Причини, цілі й рушійні сили національно-визвольної боротьби українського народу середини 17 століття.

Причини:

- важкий феодально-кріпосницький гніт

- національний гніт ( Польща проводила політику колонізації, усіляко перешкоджало розвитку української мови, культури)

- релігійні утиски (Польща насаджувала католицьку, греко - католицьку віру)

- агресивна зовнішня політика Польщі, націлена на поглинання України

Мети:

- знищення польського панування й створення незалежної, соборної держави в етнічних границях України

-ліквідація великого землеволодіння й твердження в України нового соціально-економічного ладу із дрібною власністю на землю

Виходячи із цього війна, по суті, являла собою національну революцію, яка відкривала перспективу до перехід до буржуазного суспільства.

Рушійні сили: Головною силою визвольної війни було козацтво. Саме воно відігравало роль політичного керівника народу, носія державності. Разом з козацтвом у визвольній війні брали активну участь: селяни, міщани, дрібна українська шляхта й православне духівництво.

Основні події визвольної війни на чолі з Б.Хмельницьким

Основні події можна розділити на три етапи:

1) 1648 рік (увесь рік) - переможний етап. У цей час народна армія, створена Б.Хмельницьким одержала ряд чудових перемог:

- вона завдала поразки польським військам 5-6 червня 1648 року під Жовтими Водами ( три тисячі полонених воїнів, 50 шляхт) - Дніпропетровська область

- 16.05.1648г - друга перемога під Корсунем (Дніпро. область)

- третя перемога 11-13.09. 1648г. під Пилявцами (Хмельницька область)

Підсумком першого етапу визвольної війни з'явилося звільнення більшої частини українських земель від іноземного поневолення. На звільненій території стало формуватися українська козацька держава. Територія стала ділитися на полки й сотні на чолі з полковниками й сотниками.

2) 1649-1651г. г.- драматичний етап. Навесні 1649 г. у настання пішли поляки. Б.Хмельницький застосовує тактикові швидкого маневру, оточив польську армію під Зборовым. Його союзник - кримський хан, однак у той момент, коли назрівала поразка польських військ, кримський хан зрадив Хмельницького. Він відвів свої війська й зажадав від Хмельницького укласти з польським королем. Причина поведінки кримського хана - острах посилення України. Хмельницький змушений у серпень в 1649г. підписати Зборовский договір. Згідно з договором Київське, Чернігівське, Братславское воєводство переходили до Хмельницького, уся інша територія під владою Польщі, В 1651г. на Україну знову рушила величезна ( 150000) військо Польщі битва, Що Вирішує, у червні 1651г. під Берестечком, Хмельницький програв битву ( друга зрада татар). Хмельницький змушено укласти важкий Білоцерківський договір, тому договору під владою гетьмана залишалося тільки Київське воєводство.

3) 1652-1654г. г. Навесні 1652г. зібравши нові сили Хмельницький завдав поразки полякам в урочище Ваток. Перемога була блискучою. Після цього Хмельницький став шукати надійного союзника. Таким союзником була Росія. Хмельницький запропонував прийняти Україну під свою високу руку. Російський цар зібрав земський собор, який 1.10.1653г. прийняв розв'язок включити Україну до складу Росії.

Державотворення Війська Запорізького

Основа держави: демократія й авторитаризм. Держава сформувалася під дію двох факторів: традицій і звичаїв громадському життя українців, особливо Запорізької Січі, і геополітичного положення, яке обумовило постійну ситуацію незвичайному стану в державі. Функціонування держави виявилося у впровадженні власного територіального розподілу, створенні й діяльності органів публічної влади; уведенні своєї податкової системи. Військово-сотенному територіально - адміністративному подолу відповідала система органів публічної влади. Ця система фактично дублювала модель керування Запорізькою Січчю. Гетьман був главою й правителем України. Фінансовою системою керував "підскарбій". Військо, як і в Запорізькій Січі. Українська держава активна діяла на міжнародній арені- дипломатичні контакти. Виходить, у процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти відбулася деяка еволюція від ідеї козацької автономії до створення суверенної незалежної держави. В основу державотворчого процесу була покладена модель військового територіального розподілу й систему організації публічної влади Запорізької Січі. Згодом під впливом обставин у житті козацької держави підсилилися тенденції переростання демократії в авторитаризм, а республіки в монархію.

Роль и место гетмана Дорошенко

Петр Дорошенко: усилил роль Генеральной рады (собрания казаков) в решении государственных вопросов; ограничил власть старшины; создал корпус наемников (сердюков), подчиненных только ему лично; обратился за помощью к Турции в вопросе объединения и освобождения Украины, как от Польши, так и от России. Сначала армия Дорошенко в союзе с турецкой армией одержала ряд блестящих побед. Отвоевав Левобережье, свергнув и убив Брюховецкого, Дорошенко объявил себя гетманом всей Украины.

Б. Хмельницький, як відомий полководець, державний діяч і дипломат

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович 1595-1657г. г. - гетьман України, творець української державності. Місцем народження вважається Субботов. Походженням із дрібної української шляхти. Утвір придбав в одній з київських шкіл і у Львівській єзуїтській колегії, добре знав кілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу й ін. З юнацьких років на військовій службі. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30- х г. 17 століття виступав на стороні козаків. У січні 1648г. на Запорізькій Січі піднімає повстання, поклавши цим самим початок Української національної революції. Виявив себе державний діяч, що як видається, досвідчений полководець, тонкий дипломат. До кінця свого життя Хмельницький проводив незалежну внутрішню політику, праг зміцнити міжнародні позиції України. Умер у Чигирину. Похований у Субботове в Іллінській церкви.

Переясловская Рада й україно-московський договір в 1654г.

Російський цар зібрав земський собор, який 1.10.1653г. прийняв розв'язок включити Україну до складу Росії. Для здійснення даного розв'язку з Москви в Україну прибуло посольство. Хмельницький розв'язав провести широку народну раду для розв'язку цього питання. Рада відбулася в Переяслове в січні 1654г. Вона із чотирьох можливих союзників: турецького султана, кримського хана, російського царя, польського короля - вибрала російського царя. Однак у Переяслове не були визначені конкретні умови союзу між Україною й Росією. Для їхнього вироблення й оформлення юридичного договору в Москву було спрямоване посольство України. У результаті переговорів були підготовлені документи, які одержали назву "Березневі статті". Вони показують, що Україна увійшла до складу Росії на правах найбільш широкої автономії, зберігаючи завоювання козацької республіки. Статті передбачали: повну владу гетьмана в Україні, наявність величезної української армії (60000), збереження територіально-адміністративного обладнання.