Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розумове виховання. Методика роботи вчителя-вихователя по розвитку пізнавальних інтересів. Досвід Павлишської середньої школи.




Виховання– цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вихователя та вихованців з метою формування позитивних якостей та властивостей особистості.

Розумове виховання - процес розвитку розуму, пізнавальних здібностей та інтересів дітей, озброєння їх знаннями, вміннями та навичками, формування наукового світогляду.

Розумове виховання передбачає, постійне удосконалення освітнього рівня учнів, розвиток і поглиблення інтересу до обраної галузі науки, техніки, мистецтва, виробництва; удосконалення суспільно-цінних мотивів навчання, прагнення до самовиховання і самоосвіти, уміння логічно обґрунтовувати свої думки, користуватися методами аналізу і синтезу, індукції та дедукції, систематично підвищувати культуру розумової праці.

Задачі розумового виховання: інтелектуальний розвиток (розвиток розумових сил та здібностей учнів); формування наукового світогляду; формування загальнонаукових умінь, навичок, культури розумової праці.

Шляхи розумового виховання:систематичне навчання, побудоване на основі принципів розвиваючого навчання, позакласна робота.

Способи формування пізнавального інтересу: визначення актуальності і новизни змісту навчального матеріалу; розкриття значущості знань; використання наочності; використання творів мистецтва і літератури; порівняння і аналогії; зацікавленість в навчанні, ефект парадоксальності; емоційність викладання; проблемність викладання; навчальні дискусії; пізнавальні ігри; застосування комп'ютерів.

Сухомлинський "Павлишська середня школа".

В центрі проблеми ставить задачу: навчити дітей мислити. У Павлишській середній школі були "уроки думки", на яких досягався зв'язок думки з її першоджерелом - оточуючим світом. У школі практикувались: написання маленьких творів, казок, складання математичних задач. Читання книжок називав засобом активної розумової діяльності. Закликав вчителів створювати проблемні ситуації, які вимагали від учнів самостійного вирішення навчальних задач. Навчання - найголовніший засіб розумового виховання.

Головна мета розумового виховання - розумовий розвиток. Розумове виховання означає постійне збагачення учнів усіма духовними цінностями суспільства; таке збагачення гармонійно поєднує навчально-виховний процес у школі і життя суспільства.

Найважливішим елементом розумового виховання є: продуктивна праця, дослідження, експеримент (при вивченні предметів природничого циклу), самостійне вивчення життєвих явищ, літературних джерел, літературно-творчі спроби (при вивченні гуманітарних предметів).

 

Демократизація управління освітою в Україні. Управління школою. Директор школи, його заступники та їх функції. Громадські органи шкільного самоврядування.

Принцип демократичності управління школою полягає у поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора.

Директор школи – є найвищою посадовою особою в школі. Його діяльність регламентується Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, згідно з яким директор може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту, стаж пед роботи не менше 3 р, успішно пройшов атестацію керівних кадрів у порядку, встановленому міністерством освіти і науки України. Один з головних напрямків його роботи – добір і розстановка пед кадрів.

Заступникдиректора з навчально-виховної роботи – організовує і контролює процес навчання, контролює виконання навчальних планів і програм, якість ЗУН учнів, здійснює керівництво методичною роботою з вчителями школи , складає і контролює розклад уроків, графіки факультативних і гурткових занять .. Контролює .роботу шк. Бібліотеки, навчального сектору учкому.

Другий заступникдиректора з навчально-виховної роботи – керує навчально-виховним процесом у початкових класах , роботу груп продовженого дня.

Заступникдиректора з виховної роботи – організовує позакласну роботу надає допомогу класним керівникам, роботу груп продовженого дня.

Заступникдиректора з господарчої частини відповідає за збереження шк. приміщень і майна.

Заступникдиректора з наукової роботи – розробляє методичні документи , розділи програми школи, які стосуються перспективи її розвитку.

Заступникдиректора з комерційної діяльності – встановлює зв’язки зі спонсорами, шефами веде пошук джерел позабюджетного фінансування школи ...

Заступникдиректора з соц-пед реабілітації – організовує, контролюєроботу класів вирівнювання, займається питаннями пед корекції, адаптації учнів у навч-вих процесі.

Громадські органи шкільного самоврядування : учнівський комітет школи, профспілковий комітет, методична рада , батьківський комітет школи

Органи колегіального управління школою є конференція, рада школи, пед рада , нарада при директорі, його заступниках. Їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 230.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...