Оцінка якості товарів. Ґатунок (сорт).

Оцінка якості- це вибір показників, визначення їх дійсного значення і співставлення їх з базовими показниками. При виборі споживчих властивостей і показників важливо вибрати такі показники, які мають вирішальне значення. В якості базових показників прийняті регламентовані значення стандартів або інших нормативних документів (НД), а також стандартні зразки, еталони. Після співставлення дійсних значень вимірюваного показника з базовим встановлюються певні градації, класи, товарні ґатунки(сорти), марки продукції.

Градація, клас, сорт – категорія або розряд, присвоєний об’єктам в результаті співставлення дійсних і базових показників.

Стандартний товар – товар, який відповідає встановленим вимогам за усіма обраними показниками.

Нестандартний товар – товар, який не відповідає встановленим вимогам по одному або комплексу показників, але ця невідповідність не є критичним (небезпечним).

Брак – товар з виявленими вадами, що можуть бути усунутими або невиправними по одному або комплексу показників.

Марки, номера – градації якості, які відрізняються значеннями одного або кількох певних показників.

Ґатунок (сорт) – градація якості товару по одному або декілька показників. Поділення за сортами здійснюється в залежності від наявності дефектів і відхилення за деякими показниками споживчих властивостей. Сорти позначаються порядковими номерами – 1-й, 2-й, 3-й, іноді термінами – екстра, вищий, прима, тощо.

Цілі оцінки можуть бути такі: планування показників якості, аналіз динаміки якості в часі, контроль якості, сертифікація товарів, обґрунтування правил споживання і догляду за товарами.

Оцінка рівня може проводитисятрьома методами:

Диференційним, комплексним і змішаним.

Диференційний - це зіставлення одиничних показників з базовими після визначення відносних показників. Якщо вони дорівнюють одиниці чи більше її, то рівень якості не нижче базового. Комплексний метод - рівень якості виражається одним числом, тобто одним узагальненим показником, який характеризує основне призначення товарів.

Змішаний метод - сполучає у собі комплексний і диференційний методи.

Контроль якості товарів

Контроль якості товарів- це перевірка відповідності показників

якості встановленим вимогам, що наводяться в стандартах,

технічних умовах, договорах постачання й інших документах,

які регламентують вимоги до якості. Контроль якості є найважливішою функцією управління якістю.

Найважливіші задачі контролю наступні:

• огородження споживача від недоброякісних товарів;

•зниження до мінімуму частки бракованих і низькосортних товарів;

•забезпечення інформацією про якість вихідних матеріалів, напівфабрикатів, які комплектують вироби і готові товари. Контроль якості підрозділяється на державний і громадський;

державний, у свою чергу, поділяється на позавідомчий і відомчий. Позавідомчий - функції Держстандарту. Відомчий проводять міністерства, відомства, а на підприємствах - відділи технічного контролю (ВТК), заводські лабораторії, на мало- чисельних підприємствах - окремі посадові особи з відповідною підготовкою. Їх ціль - запобігти виходу з підприємства неякісного товару. У будь-якому торговому підприємстві повинен проводитися приймальний контроль кожної партії товару, який надходить. Він може бути суцільним чи вибірковим в залежності від умов договору постачання. Результати поширюються на всю партію.

3.5. Основні поняття та класифікація асортименту товарів

Асортимент товарів  це набір товарів, сформований за певними ознаками, задовольняє різноманітні, аналогічні й індивідуальні потреби. Термін походить від французького assortiment, що означає добір різних видів і сортів товарів. У товарознавстві прийнятий набір товарів обмежувати їх найменуваннями, а сорту як градації якості товарів одного виду і найменування відносити до сортаменту.

Товарна номенклатура - перелік однорідних і різнорідних товарів загального або аналогічного  призначення. Так, товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності /ТН ЗЕД/ - це перелік товарів, призначений для експортно-імпортних операцій. Обидва поняття близькі між собою, але професійна діяльність товарознавця пов'язана в основному з асортиментом товарів, тому вивчають саме це поняття.

