Головні функції менеджменту

Вступ до менеджменту

Менеджмент - це сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результа­тивне використання ресурсів для досягнення певних організаційних цілей. Під ефек­тивністю розуміють розсудливе й економне використання ресурсів. Результатив­ністю називають прийняття правильних рішень і їх успішне виконання. Загалом орга­нізації, які досягли успіху, є як ефективними, так і результативними.

Сучасні менеджери стикаються з різноманітними цікавими й суперечливими си­туаціями. Звичайний виконавець працює 60 робочих годин на тиждень, виконує вели­чезний обсяг замовлень за зміну; стикається із зростаючою складністю внаслідок гло­балізації, внутрішньої конкуренції, урядового регулювання та тиску акціонерів. Швидкі зміни, непрогнозовані зриви, великі та малі проблеми, крім того, ще більше усклад­нюють завдання. Робота менеджера непередбачувана та самостверджувальна, однак вона також пов'язана із творчістю².

Категорії менеджерів

Сьогодні багато різних менеджерів працює в організаціях. На рис. 1.1 показано, як у межах однієї організації менеджерів можна розрізняти за рівнями і сферами.

Рівні менеджменту.Один із способів поділу менеджерів на категорії - розрізняти їх за рівнями в організації. Менеджери вищого рівня становлять порівняно малу групу виконавців, які керують цілою організацією. Посади, що передбачені в цій групі -президент, віце-президент і виконавчий директор. Менеджери цього рівня розробляють мету організації, загальну стратегію і політику її діяльності. Вони також офіційно представляють організацію, зустрічаючись з урядовцями, керівниками інших органі­зацій тощо.Говард Шульц у Starbucks - менеджер вищого рівня, так само як і Дейдра Вейджер - віце-президент фірми з роздрібної торгівлі. Менеджери вищого рівня ухвалюють такі рішення, як злиття з іншими компаніями, інвестиції в дослідження та розробки, входження або виходу з різних ринків, будівництво нових підприємств та придбання обладнання.

Менеджери середнього рівня, мабуть, є найбільшою групою менеджерів у біль­шості організацій. Звичайні посади менеджерів середнього рівня ~ це виробничий менеджер, операційний менеджер і керівник підрозділу. Менеджери середнього рівня головно відповідають за впровадження політики і планів, розроблених менеджерами вищого рівня, а також координацію та нагляд за діяльністю менеджерів нижчого рівня³. Наприклад, виробничі менеджери мають справу із менеджментом матеріальних запа­сів, контролем за якістю, несправністю обладнання і деякими проблемами профспілок. Вони також координують роботу підлеглих у межах підприємства. Джейсон Ернандез, регіональний менеджер Starbucks, відповідальний за діяльність фірми у трьох східних штатах, є менеджером середнього рівня.

Менеджери нижчого рівня координують та наглядають за діяльністю безпосе­редніх виконавців. Звичайні посади для менеджерів нижчого рівня - майстер, коор­динатор і керівник офісу. Вейн Максвелл і Дженні Вагнер, менеджери кав'ярень Star­bucks у Техасі, є менеджерами нижчого рівня. Вони наглядають за щоденною діяль­ністю своїх фешенебельних закладів, наймають до штату робітників та інших пра­цівників, і виконують повсякденні адміністративні обов'язки, покладені на них мате­ринською компанією. На противагу менеджерам вищого і середнього рівня, менедже­ри нижчого рівня, зазвичай, проводять значну частину свого часу, наглядаючи за робо­тою підлеглих⁴.

Сфери менеджменту.Менеджери, незважаючи на рівень, можуть працювати в різних підрозділах усередині організації. Менеджери з маркетингу працюють у сфері, пов'язаній із функцією маркетингу - переконання споживачів і клієнтів купувати това­ри й послуги організації (чи це будуть автомобілі Ford, журнали Newsweek, новини Associated Press, польоти на Southwest Airlines, чи філіжанки "latte" в Starbucks). їхні обов'язки - розробка нових продуктів, просування товарів на ринку і реалізація. Фі­нансові менеджери переважно мають справу з фінансовими ресурсами організації. Вони відповідальні за такі види діяльності, як бухгалтерський облік, менеджмент руху готівки та інвестицій.

Діяльність операційних менеджерів пов'язана зі створенням та керуванням вироб­ничими системами, що виготовляють товари і послуги. Зазвичай, обов'язки опера­ційних менеджерів - виробничий контроль, контроль матеріальних запасів, контроль за якістю, заводським обладнанням і вибором місця розташування підприємства. Мене­джери людських ресурсів відповідальні за наймання та підвищення кваліфікації праців­ників, їх залучають до планування людських ресурсів, вербування і підбирання праців­ників, навчання та підвищення кваліфікації, вирішення питань оплати праці та системи доплат, формування систем оцінки та звільнення недисциплінованих і некомпетентних працівників. Загальні менеджери не пов'язані з якимись певними спеціальностями менеджменту. Можливо, найліпшим прикладом посади загального менеджера є адмі­ністратор лікарні або клініки. Адміністративні менеджери повинні бути обізнані з усіма функційними сферами менеджменту, а не спеціалізуватися у якійсь одній галузі.

Головні функції менеджменту

Незалежно від рівня чи сфери менеджмент виконує чотири головні функції: пла­нування й ухвалення рішень, організацію діяльності, лідерство і контролювання (рис. 1.2).

