Наука і мистецтво менеджменту

З огляду на складність, притаманну професії менеджера, постає слушне запитання: менеджмент є наукою чи, радше, мистецтвом. Фактично, результативний менеджмент - це поєднання науки і мистецтва. Успішні виконавці визнають важливість комбіну­вання науки та мистецтва менеджменту, коли практикують своє ремесло⁸.

Наука менеджменту.Багато проблем і суперечних питань менеджменту можна вирішити раціональним, логічним, об'єктивним і систематизованим способами. Ме­неджери можуть збирати дані, факти та об'єктивну інформацію; використовувати мате­матичні моделі і технічні прийоми ухвалення рішень для досягнення правильних ви­рішень, їм потрібно користуватися таким науковим підходом до вирішення проблем щоразу, особливо коли мають справу з порівняно рутинними і простими проблемами.

Кожного разу, коли Starbucks обмірковує входження на новий ринок, її Менеджери детально вивчають широке коло об'єктивних даних, складаючи свої плани. Особливо важливими технічні, діагностичні навики і навики ухвалення рішень є тоді, коли йдеть­ся про науку менеджменту. .

Мистецтво менеджменту.Хоча менеджери можуть намагатися, наскільки це можливо, бути науковцями, вони часто повинні вирішувати проблеми на підставі інтуїції, досвіду, інстинкту та особистої проникливості. Покладаючись на концепту­альні, міжособові і комунікаційні навики, менеджер змушений вибирати між різними варіантами дій, що виглядають однаково привабливо.

Зазначимо, що навіть "об'єктивні факти" можуть виявлятися помилковими. Коли Starbucks планувала відкрити свою першу крамницю у Нью-Йорку, ринкові дослід-ження чітко засвідчили, що жителі Нью-Йорка надають перевагу каві з автоматів, а не екзотичній каві "експрессо". Початково встановили більшу кількість автоматів з кавою і менше мейкерів кави "експрессо" порівняно з іншими крамницями, а потім, коли жителі Нью-Йорка сприйняли "експрессо", менеджери запровадили типове спів­відношення. Сьогодні Starbucks пропонує своє стандартне меню і частування у всіх своїх крамницях, а пізніше робить необхідні корективи. Тому менеджери повинні по­єднувати елементи інтуїції та особистої проникливості з підтвердженими даними й об'єктивними фактами⁹.

Еволюція менеджменту

Сьогодні більшість менеджерів визнають роль історії. Знання про походження своєї організації та види діяльності, що привели її до успіху або спричинили невдачі, можуть бути корисними для керування сучасною організацією.

Значення теорії та історії

Деякі люди не надають великого значення історії та теорії. їхні аргументи най­частіше ґрунтуються на припущеннях, що історія не стосується сучасного суспільства, а теорія є абстрактною і не має практичного застосування. Проте насправді як історія, так і теорія відіграють важливу роль, зокрема, для всіх менеджерів.

Теорія є концептуальною основою для організації знань. Вона дає змогу скласти план дій. Хоча деякі теорії виглядають абстрактними і недоречними, інші можуть бути дуже простими і практичними. Теорії менеджменту, що їх використовують з метою створення організацій і спрямування їх для досягнення цілей, ґрунтуються на реаль­ності¹⁰. Крім того, більшість менеджерів розробляють і удосконалюють свої власні теорії щодо того, як вони повинні керувати своїми організаціями та працівниками.

Знання і розуміння ролі історичного розвитку важливі для сучасних менеджерів''. Історичний контекст менеджменту пояснює значення досвіду і може допомогти менеджерам уникнути помилок, що їх допустили інші. Більшість курсів з історії Сполучених Штатів чимало уваги приділяє діловому й економічному розвитку країни, зокрема, Промисловій революції, зародженню міграції робочої сили та Великій депресії, а також таким флагманам американської індустрії, як Корнеліусу Вандербілту (будівництво залізниць), Джону Д. Рокфеллеру (нафта) та Ендрю Карнегі (сталь). Діяльність цих та інших промисловців залишила глибокий слід в історії¹². Shell Oil, Levi Strauss, Ford, Lloyd's of London, Disney, Honda і Unilever -усі вони мають великі архіви і часто використовують імідж з минулого в орієнтаційних і навчальних про­грамах, рекламних кампаніях, зв'язках з громадськістю.

Історичний контекст менеджменту

Практика менеджменту була ще тисячі років тому. Єгиптяни використовували менеджерські функції планування, організації і контролювання, коли будували великі піраміди. Олександр Великий тримав штат військових, щоб координувати дії під час військових кампаній. Римська імперія удосконалила організаційну структуру, яка значно полегшила контроль.

Незважаючи на це, серйозної уваги менеджменту не приділяли аж до XIX століття. Двома першими піонерами у цій сфері стали Роберт Оуен (1771-1858) і Чарльз Беб-бедж (1792-1871). Оуен, британський промисловець-реформатор, був одним із перших менеджерів, які визнали важливість організації людських ресурсів і добробуту робіт­ників. Чарльз Беббедж, англійський математик, зосередив увагу на ефективності вироб­ництва. Він надавав великого значення поділу праці й обґрунтував застосування математики до таких проблем, як ефективне використання обладнання та матеріалів.