Суб’єкти і об’єкти с/г землекористування.

Землі с/г призначення можуть належать суб’єктам зем відносин на праві приватної, колективної і державної форм власності. У ст.. 4 ЗК записано, що у державній власності перебувають усі землі У., за винятком земель переданих у колективну і приватну власність. При цьому суб’єктами права державної власності виступають: ВРУ – землі загальнодержавної власності У; ВР АРК – на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські ради – на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Об’єктомправа у земельних правовідносинах виступає земля с/г призначення або ж конкретна зем ділянка (зд).

Згідно зі ст.. 13 Конституції У. , земля, яка знаходиться в межах території У., є об’єктом права власності українського народу. Суб’єктами права власності на землю виступають громадяни України. Лише вони у сукупності складають Укр. Народ, юр особи і державу.

ВРУ визначає засади використання землі, правовий режим власності, приймає закони про землю, якими регулює зем відносини в У. Президент як глава держави виступає гарантом додержання Конституції У., прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і прав на землю. КМУ забезпечує виконання Конституції і законів, законодавчих актів України, в тому числі і прав на землю. Органи місц само вряд. В межах компетенції здійснюють права власника на землю від імені Укр. Народу, а також права власника тер громад.

Громадяни У. можуть бути суб’єктами права приватної власності на землі с/г призначення для:

*ведення селянського господарства;*ведення особистого підсобного господарства;

*садівництва.

Із змісту ст.. 13 Конституції У. і ст.. 6 ЗК У випливає, що суб’єктами права приватної власності на землю, в тому числі с/г призначення, не можуть бути громадяни іноземних держав та особи без громадянства.

Суб’єктами права колективної власності на землі с/г призначення згідно зі ст.. 5 ЗК є:*колективні с/г підприємства; ільськогосподарські кооперативи;садівницькі товариства;*сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних с/г підприємств.

Згідно зі ст.. 7 і 8 ЗК України суб’єктами права постійного чи тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, можуть бути державні і недержавні організації, а також спільні підприємства, міжнародні об’єднання організації з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб (а в постійне користування, крім цього, підприємства, що повністю належать інвесторам).

Право користування землями с/г призначення згідно зі ст.. 48 ЗК України, крім вищезазначених, надається:*державним с/г підприємствам та іншим с/г п/п та організаціям для ведення товарного с/г виробництва; *с/г науково-дослідним установам і навчальним закладам...- для дослідних і навч. Цілей; нес/гпідприємствам – для ведення підсобного сільського господарства; *іншиморганізаціям для ведення с/г у випадках, передбачених законодавством У. та АРК.

Права і обов’язки землекористувачів щодо використання, відтворення і охорони земель с/г призначення.

Стаття 39. ЗК Права власників земельних ділянок і землекористувачів

Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право:

1) самостійно господарювати на землі;

2) пункт 2 виключено;

3) власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації;

4) використовувати у встановленому порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі;

5) зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів. Зведення на орендованій земельній ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі житла, орендарі погоджують з сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, іншим орендодавцем;

6) власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень;

7) одержати від нового власника землі, землекористувача або місцевої Ради народних депутатів компенсацію за підвищення родючості грунтів у разі вилучення або добровільної відмови від земельної ділянки.

Громадянин України, якому земельна ділянка належить на праві приватної власності, може укладати договір застави з кредитною установою.