Планування й ухвалення рішень.У найпростішій формі планування означає визначення організаційних цілей і рішення, як ліпше їх досягти. Ухвалення рішення -частина процесу планування, що передбачає вибір напряму дій із різних варіантів.Планування і ухвалення рішень забезпечує ефективність менеджменту за допомогою передбачення майбутньої діяльності. Цій темі присвячена Частина II підручника.

Організація діяльності.Після того, як менеджер визначив ціль і розробив реаль­ний план, наступною функцією менеджменту є організація людей і груп для виконання плану. Тобто організація діяльності визначає, як дії і ресурси повинні бути пов 'язані між собою. Незважаючи на те, що дехто вважає цю функцію рівноцінною створенню схеми дій організаці, доведемо, що вона означає набагато більше (див. Частину III).

Лідерство.Третьою базовою функцією менеджменту є лідерство. Дехто трактує лідерство як найважливіший і найсуперечливіший з усіх управлінських видів діяль­ності. Лідерство - це сукупність процесів, які використовують, щоб переконати людей працювати разом для досягнення інтересів організації. Наприклад, уміння Говарда Шульца, як керівника, переконувати інших, без сумніву, відіграє важливу роль в успіхові Starbucks. Детально функція лідерства розкрита в Частині IV.

Контролювання.Завершальною фазою процесу менеджменту є контролювання, або моніторинг, за прогресом організації для досягнення цілей. У міру того, як орга­нізація прагне досягти своїх цілей, менеджери повинні спостерігати за прогресом для забезпечення мети організації в певний період часу (див. Частину V).

Базові управлінські навики

Належним чином виконуючи зазначені функції менеджменту, менеджери покла­даються на цілу низку специфічних навиків. Найважливішими управлінськими навика­ми є технічні, міжособові, концептуального мислення, діагностичні, комунікативні, ухвалення рішень та вміння правильно розподіляти час⁵.

Технічні навики.Технічні навики - це навики, потрібні для виконання або розу­міння специфічних видів роботи в організації. Вони особливо важливі для менеджерів нижчого рівня. Ці менеджери проводять багато часу, навчаючи підлеглих і відповіда­ючи на запитання щодо проблем, пов'язаних з роботою. Менеджери нижчого рівня повинні знати, як виконувати завдання, призначені для тих, кими вони керують, якщо вони хочуть досягти успіху.

Міжособові навики.Менеджери значну частину часу спілкуються з людьми як всередині, так і за межами організації. З огляду на це менеджер також потребує міжосо-бових навиків - здатності спілкуватися, розуміти та мотивувати окремих людей і групи. Як менеджер підіймається по організаційній драбині, так він повинен знайти спільну мову з підлеглими, рівними за станом, і тими, хто перебуває на вищих рівнях орга­нізації. Враховуючи велику кількість функцій, які менеджер виконує, він також повинен уміти працювати з постачальниками, споживачами, інвесторами та іншими людьми поза організацією⁶.

Навики концептуального мислення.Концептуальні навики залежать від здат­ності менеджера мислити абстрактно. Менеджери повинні мати абстрактне мислення, щоб розуміти суть роботи організації та її середовище, збагнути, як усі частини орга­нізації існують разом, і розглядати організацію схоластичним способом. Це їм дає змогу думати стратегічно, бачити картину в цілому й ухвалювати обґрунтовані рішення, корисні для цілої організації.

Діагностичні навики.Кваліфіковані менеджери також мають діагностичні здіб­ності, або навики, що дають змогу менеджеру передбачати найбільш ймовірне реагу­вання на ситуацію. Терапевт діагностує хвороби пацієнта за допомогою аналізу симпто­мів і визначення їхньої можливої причини. Так само менеджер може діагностувати й аналізувати проблему в організації за допомогою вивчення її симптомів, а тоді відшу­кати її вирішення.

Комунікативні навики.Комунікативні здібності стосуються спроможності менед­жера ефективно повідомляти ідеї та інформацію іншим, а також сприймати ідеї та інформацію від інших. Ці навики дають змогу менеджеру передавати ідеї підлеглим, завдяки чому ті знають, що від них очікують, координувати роботу з рівними за рангом і колегами для доброї співпраці, та інформувати менеджерів вищого рівня про стан речей. Крім того, комунікативні навики допомагають менеджеру прислухатися до того, що кажуть інші, розуміти справжній підтекст листів, електронної пошти, звітів та іншої письмової кореспонденції.

Навики ухвалення рішень.Кваліфіковані менеджери також володіють майстер­ністю ухвалювати рішення. Навики ухвалення рішень передбачають спроможність менеджера правильно виявляти і визначати проблеми та можливості, а тоді вибирати оптимальний напрям дій, щоб вирішити проблеми і перетворити можливості у капітал. Жоден менеджер не завжди ухвалює правильні рішення. Однак кваліфіковані менед­жери ухвалюють правильні рішення у більшості випадків. А коли вони ухвалюють неправильні рішення, то переважно швидко визнають помилку і виправляють її, щоб компенсувати організації витрати або збитки, наскільки це можливо.

Уміння правильно розподіляти час.У кінцевому результаті менеджери з досві­дом переважно вміють правильно розподіляти час. Навики розподіляти час полягають у спроможності менеджера визначати пріоритети у роботі, працювати ефективно і доручати, відповідно, роботу іншим. Як зазначено, менеджери стикаються з багатьма різними труднощами і проблемами. Менеджеру дуже легко заглибитися у виконання роботи, яку можна відтермінувати або передати іншим. На жаль, коли таке трапляється, важчою і важливішою роботою може бути знехтувано⁷.