Визначення необхідного рівня прибутковості (дисконтної ставки)

Якщо відомо значення коефіцієнта бета, то є можливість відповідно до рівня ризику, що характеризується коефіцієнтом бета, і прибутковістю ринку визначити необхідну для інвестора величину прибутковості конкретних акцій.

Величина необхідної прибутковості активів складається з безпечної ставки прибутковості та премії за ризик. Якщо для оцінки необхідної прибутковості використати оцінку ризику за допомогою коефіцієнта бета, то премія за ризик складатиметься з ринкової прибутковості плюс (чи мінус) ризик, пов’язаний з конкретною акцією.

Необхідний рівень прибутковості в цьому випадку визначається за такою формулою:

                                            (4.5)

де:  r – необхідна (очікувана) ставка прибутковості конкретної акції;

R₀ – безпечна (безризикова) ставка прибутковості, % річних;

R_M – середньоринкова ставка прибутковості (прибутковість рин­кового портфеля), % річних;

β – коефіцієнт бета акції (взаємозв’язок прибутковості акції зі середньоринковою прибутковістю), показник систематичного ризику акцій певної компанії.

Визначення середньоринкової ставки прибутковості R_M звичайно здійснюється по акціях найбільш представницьких компаній, для чого використовуються визнані фондові індекси. У США це індекс S&P-500, або індекс Доу-Джонса, що розраховується по акціях 30 найбільш представницьких компаній.

Для визначення необхідного рівня прибутковості акції безпечна ставка прибутковості звичайно приймається з прибутковості короткострокових державних зобов’язань (облігаціям), які вважаються безризиковим активом (якщо можна, звісно, вважати їх безризиковими). Безризиковий актив – це актив, прибутковість якого визначена й відома з початку періоду володіння цим активом. У США, наприклад, це казначейські векселі, які є визнаним орієнтиром безпечної ставки прибутковості. Тому ставку безризикового вкладення часто визначають як ставку прибутковості по державних дисконтних цінних паперах у країнах зі стійкими економіками. Аналогічно в Україні таким орієнтиром можуть бути короткострокові державні облігації ОВДЗ.

Очікуваний рівень прибутковості по акціях і безризиковій ставці є оцінкою учасників ринку. Це вихідна інформація оцінки капіталу на підставі очікувань інвесторів. Ці очікування можуть змінюватися, і коли це відбувається, то відбувається зміна вартості акцій.

При визначенні дисконтної ставки на підставі коефіцієнта бета часто вводяться додаткові поправки на ризик (премії за ризик), що визначаються експертним шляхом:

- R₁ – премія для малих підприємств;

- R_n – премія за ризик, характерний для окремої компанії;

- R_c – страховий ризик.

У результаті формула визначення необхідної ставки прибутковості (дисконтної ставки) має такий вигляд:

                             (4.6)

Іноді цей метод визначення необхідної ставки доходу називають методом кумулятивної побудови.

На ринку завжди є акції зі стійко завищеними або заниженими цінами, причому часто ці відхилення від внутрішньої вартості (від «справедливої» ціни) носять довгостроковий характер. Так, багато хто з аналітиків уважають, що ринки Росії та України істотно недооцінені. Мірою відхилення ринкової ціни від внутрішньої вартості акції служить показник а (альфа), що розраховується за формулою:

                                  (4.7)

Якщо α < 0, діюча ринкова ціна вважається завищеною.

Якщо α > 0, діюча ринкова ціна вважається заниженою.

Використання для аналізу показника α_i ґрунтується на тому, що зміни цін на ринку не завжди адекватні реальним змінам у справах емітента й акції можуть бути як переоцінені, так і недооцінені. Якщо багато учасників ринку приймають рішення, що якісь акції недооцінені (наприклад, на підставі аналізу показника альфа), то може виникнути додатковий попит на ці акції й досить імовірне наступне зростання їх ціни.