксією, серцево-судинною недостатністю, м’язовою слабкістю, трофічними розладами (ламкість нігтів, сухість шкіри), зміною смаку та нюху. У випадку дефіциту фолієвої кислоти й вітаміну В₁₂ виникає мегалобластна анемія, що супроводжується розладами ходьби, діареєю, набряками, симптомами декомпенсації серцевої діяльності. У літніх людей понижена функція кісткового мозку призводить до апластичних анемій, пов’язаних з імунними механізмами, що проявляються в гіпоксії, кровоточивості ясен, проявах інфекційно-запальних процесів.

Хід роботи:

1.Визначте:

·кількість крові у вашому організмі, якщо відомо, що вона становить 7% від маси тіла.
_______________________________________________________________________________
·кількість тромбоцитів у вашому організмі, якщо відомо, що в 1 л крові здорової людини
міститься (200-400) × 10 9 тромбоцитів. ___________________________________________
·кількість лейкоцитів у вашому організмі, якщо відомо, що в 1 л крові здорової людини
міститься (4-6) × 10 9 лейкоцитів. ________________________________________________
·кількість гемоглобіну у вашому організмі, якщо відомо, що в 100 г крові людини
міститься біля 16,7 г гемоглобіну. _______________________________________________
·яка максимальна кількість кисню в крові, якщо 1 г гемоглобіну при повному насиченні
зв’язує 1,34 см³ кисню? ___________________________________________________________

2.Розгляньте на вологих препаратах та за допомогою атласів будову серця новонародженої дитини та дорослої людини. Зробіть позначення на рис. 1., та опишіть основні вікові особливості серця.

Серцево-судинна системавключає: серце, магістральні судини (аорту, легеневу артерію), периферійні судини (артерії, вени), капіляри. Серценовонародженого має кулеподібну форму, що пов’язано з недостатнім розвитком шлуночків і відносно великими розмірами передсердь. Вушка передсердь великі, вони прикривають основу серця, верхівка заокруглена. Міжпередсердна перегородка має отвір, що прикритий зі сторони лівого передсердя тонкою ендокардіальною складкою. На внутрішній поверхні передсердь наявні трабекули; видно дрібні, різноманітної форми соскоподібні м’язи. У новонароджених і дітей грудного віку серце розташовується високо й лежить майже поперек; у грудному віці починається поворот серця справа наліво навколо вертикальної осі, воно починає приймати косе положення; у 2–3-річних дітей переважає навкісне розташування серця. Нижня межа серця в дітей до 1-го року розміщена на один міжреберний проміжок вище, ніж у дорослих, верхня межа розташована на рівні другого міжребер’я. Проекція клапанів у новонародженого міститься вище, ніж у дорослих, а артеріальні отвори й півмісяцеві клапани лежать на рівні ІІІ ребра, як у дорослих.Довжина серця у новонародженого – 3,0–3,5 см, ширина – 2,7–3,9 см. Об’єм правого передсердя – 7–10 см³, лівого – 4–5 см³. Маса серця в новонародженого – 20–24 г, тобто 0,8–0,9 % маси тіла (у дорослих – 0,5 %). Об’єм серця від періоду новонародженості до 16-річного віку збільшується в 3–3,5 рази. У новонароджених об’єм передсердь більший за об’єм шлуночків,у порівнянні з дорослими. Правий і лівий шлуночки приблизно рівні між собою. Найшвидше серце росте в перші два роки життя (лінійні розміри серця збільшуються в 1,5 рази), потім з 5-ти до 9-ти років (у 2 рази) і у період статевого дозрівання (у 3 рази). Ріст серця в довжину проходить швидше, ніж у ширину (довжина подвоюється до 5–6 років, а ширина – до 8–10). Маса серця подвоюється до кінця першого року життя, потроюється – до 2–3 років, до 6-ти років зростає в 5 разів, а до 15-ти років збільшується в 10 разів, порівняно з періодом новонародженості. Маса серця у дорослої людини – 250–350 г. Загалом вага серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток, за винятком періоду від 12 до 14 років, коли серце у дівчаток росте більш інтенсивніше.Із 20–30-го дня після народження до кінця 2-го року міокард лівого шлуночка розвивається швидше за міокард правого, його маса у 2 рази стає більшою за масу правого, таке співвідношення зберігаються у подальшому житті. До 2-х років життя продовжується диференціювання скоротливих волокон міокарда, його провідної системи й судин. Найсильніше розвинені м’ясисті трабекули в юнацькому віці (17–20 років). Після 60–75 років трабекулярна сітка шлуночків згладжується, проте її сітчастий характер зберігається лише в ділянці верхівки серця. У новонароджених і дітей усіх вікових груп передсердно-шлуночкові клапани еластичні; у 20–25 років стулки цих клапанів ущільнюються, їх краї стають нерівними; у старечому віці відбувається часткова атрофія соскоподібних м’язів, у зв’язку з чим може порушуватися функція клапанів. Складним у розвитку серця є підлітковий період, коли відбувається посилений ріст тіла та нейрогуморальна перебудова організму. В цей час різко збільшується об’єм та маса серця, а ємність його порожнин збільшується швидше, ніж просвіт клапанних отворів та магістральних судин. У хлопців спостерігається більший систолічний об’єм, у порівнянні з дівчатами. Розрізняють три варіанти «підліткового» серця: а)мітральна форма(найчастіше зустрічається у дівчат)спостерігається при вирівнюванні лівого контуру серцевої тіні, при цьому відсутні порушення геодинаміки; б) «мале» серце(частіше зустрічається в дівчат та дітей, у яких відбувається великий стрибок у рості) –займає вгрудній порожнині серединне положення й наче висить на судинах, що характеризується низьким систолічним об’ємом, схильністю до тахікардії, зниженням артеріального тиску;в)«гіпертрофоване» серце(частіше виявляють у хлопців)характеризується збільшенням лівого шлуночка та хвилинного об’єму крові, зменшенням частоти серцевих скорочень, підвищенням артеріального тиску. Підлітки з «малим» серцем швидко втомлюються. Під час фізичного навантаження в них з’являється задишка, можуть виникати запаморочення.

1 - _____________­­­_____ 2 - __________________ 3 - __________________ 4 - __________________ 5 - __________________ 6 - __________________ 7 - __________________ 8 - __________________ 9 - __________________

10 - _____________­­­_____ 11 - __________________ 12 - __________________ 13 - __________________ 14 - __________________ 15 - __________________ 16 - __________________ 17- __________________ 18 - __________________ 19 - __________________

Рис. 1 . Анатомічна будова серця

Основними морфологічними ознаками старечого серця є прогресуючий склероз міокарда, осередкова атрофія або ж гіпертрофія міокардіоцитів, викликані гіпоксією внаслідок відкладення жирів у коронарних артеріях. При старінні зменшується число мітохондрій, знижується рівень АТФ та погіршується проведення збудження по міокарду, що призводить до зниження скоротливості міокардіоцитів і, зрештою, до розвитку функціональної недостатності міокарда.

Основні вікові зміни в морфо-функціональній організації серця:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Проаналізуйте табл. 2 та зробіть висновки.

Частота серцевих скорочень (ЧСС)у новонародженогостановить 140 уд./хв; пульс аритмічний. Із віком ЧСС зменшується, особливо швидко в перший рік життя (табл.2). Підвищена рухова активність та спортивні тренування сприяють швидшому віковому зниженню ЧСС. Максимальне підвищення ЧСС у відповідь на фізичне навантаження залежить від віку й складає (220–N) уд. / хв., де N – число років.

Таблиця 2