Критерії розмежування доходів та видатків між місцевими бюджетами.

видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету
не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;

доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи  трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ);

Критеріями розмежування видів видатків між місцевими бюджетами

Розмежування доходів і видатків міжокремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості і територіальному розташуванні об’єктів фінансування.

Принцип відомчої підпорядкованості означає, що суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органу управління цим суб’єктом (наприклад НУ ім. Т.Г.Шевченка фінансується з ДБ)

Принцип територіального розташування означає, що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт господарювання. На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості.

У процесі розмежування доходів вирішуються такі завдання:

1) забезпечення збалансованості кожного бюджету;

2) забезпечення рівномірності надходження коштів до бюджету протягом бюджетного року;

3) забезпечення необхідними коштами покриття усіх видатків окремих ланок бюджетної системи, згідно з програмами економічного та соціального розвитку.

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи: 1). Забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків; 2) Встановлення залежності між зусиллями органів влади й управління та формування доходів відповідних бюджетів; 3) Встановлення заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів і недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня.

Розподіл доходів ґрунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів.

Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі поділяються на:

Закріплені доходи - доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотку на постійній чи довгостроковій основі у встановленому Законом порядку, надходять до відповідного бюджету. Перелік доходів визначається Бюджетним кодексом, Законом України “Про бюджет України на поточний рік” та Законом України “Про місцеві Ради народних депутатів”. Характеризуються тим, що вони направляються в той чи інший бюджет в залежності від відомчого підпорядкування господарства і з урахуванням територіального признаку надходження грошових коштів.

Регульовані – доходи, які з метою збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів надходять до них у формі відрахувань податків або платежів за нормативами, затвердженими у визначеному Законом порядку. Або це доходи, які надходять в різні ланки бюджетів у відповідності з % відрахувань, які встановлені для даного бюджету.

На даний час в Україні переважають закріплені доходи. Бюджетне регулювання має досить обмежений характер.

В цілому Класифікація доходів бюджету є такою (згідно Бюджетного Кодексу)