Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Правопис складних прислівників




 

Разом пишуться складні прислівники, Окремо пишуться: Через дефіс пишуться:
а) утворені сполученням прийменника з прислівни-ком: віднині, надалі, подекуди, позаторік; б) утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, вплав, засвітла, насторожі, поблизу, увечері, уголос; в) утворені сполученням прийменника з коротким прикметником: віддавна, зрідка, потихеньку, сповна; г) утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вперше, на-двоє, учотирьох, поодинці; д) утворені сполученням прийменника з займен-ником: внічию, навіщо, нащо; але: до чого, за що та ін. в ролі додатків; е) утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, навздогін, навстіж, навскоси; є) утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, тимчасово, ліворуч, обабіч; ж) утворені сполученням часток аби-, ані-, чи-, де-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абиколи, щодуху, якнайдужче, щодалі, аніскільки; але: дарма що, поки що та ін. а) прислівникові сполуки, що складаються з прий-менника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення і грама-тичну форму, особливо коли між прийменником і керованим іменником можливе означення до цього іменника: без відома, без наміру, до крихти, на ра-дість, на ходу, під боком, як слід; б) сполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох імен-ників та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, раз у раз; в) словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного приймен-ника й дальшого іменника: таким чином, тим разом; г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому; д) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє. а) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення –ому або (-к-)и: по-батьківськи, по-козацькому, також по-латині; б) складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге і т.д.; в) неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, хтозна-як, казна-де, будь-коли; г) складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, сяк-так; д) складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, ледве-ледве, пліч-о-пліч

 

Прийменники

 

Разомпишуться: Окремопишуться: Через дефіс пишуться:
а) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді – трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок, наприкінці, щодо; б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, поза, поміж, понад. прийменникові сполуки: у (в) разі, під кінець, під час, що ж до. складні прийменники з початковими з-, із-: з-за, з-над, з-проміж.

 

Сполучники

 

Разом пишуться Окремо пишуться: Через дефіс пишуться
складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або приймен-никами: адже, втім, неначе, неначебто, причім, абощо, отже. а) сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, отже ж, коли б; б) складені сполучники: дарма що, для того щоб, з того часу як, через те що. сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13

Тема: ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ПОХОДЖЕННЯ

Мета: з'ясувати особливості використання іншомовних слів у діловому мовленні; навчитися правильно писати слова іншомовного походження; навчитися правильно укладати протокол зборів трудового колективу.

 

План

  1. Розшарування лексики української мови з точки зору її походження: власне українські слова і запозичені.
  2. Групи запозичених слів за ступенем освоєння та загальна їх характеристика.
  3. Правопис слів іншомовного походження.
  4. Протокол зборів трудового колективу: визначення, реквізити, правила укладання.

 

Завдання

1. Користуючись навчальними посібниками, дайте усні відповіді на всі пункти плану заняття. Випишіть із навчального посібника визначення основних термінів: екзотизми, варваризми, кальки.

2. Виконайте вправи:

2.1. Поставте замість крапок пропущені букви. При виконанні вправи користуйтеся орфографічним словником.

 А. Проп..ганда, трансп..рант, д..спансер, д..ректива, д..зайн, д..скр..дитація, д..скр..мінація, пр..вілей, пр..оритет, р..зидент, р..ж..сер, ф..д..рація, пр..амбула, ко..фіц..єнт, д..р..гент, р..ф..рендум, р..пр..з..нтувати.

Б. Вав..лон, Т..бет, М..сс..с..п.., єп..скоп, Адр..ат..ка, Аргент..на, соц..олог..я, Мекс..ка, Мавр..тан..я, роз..граш, В..рдж..нія, Л..сабон, Єрусал..м, С..рія, Мадр..д, Ваш..нгтон, Корс..ка, м..тропол..т, експер..мент, інц..дент, Ка..р, Ізма..л.

2.2. Доберіть синоніми рідної мови до запозичених слів. Окресліть стилістичне коло використання поданих слів. З’ясуйте відмінності у їх значеннях.

Стимулювати, пріоритетний, інтеграція, домінувати, форсувати, диференціація, лаконічний, екстрений, біографія, адекватно, конфедерація, консиліум, консенсус, консонанс, фешенебельний, симбіоз, символ, монарх, конфлікт, інцидент, ідентичний.

2.3. Поясніть різницю у значенні запозичених синонімів.

Конфлікт — інцидент, регіон — район, професія — спеціальність, контракт — конвенція, дилема — проблема, стимул — імпульс, енергійний — активний, дефект — брак, аргументувати — обґрунтувати.

2.4. Поясніть значення виділених іншомовних слів у наведених реченнях. З’ясуйте доречність використання цих слів.

1. Генеральний директор і його заступники репрезентують Спільне підприємство згідно з договором. 2. До компетенції дирекції входять усі питання, пов’язані з повсякденною діяльністю підприємства. 3. Умови цього договору можуть бути змінені за взаємною угодою сторін з урахуванням змін кон’юнктури грошового ринку. 4. дозволяється 50 відсотків продукції реалізувати шляхом бартерних операцій. 5. Загальнодержавним завданням, яке потребує термінового вирішення, є залучення іноземних інвестицій у програми відновлення робочих місць. 6. Підписку на акції нової емісії планується провести з 20 червня 2001 року по 20 грудня 2001 року. 7. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

3. Укладіть протокол зборів трудового колективу.

 

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Протокол – документ колегіальних органів, у якому фіксується хід і результати роботи зборів, конференцій, засідань, нарад, обговорень тощо. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, прийняті в результаті обговорення.

Протокол веде секретар (офіційна, компетентна особа) або інша спеціально призначена особа.

Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова і секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени комісій.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо і додається, а в протоколі зазначається лише загальна кількість присутніх. У цій частині подається також порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. В основній частині текст поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить такі частини: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

За обсягом фіксованої інформації протоколи поділяються на групи: 1) короткі (стислі), де фіксуються обговорювані питання, прізвища доповідачів, прийняті рішення; 2) повні, що містять, крім зазначеного, стислі виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань; 3) стенографічні, де дослівно фіксується весь хід засідання. Протокол може мати додатки – повні тексти виступів учасників зібрання, документи (або витяги з них), довідки тощо.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (вказується структурний підрозділ або колегіальний орган).

3. Дата засідання.

4. Номер.

5. Гриф затвердження (якщо потрібно).

6. Текст.

7. Підписи (голови й секретаря).

Правила написання й оформлення протоколів

· Текст протоколу, складений на підставі виступів учасників зібрань, має бути стислим, точним, зрозумілим, лаконічним.

· Текст протоколу складається з позицій відповідно до пунктів порядку денного; позицій формулюються так: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

· Слово СЛУХАЛИ пишуть в одному рядку з цифрою, що позначає порядок питання, ставлять після нього двокрапку.

· Ініціали, прізвище доповідача треба писати з нового рядка в називному відмінку і виділяти (підкреслювати); при потребі біля прізвища можна вказувати посаду особи.

· Якщо наявний текст доповіді, це необхідно позначити виноскою "текст доповіді додається".

· Після слів СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ ставиться двокрапка.

· Якщо в ухвалі є різні за характером питання, то їх виділяють у групи, позначені арабськими цифрами.

· У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої й резолюційної частин.

Дидактичні матеріали










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 247.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...