Тема. 5. Логістика закупок та розміщення замовлень

1. На другому етапі розробки стратегії закупівельної логістики:

1. обґрунтовують систему цілей закупівельної логістики;

2. обґрунтовують систему комерційних зв'язків підприємства;

3. моделюють ефективність комерційних зв'язків підприємства;

4. досліджують внутрішнє середовище підприємства.

2. Не характерно для постачання «точно у термін»:

1. відсутність страхових запасів;

2. здійснення закупівлі дрібними партіями з частими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. відсутність дефектів продукції, яку закуповують.

3. Для постачання «точно у термін» характерно:

1. відсутність страхових запасів;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

4. Для постачання «точно у термін» характерно:

1. розмір замовлення покриває тільки поточну потребу;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

5. Для постачання «точно у термін» характерно:

1. встановлення відносин тільки з надійними постачальниками;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

6. Для постачання «точно у термін» характерно:

1. складання графіку доставки споживачем;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

7. Для постачання «точно у термін» характерно:

1. відсутність дефектів продукції;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

8. Реалізацію стратегії «точно у термін» стримують такі фактори:

1. незадовільна якість продукції;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

9. Реалізацію стратегії «точно у термін» стримують такі фактори:

1. порушення термінів постачання і оплати за товар;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

10. Реалізацію стратегії «точно у термін» стримують такі фактори:

1. помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. допускається невелика кількість дефектів продукції, яку закуповують.

11. Закупівельна логістика – це управління матеріальними по­токами:

1. у процесі створення матеріальних благ або надання матері­альних послуг;

2. у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресур­сами;

3. у процесі реалізації продукції;

4. на транспортних ділянках.

12. До критеріїв формування системи закупівельної логістики
належать:

1. оптимальна періодичність постачань;

2. максимальна структура матеріальних потоків;

3. максимальні сукупні логістичні постачальницькі витрати;

4. всі перераховані.

13. Сутність завдання «зробити або купити» полягає в обґру­нтованому вирішенні питання про:

1. самостійне виробництво предметів праці або закупівлі їх із зовнішніх джерел, ступінь використання у виробничому процесі власних засобів виробництва;

2. оцінку виробничих можливостей підприємства;

3. вибір постачальника;

4. всі перераховані.

14. Рішення на користь закупівель і проти власного виробниц­тва може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах стабільна і достатньо ве­лика;

2. необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері техноло­гії та виробництва;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. наявні необхідні для виробництва потужності, адміністративний і технічний досвід.

15. Рішення на користь закупівель і проти власного виробниц­тва може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах невелика;

2. необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері техноло­гії та виробництва;

3. потреба у комплектуючих виробах стабільна і достатньо ве­лика;

4. наявні необхідні для виробництва потужності, адміністративний і технічний досвід.

16. Рішення на користь закупівель і проти власного виробниц­тва може бути прийняте, якщо:

1. відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів;

2. необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері техноло­гії та виробництва;

3. потреба у комплектуючих виробах стабільна і достатньо ве­лика;

4. наявні необхідні для виробництва потужності, адміністративний і технічний досвід.

17. Рішення на користь власного виробництва і проти закупі­вель може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах невелика;

2. існуючі постачальники не в змозі забезпечити необхідних параметрів якості;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

18. Рішення на користь власного виробництва і проти закупі­вель може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах невелика;

2. існуючі постачальники не в змозі забезпечити необхідних параметрів якості;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

19. Рішення на користь власного виробництва і проти закупі­вель може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах невелика;

2. потреба у комплектуючих виробах стабільна і достатньо ве­лика;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

20. Рішення на користь власного виробництва і проти закупі­вель може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах невелика;

2. необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері техноло­гії та виробництва;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

21. Рішення на користь власного виробництва і проти закупі­вель може бути прийняте, якщо:

1. потреба у комплектуючих виробах невелика;

2. наявні необхідні для виробництва потужності, адміністративний і технічний досвід;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

22. Найбільш доцільним методом вибору постачальника під час закупівлі матеріальних ресурсів на велику грошову суму або встановлення довгострокових зв'язків між: постачальником і спо­живачем є:

1. тендер;

2. вивчення рекламних матеріалів;

3. відвідування виставок і ярмарків;

4. листування з можливими постачальниками.

23. Якщо підприємство закуповує товар, дефіцит якого є недопустимим, то серед критеріїв вибору постачальника на перше міс­це буде поставлено критерій:

1. ціна;

2. якість;

3. надійність;

4. умови платежу.

24. Не характерно для постачання «точно у термін»:

1. відсутність страхових запасів;

2. здійснення закупівлі дрібними партіями з частими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. відсутність дефектів продукції, яку закуповують.

25. Не характерно для традиційного постачання:

1. створення запасів для захисту виробництва від ненадійності постачальників;

2. здійснення закупівлі великими партіями з нечастими поста­чаннями;

3. велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

4. відсутність приймального контролю якості продукції, яку закуповують.