Стан проблеми і перспективи

Степаненко В.Л., голова Державного Департаменту страхового фонду документації.

Під час проведення паспортизації було виділено ряд факторів, які істотно стимулюють розвиток або ефективне використання реєстру. Серед них:

- технологічна невизначеності багатьох понять, які характеризують техногенну і екологічну безпеку об'єктів («небезпечний об'єкт», «потенційно-небезпечний об'єкт», «об'єкт підвищеної небезпеки» і т.д.);

- наявність великої кількості законодавчих та нормативних актів, які викоритсовують однакові терміни в різних значеннях та передбачають виконання неузгоджених, а іноді протиречних  дій на цих обєктах; 

- існування значної кількості державних та галузевих програм, направлених на підвищення безпеки, які з різних причин (зупинка та скорочення фінансування, зміна терміну черги, виконання або склад окремих етапів і т.д.) не узгоджених між собою;

- відсутність єдиних критеріїв ідентифікації визначених тих або інших обєктів до  потенційно небезпечним;

- відсутність єдиних критеріїв та методик розподілення ПНО  за ступенями безпеки (класифікаторів ПНО);

- існування значної кількості державних та галузевих реєстрів та кадастрів безпечних обєктів (державний реєстр ПНО; державний реєстр радіоактивних відходів);

- реєстр безпечних виробничих будівель та споруд;

- державні реєстри місць створення, обробки, утилізації та видалення відходів);

Ці реєстри, кадастри інформаційно не логічні та програмно не сумісні.

- відсутність налагодженого механізму моніторингу існуючого стану ПНО та сучасного оновлення (актуалізація баз даних реєстрів);

- відсутність единых методик оцінки ризику виникнення НС на ПНО з розрахунками їх  взаємного впливу.

Ці проблеми потребують комплексного та систематичного підходу до їх розрішення, як з боку уряду, так і всії заінтересованих міністерств та відомств з обовязковим розрахунком мирового досвіду та в найкоротший час. Важдиво памятати, що нинішній стан економіки України, не дозволяє справлятися з наслідками різних серйозних катастроф, рівними за масштиабом Чорнобильській АЕС.         

Не менш значну роль несе розробкка єдиної системи класифікації ПНО за ступенями безпеки та розподілення обєктів в залежності від ризику виникнення НС на них. Відсутність комплексних критеріїв ідентифікації і класифікації обєктів не дозволяє одночасно встановлювати пріоритетність в здійненні заходів попередження ьа оптимального розподілення засобів ліквідації наслідків НС.

МНС України вважає за доцільне залучати до цих робіт міністерства та відомства (Міненергоресурсів, Мінпаливоенергетики, МВС, Міністерство охорони здоровя України, Міністерство оборони, Мінагрополітики, Дерконтроргани праці і  т.п.) з обовязковою уастю Національної академії наук України. Результатом робіт повинні бути матеріалт, як івстановлюють методологічні та організаційні класифікації та кодування інформації в системі МНС, порядок взаємодії інформації структурними підрозділами міністерства та інших структур влади.

Актуальним являється також рішення проблеми програмної та інформаційної сумісності. Державний реєстр ПНО з іншими державами та галузевими реєстрами і забезпечення можливого обміну інформацією та оперативної передачі її  телекомунікаційними каналами. Поки серед обєктів, які занесені в базу даних Державного реєстру ПНО, дуже мало таких специфічних обєктів, як місцях зберігання боєприпасів, ракетного топлива, пестицидів, обєктів повязаних з ражіоактивними та токсичними відходами, аварійних будівель та споруд, паспортизацію та облік яких повиннні забезпечуватися  іншими міністерствами та відомствами. Тільки частково необхідна інформація про них міститься в державних реєстрах, однак в разі загрози або виникнення НС, вона повинна бути доступною руководству, підрозділів МНС.

Завершити цей процес повинна інтеграція Державного реєстру ПНО з географічнимі інформаційними системами України, її окремих регіонів і створення на цій основі єдиної географічної інформаційно-аналітичної системи (ІАС) «Територія».

ІСТ «Територія» дозволить об'єднати дані про потенційні джерела НС техногенного, екологічного, природного характеру і може стати центральним ядром єдиної державної системи запобігання і реагування на них, дозволить створити карти розподілу техногенної і природної безпеки для всіх регіонів країни.

