Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Суть та умови виникнення конкуренції. Досконала і недосконала конкуренції.




Ринковий механізм найкраще працює за структури ринку яку називають досконалою конкуренцією. Структура ринку характеризує умови, в яких відбуваєтьсяконкуренція. Структуру ринкувизначають за кількістю фірм тапокупців на ринку, за наявністю та доступністю інформації,можливістю змов між продавцями чи покупцями, а також залегкістю входження і виходу з конкретного ринку. На структуру ринку може впливатитакож держава через ухвалення економічних законів. У свою чергу структура ринкувпливає на рівень цін, обсяги виробництва та величину прибутків підприємств.

Розрізняють такі основні ринкові структури — досконала конкуренція, моно­полістична конкуренція, олігополія і чиста монополія.

Досконало конкурентний ринок— це ринок з найвищим рівнем конкуренції.

Досконала конкуренція характеризується наступними рисами:

- доско­нала конкуренція досягається за наявності такої величезної кількості незалежних ви­робників, постачальників і продавців, що жоден з них не може помітно вплинути на ринкову ціну через зміну кількості виробленої продукції. Можливість укладання таємних змов на такому ринку невелика.

- продукт різних виробників однорідний або настільки подібний, що важко відрізнити продукт одного виробника від іншого. Тобто покупцю байдуже у кого саме купити необхідне йому благо. Звідси випливає, що нецінова конкуренція між виробниками відсутня.

- фірми можуть без перешкод входити на ринок або залишати його. Це означає,що фірми, які вже працюють на даному ринку, й ті, котрі лише зважують доцільність виходу на нього, перебувають в рівних умовах

- рівний доступ всіх фірм до всіх видів інформації

- відсутність контролю за ціною. За наявності такої величезної кількості незалежних ви­робників, як зазначалося вище, створює ситуацію, за якої жоден з них не може помітно вплинути на ринкову ціну через зміну кількості виробленої продукції.

Проте парадокс ринкового механізму полягає у тому, що його функціонування стимулює виникнення недосконалих ринкових структур, коли економічні агенти можуть впливати на ринкові ціни. Недосконала конкуренція - це усі ті структури ринку, що відрізняються від досконалої.

По-перше, у своїй гонитві за прибутками фірми намагаються звільнитися від об­межень, що накладає на них конкуренція. Нерідко вони укладають таємні угоди, дрібніші фірми можуть злитися в одну велику фірму Ще А.Сміт писав: "Представни­ки однієї галузі рідко зустрічаються один з одним, але коли така зустріч відбувається, розмова між ними завершується якимось маневром з метою підвищення цін".

По-друге, технічний прогрес стимулює концентрацію виробництва. Ефек­тивні нові технології дають змогу кільком великим фірмам задовольняти потреби країни у певному продукті. Ці та деякі інші обставини спричиняють виникнення недосконалих структур ринку та монополізацію економіки. За недосконалої конкуренції ефективність ринкової систе­ми як механізму раціонального розподілу ресурсів зменшується. Суверенітет ви­робників і постачальників ресурсів на монополізованих ринках витісняє суве­ренітет споживачів. "Невидима рука" ринку на цих ринках втрачає силу, а водно­час і здатність розподіляти ресурси відповідно до потреб суспільства. Виникнення недосконалих ринкових структур — одна із головних слабинок ринкового механізму.

 

Виробнича функція та її види. Ізокванти.

Виробнича функціяпоказує технічний зв’язок між вхідними факторами виробництва і вихідною продукцією та підкреслює, що вихід продукції є лише функцією кількості вхідних факторів, що використовуються у виробничому процесі. Виробнича функція має вигляд: , де L– праця;K– капітал, Q – рівень (обсяг) виробництва.

Виробнича функція дає нам знати про мінімальну кількість вхідних факторів, що є необхідною для виробництва певного рівня Qвихідної продукції за даною технологією.

Виробнича функція має прив’язку до певної технології. Технологія – це практичні знання про різні способи поєднання виробничих факторів у процесі випуску продукції. Наприклад, хліб можна виготовляти трудомістким способом із застосуванням машинного обладнання.

Виділяють рти типи виробничих функцій:

1) неокласична виробнича функція – ця функція характеризує гнучку технологію виробництва.

2) Виробнича функція Леонтієва – він характеризує абсолютно не гнучку технологію виробництва

3) Виділяють виробничу функцію для досконало замінюваних вхідних ресурсів.

Ізокванти.Технікою ізоквант користуються для ілюстрації виробничої функції. Однак тільки двофакторна виробнича функція (праця і капітал) дає можливість графічного аналізу виробництва. Якщо ж враховується три або чотири фактори виробництва, то потрібне застосування математичного аналізу.

Ізокванта – це крива у просторі вхідних факторів, що показує всі можливі їхні комбінації (наприклад усі можливі технології) фізично і технічно спроможні виробити даний рівень продукції. Ізокванти паралельні, якщо рівень виробництва підтримується постійним уздовж ізокванти. Чим далі ізокванта перебуває від початку відліку, тим вищий рівень виробництва вона відображає. Звичайно ізокванти є угнутими допочатку координат. Вони подібні до кривих індиферентності. Так само, як криві індиферентності відображають альтернативні варіанти споживчого вибору продуктів які забезпечують певний рівень корисності, ізокванти відображають альтернативні варіанти комбінацій витрат для виробництва певного обсягу продукції.

Задача

33. [Споживач розпочав працювати у 22 років. Він сподівається прожити до 79р., вийшовши на пенсію в 65р.Свій середньомісячний заробіток він оцінює у 15тис.гр.од. Яка сума щорічно ним споживатиметься, а яка –заощаджуватиметься? Вказати, яким буде споживання індивіда на 45 році життя, якщо до цього часу він заощадив певні суми і може використати частину з них для споживання ]

, де w-майно, У-дохід, L-планує прожити(79), T-45, R-робочий вік (65-22=43) ,У=15тис.гр.од. C=R*Y/L=8.16, З=У-С=15-8,16=6,84. w=6,84*45=307,8.

=1/(L-T)=1/(79-45)=0,0029, =(R-T)/(L-T)=-0,059

Споживання на 45р. С=0,029*307,8-0,059*15=8,041тис.гр.од.



Білет 9










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 402.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...