Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екологiчний монiторинг та його види




Для розробки заходiв, спрямованих на усунення негативних наслiдкiв втручання людини в навколишнє природне середовище i полiпшення екологiчної ситуацiї, застосування методiв оптимiзацiї природокористування з одержанням достатньої кiлькостi продукцiї при одночасному збереженнi довкiлля необхiдна органiзацiя екологiчного монiторингу.

Монiторинг — це комплексна система спостережень, эбору, обробки, систематизацiї та аналiзу iнформацiї про стан навколишнього середовища, яка дає оцiнку i прогнозує його змiни, розробляє обгрунтованi рекомендацiї для прийнятгя управлiнських рiшень.

Система державного монiторингу навколишнього середовища на таких принципах:

• об’єктивнiсть i достовiрнiсть;

• систематичнiсть спостережень за станом навколишнього середовища та об’єктами впливу на нього;

• багаторiвневiсть;

• узгодженiсть нормативного та методичного забезпечення;

• узгодженiсть технiчного i програмного забезпечення;

• комплекснiсть в оцiнцi екологiчної iнформацiї;

• оперативнiсть проходження iнформацiї мiж окремими ланками системи та вчасне iнформування органiв державної виконанчої влади;

• вiдкритiсть екологiчної iнформацiї для населення.

Основними завданнями екологічного монiторингу є:

• органiзацiя єдиної державної системи контролю за складовими природного середовища;

• налагодження автоматизованої системи збору, обробки, узагальнення i зберiгання iнформацiї про кiлькiсть i стан природних ресурсiв (банк даних);

• оцiнка природно-ресурсного потенцiалу та можливого рiвня використання ресурсiв;

• інвентаризація джерел забруднення i вивчення ступеня антропогенного впливу на компоненти природного середовища;

• моделювання i прогноз змiн екологiчної ситуацiї та рiвня здоров’я довкiлля;

• розробка управлiнських рiшень, спрямованих на забезпечения рацiонального природокористування i сталий розвиток регiону.

Залежно вiд призначенкя здiйснюсться загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.

Загальний монiторинг навколишнього середовища — це оптимальнi за кiлькiстю параметрiв спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину iнформацiйно - технологiчну мережу, якi дають эмогу на основi оцiнки i прогнозування стану довкiлля регулярно розробляти управлiнськi рiшення на всiх рiвнях.

Оперативний монiторинг навколишнього природного середовища — це спостереження спецiальних показникiв у цiльовiй мережi пунктiв у реальному масштабi часу за окремими об’єктами, джерелами пiдвищеного екологiчного ризику в окремих регiонах, якi визначено як зони надзвичайної екологiчної ситуацiї, а також у районах аварiй iз шкiдливими екологiчними наслiдками, щоб забезпечити оперативне реагування на кризовi ситуацiї та прийнягггя рiшень щодо їх лiквiдацiї, створити безпечнi умови для населення.

Фоновий монiторинг навколишнього середовища це спецiальнi високоточнi спостереження за всiма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообiгом та мiграцiєю забруднювальних речовин, за реакцiєю органiзмiв на забруднення на рiвнi окремих популяцiй, екосистем i бiосфери в

Платежі за ресурси , їх види та нормативи.

Основою для формування нового економічного механізму забезпечення розширеного відтворення природних ресурсів, їх охорони, регулювання раціонального використання став принцип платного, компенсаційного за змістом природокористування зі створенням системи відповідних платежів.

Об’єктами плати є джерела природних ресурсів.

Плата за природні ресурси може вносити ся у вигляді спеціальних зборів, податку ( земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах.

Платежі за користування природними ресурсами є формою реалізації економічних відносин між державою або іншим власником природних ресурсів, з одного боку , і суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють їх експлуатацію ,- з іншого.

Нормативи плати за користування природними ресурсами визначаються з урахуванням їх поширення , якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, місцезнаходження, можливості переробки й утилізації відходів та інших факторів.

Види: платежі за використання водних ресурсів, плата за лісокористування, плата за земельні ресурси, плата за використання надр.

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 259.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...