Такі карти необхідні для розробки управлінських рішень для випередження і запобігання надзвичайним ситуаціям, під час проектування, будівництва, реконструкції і експлуатації промислових і цивільних об'єктів, а також реабілітації забруднених територій.

Центральні і місцеві органи влади, територіальні органи МНС України, яке по специфіці своєї діяльності найбільш зацікавлене у вирішенні завдань державного регулювання і управління у сфері запобігання і реагування на НС як на рівні країни, так і в окремих регіонах, повинні взяти активну участь у вирішенні всіх питань, пов'язаних із створенням і використанням Державного реєстру ПНО.

Зміст

Навчальні питання

Вступ

1. Поняття, задачі та види моніторингу та прогнозування

2. Класифікація обєктів економіки згідно з законодавчими нормативно-правовими актами

3. Державне регулювання діяльності обєктів господарської діяльності в сфері цивільного захисту

4. Державний реєстр обєктів господарюванея, ідентифікація, паспортизація потенційно небезпечних обєктів України.

5. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на ПНО, його ціль та структура.

Заключення

Література

1. Кондратюк В.М. Запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і підвищення стійкості функціонування об’єктів економіки, методичні рекомендації з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, Дніпропетровськ.:-2006 р. – 62 стор.

2. Гринин А.С. Экологическая безопасность. Защита территории и населения от чрезвычайных ситуаций.: М – торговый дом, 2002 – 288 стр.

3. М.І. Стеблюк «Цивільна оборона та цивільний захист» - Київ.: Знання –Прес, 2007. – 487 с.

4. В.М. Шабатов «Цивільна оборона» - Київ.: центр навчальної літератури, 2006 – 438 с.

5. І.М. Мищенко, О.М. Мезенцева «Цивільна оборона» Чернівці.: Книга – ХХІ, 2004 – 404 с.

6. В.С. Сергеев «Защита населения и территорий в чрезвычайных ситуациях», - М.: Академический проект, 2003, - 432с.

7. О.П. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик «Цивільна оборона» - Львів.: Афіша, 2001-336с.

8. Н.С.Николаев «Гражданская оборона на объектах АПК – М.: Колос, 1990-346с.

9. Н.И.Акимов «Гражданская оборона на объектах сельскохозяйственного производства»-М.:Колос, 1984-335с.

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Тема 3

Моніторинг і сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій

Тести на продовження

1. Моніторинг - це …

2. Моніторинг надзвичайних ситуацій – це...

3. Прогнозування надзвичайних ситуацій - це…

4. Спостереження, лабораторний і інший контроль включає …

5. Об'єктами моніторингу можуть бути ...

6. У залежності від масштабу надзвичайні ситуації розрізняють на п'ять рівнів (ступенів) моніторингу ...

7. Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій включає …

8. Основними завданнями регіональних центрів моніторингу є ...

9.  Об'єкти економіки відповідно до законодавчих нормативно-правовими актами України, класифікуються таким чином ...

10. До засобів державного регулювання діяльності об'єктів господарювання у сфері цивільного захисту відносяться…

11. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту спрямована на забезпечення ...

12. До державній експертизі з питань техногенної і пожежної безпеки відносяться ...

13. Діяльність, яка повязана з наданням послуг, виробництвом продукції та виконанням робіт у сфері цивільного захисту (ліцензування) з питань техногенної і пожежної безпеки включає …

14. Сертифікація продукції для цивільного захисту включає ...

15. Метою страхування у сфері цивільного захисту є ...

16. Державний реєстр потенційно небезпечного об'єкта - це ...

17. Державний реєстр потенційно небезпечного об'єкта призначений ...

18. Які види об'єктів України (понад 9 тис.) в даний час підлягають реєстром?

19. Ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів - це ...

20. Оцінка потенційної небезпеки підприємства проводиться на основі ...

21. Ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів розраховує ...

22. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів - це ...

23. Метою плану локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах є…

24.    Методика проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта:

- Структура паспорта промислового підприємства

- Які об'єкти відносяться до потенційно небезпечних?

- На підставі яких документів проводиться паспортизація потенційно небезпечних об'єктів

- Що необхідно розраховувати при проведенні ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів?

- Яка періодичність паспортизації потенційно небезпечних об'єктів?

- Хто повинен проводити паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів?

Тестові завдання

для проведення оцінювання якості підготовки студентів, ОКР «спеціаліст», «магістр» у вищих навчальних закладах