Користування службовими жилими приміщеннями

Службове житло — це житло, що надається в користування працівникам підприємств, установ і організацій, які у зв'язку з ха­рактером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу нього.

Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого органу відповідної ради за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. У тих випадках, коли підприєм­ство, установа або організація розташована на території одного на­селеного пункту (району в місті), а жиле приміщення — на терито­рії іншого, рішення про його включення до числа службових прий­мається виконавчим органом ради за місцезнаходженням приміщен­ня. Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України" (п. 19) від 12 квітня 1985 р. за № 2 визначено, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фон­ду вважаються службовими з моменту винесення рішення виконав­чим органом районної, міської, районної в місті ради про включення їх до числа службових.

До числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як прави­ло, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому органі відповідної ради, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

-243-

Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпа­ла потреба в такому його використанні, а також тоді, коли в уста­новленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, уста­новою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів КСП, господарських товариств, або тих, які вийшли з КСП, госпо­дарських товариств за власним бажанням, не є підставою для ви­ключення цих приміщень з числа службових.

Отже, приміщення у будинках державного та громадського жит­лового фондів можуть бути визнані службовими і вважаються таки­ми з часу винесення рішення виконавчим органом відповідної ради про включення їх до числа службових, а в будинках КСП, госпо­дарських товариств — з часу затвердження виконавчим органом відповідної ради рішення загальних зборів господарських товариств, членів КСП або зборів уповноважених. Співвідношення кількості службових квартир і загальної кількості квартир законодавством не встановлено, їх кількість і обсяг визначаються відповідним органом місцевого самоврядування залежно від потреб у такому житлі.

Жиле приміщення з числа службових виключається на підставі клопотання підприємства, установи, організації з часу затвердження органу відповідної ради. У будинках, що належать КСП, госпо­дарських товариств, жиле приміщення виключається з числа служ­бових за рішенням загальних зборів членів господарських товариств, КСП або зборів уповноважених з моменту затвердження виконавчим органом відповідної ради.

Права і обов'язки наймачів

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЖК щодо користування службовими жили­ми приміщеннями застосовуються правила про договір найму жило­го приміщення (крім зазначених у цій та деяких інших статтях ЖК), у тому числі правила ст. 64 ЖК про права й обов'язки членів сім'ї наймача і ст. 109 ЖК про те, що виселення із займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського. житлового фонду допускається лише з підстав, установлених законом.

Крім випадків, передбачених статтями ПО, 111,112, 116, 117ЖК, наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї мо­жуть бути виселені з цього приміщення тільки в разі припинення трудових відносин, у зв'язку з якими воно надавалося (статті 124, 125 ЖК). Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї користуються службовими приміщеннями відповідно до правил про договір найму жилого приміщення, за такими винятками:

- 244 -

•■ ^

• наймачі службових приміщень не мають права бронювати жи­ле приміщення, міняти його, в тому числі з наймачем іншого служ­бового жилого приміщення;

• не мають права змінювати договір найму жилого приміщення;

• при проведенні капітального ремонту їм не надається у постій­не користування інше благоустроєне жиле приміщення, хоча може бути надане інше службове приміщення.

Наймач службового жилого приміщення, який має зайву жилу площу понад установлені норми, може вимагати надання меншого службового жилого приміщення.

Оскільки службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним (а також на дружину (чоловіка) і неповнолітніх дітей, які проживають окремо від заявни­ка в даному або в іншому населеному пункті), наймач службового жилого приміщення вправі проживати в ньому разом з членами своєї сім'ї. Наймач має право в установленому порядку за письмовою зго­дою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити у служ­бове жиле приміщення, яке він займає, свою дружину, дітей, бать­ків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди непотрібно.

У разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ними у випадках і в строки, вказані у ст. 71 Житлового кодексу.

Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зо­бов'язані додержувати умов договору найму службового жилого приміщення і правил користування жилими приміщеннями, утри­мання жилого будинку і прибудинкової території.