Властивості і показники асортименту

 Властивості асортименту - специфічна особливість асортименту, що виявляється при його формуванні.

Показник асортименту - кількісне вираження властивостей асортименту, при вимірі підлягає кількість видів і найменувань товарів.

       Асортимент характеризується шириною, повнотою, стійкістю, ступенем відновлення, новизною, структурою, асортиментним мінімумом, раціональністю, гармонійністю.

Ширина  асортименту - це кількість видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Визначається коефіцієнтом ш и р и н и.

                                                                                                           де Шд - ширина дійсна,

 Шб - базова широта (за стандартом, прейскурантом, каталогом тощо ).

Повнота асортименту - здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби. Визначається відношенням фактичної кількості різновидів товару до його кількості, передбаченої відповідним прейскурантом чи специфікацією (базова повнота). Наприклад, в асортименті магазину є взуття 4-х найменувань (Пд), а стандартом ( припускається прейскурантом або договором постачань) передбачено 20, ще 5 надходить по імпорту, отже базова повнота (Пб) дорівнює 25, а коефіцієнт повноти - 16%.

Чим більше повнота асортименту, тим вище вірогідність задоволення покупця.

 Стійкість асортименту - здатність набору товарів задовольняти попит на аналогічні товари. Особливість таких товарів - стійкий попит на них. Коефіцієнт стійкості ( К_с) - це відношення кількості видів, що користуються стійким попитом у споживачів ( С ) до загальної кількості видів і найменувань товарів тих же однорідних груп (Ш_с).

                               К_с =  * 100%                             

 Наприклад, стійким попитом користуються 3 найменування взуття з 5-ти.( Кс= 60 %).

Новина (оновлення) асортименту - здатність товарів задовольняти потреби, що змінилися, за рахунок нових товарів. Новина товару характеризується дійсним оновленням - кількістю нових товарів у загальному переліку (Н) і ступенем відновлення (Кн), що виражається відношенням кількості нових товарів до дійсної ширини Шд (загальна кількість найменувань).

                    Кн =  

Структура асортименту характеризується питомою вагою товарних груп, підгруп, видів і різновидів товарів у загальній сумі товарообігу. Якщо структура асортименту не відбиває споживчий попит, утворюються запаси неходових, залежаних товарів, створюється штучний дефіцит. При регулюванні структури асортименту варто враховувати економічні вигоди підприємства у випадку переваги дорогих чи дешевих товарів, окупність витрат на їх доставку, збереження і реалізацію, а також платоспроможність сегмента споживачів, на який орієнтується торгова організація. Для визначення складських приміщень, викладки товару аналізують структуру асортименту в натуральному виразі, а для визначення потреб користуються грошовим виразом. Відносний показник структури(Сі) окремих товарів (і) визначається :  

                               Сі =  ,

де:  

Сі – відносний показник структури окремого товару;  

Аі - кількість окремого товару в натуральному чи грошовому виразі;              

Sі - сумарна кількість усіх товарів, які є в наявності в натуральному чи грошовому виразі.

 Асортиментний мінімум - це мінімально припустима кількість видів товарів повсякденного попиту, які визначають профіль роздрібної торгової організації. Після приватизації торгові підприємства змінили профіль і щоб якимось чином їх зобов'язати зберігати асортиментний мінімум, його перейменували в "асортиментний перелік", який затверджується місцевими органами влади і його недотримання вважається порушенням правил торгівлі. 

                                 Ам = М,

де Ам - показник асортиментного мінімуму; М - мінімально припустима кількість товарів, яка визначає торговий профіль організації.

Раціональність асортименту - здатність набору товарів найповніше задовольняти реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів. Раціонально сформований асортимент прискорює реалізацію товарів. Коефіцієнт раціональності - середньозважене значення показника раціональності з урахуванням реальних показників ширини, повноти, стійкості і новини, помножені на відповідні коефіцієнти вагомості, що визначаються експертним шляхом.

                    Кр =  ,

де К_р- коефіцієнт раціональності;

К_ш- коефіцієнт ширини;

 вш – коефіцієнт вагомості ширини;

К_п – коефіцієнт повноти;

вп - коефіцієнт вагомості повноти;

К_с – коефіцієнт стійкості;

вс- коефіцієнт вагомості стійкості;

К_н- коефіцієнт новини;

вн - коефіцієнт вагомості новини.

 Гармонійність асортименту забезпечує якісну характеристику і не виміряється кількісно, тому і носить описовий характер. Відноситься до спеціалізованих магазинів або відділів. Наприклад, " Усе для будинку", "Усе для дозвілля", " Усе для спорту" тощо.

 Розрізняють товари простого і складного асортименту. Товари простого асортименту в межах одного виду не розрізняються за призначенням, фасону, розміру і т.ін.(годинники, зошити, олівці, дивани, автомобілі і т.ін)

Товари складного асортименту в межах одного виду розрізняються за призначенням, фасонам, розмірам, конструкції, матеріалам і ін.(одяг, тканини, галантерея, запчастини, метал, госптовари і т.ін.).

Управління асортиментом

 Управління асортиментом - діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту. Основними елементами управління є формування і встановлення рівня вимог за показниками, які визначають раціональність асортименту та асортиментну політику підприємства.

Для формування реального асортименту для задоволення різноманітних потреб і одержання запланованого прибутку, необхідно вирішити такі задачі:

· встановити реальні і прогнозовані потреби у визначених товарах;

· визначити основні показники асортименту і дати аналіз його раціональності ;

· виявити джерела товарних ресурсів ;

· оцінити матеріальні можливості організації для випуску, розподілу і реалізації окремих товарів;

· визначити основні напрямки формування асортименту.

Фактори формування асортиментурозрізняють загальні і специфічні. До загальних відноситься попит і рентабельність. До специфічних промислового асортименту відносяться сировинна і матеріально-технічна база виробництва, досягнення науково-технічного прогресу, а торгового асортименту - виробничі можливості виготовлювачів, спеціалізація торгової організації, методи стимулювання збуту і формування попиту і т.ін.

Важливу роль в управлінні асортиментом відіграють нормативні і технологічні документи, прайс-листи.