Схематично розглянемо класифікацію асортименту (рис.2), який поділяють на групи - замісцем знаходження, на підгрупи - за широтою охоплення товарів, на види - за ступенем задоволення споживачів, за різновидом - за характером потреб.

       За місцем знаходження товарів розрізняють промисловий і торговий асортимент.

        Промисловий /виробничий/ асортимент - набір товарів, який випускається виготовлювачем, виходячи з його виробничих можливостей. Товари непродовольчої групи, які мають безпосереднє відношення в своєму асортименті до дітей, обов’язково погоджуються з Міністерством охорони здоров’я через велику кількість нових видів хімічних волокон, препаратів, штучних тканин, які не завжди позитивно сприймаються у дитячому віці, але високо продуктивні у виробництві. Як правило, виробники у таких випадках проводять випробування за діючими інструкціями і не допускають порушень.   

Рис 2. Класифікація асортименту товарів

Торговий асортимент - набір товарів, сформований організацією торгівлі чи громадського харчування з урахуванням його спеціалізації споживного попиту і матеріально-технічної бази (оптові бази, роздрібні підприємства). На відміну від промислового, торговий включає товари різних виготовлювачів, у тому числі імпортні.

Широта  охоплення товарів, які входять в асортимент, визначається кількістю груп, підгруп, видів, різновидів, марок, типів, найменувань. У залежності від широти охоплення товарів розрізняють види асортименту: простий, складний, груповий, розгорнутий, супутній, змішаний.

Простий асортимент характерний для магазинів, які реалізують товари повсякденного попиту в районах проживання покупців з невеликими матеріальними можливостями. Складний асортимент- набір товарів, представлений значною кількістю груп, видів, різновидів і найменувань, які задовольняють різноманітні потреби в товарах (оптові бази і великі універмаги). Груповий асортимент - набір однорідних товарів, об’єднаних спільністю ознак, які задовольняють аналогічні потреби /одяг, взуття, іграшки тощо/. Видовий асортимент - набір товарів різних видів і найменувань, є основною частиною групового асортименту. Наприклад, асортимент молока - пастеризоване, стерилізоване й ін. - частина асортименту молочної продукції. Марочний асортимент - набір товарів одного виду, марочних найменувань /престижні марки автомобілів, одягу, взуття, парфумів, спортивних товарів тощо/.

Розгорнутий асортимент - набір товарів, який включає значну кількість підгруп, видів, різновидів, найменувань, які відносяться до групи однорідних, але різняться індивідуальними ознаками. У спеціалізованих магазинах, наприклад, аудіо і відеотехніка представлена 3-4-а групами однорідних товарів /телевізори, магнітофони, відеомагнітофони/, але різної складності і різних торгових марок.

Супутній асортимент - набір товарів, який виконує допоміжні функції (для взуття - це крем, у продовольчому магазині - це сірники, мило і т.ін.). Змішаний асортимент - це набір товарів різних груп, видів, найменувань, які відрізняються великою розмаїтістю функціонального призначення (для магазинів продовольчих і непродовольчих товарів).

За ступенем задоволення потреб розрізняють раціональний і оптимальний асортимент. Раціональний асортимент - набір товарів, який найповніше задовольняє реально обґрунтовані потреби, що забезпечують максимальну якість життя при певному розвитку науки, техніки і технології. Оптимальний асортимент - це товар, який задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача при мінімальних витратах на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживача. Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентноздатністю.

Критерієм оцінки віднесення товару до оптимального асортименту є коефіцієнт оптимальності        /Коп/

                   К _оп =

де

Е _к - корисний ефект від споживання товару при використанні його споживачем за призначенням, грн.

З - витрати на проектування, розробку, виробництво, доведення до споживача, грн.

В залежності від характеру потреб асортимент може бути реальним, прогнозованим і навчальним.

Реальний асортимент - дійсний набір товарів, наявний у конкретній організації виробника чи продавця.

Прогнозований асортимент - набір товарів, що повинен буде задовольняти передбачувані потреби.

Навчальний асортимент- це перелік товарів, систематизований за визначеними науково обґрунтованими ознаками для досягнення навчальних цілей.