Становлення і розвиток глобалістики в Україні

Довгий час у нашій країні в угоду класовому підходу відкидалася сама ідея існу­вання глобальних, загальнолюдських проблем. Роботи західних філософів, еко­номістів, футурологів ігнорувалися, або стверджувалося, що це буржуазна пропаган­да, яка покликана відвернути увагу мас від соціально-економічних проблем, рево­люційних перетворень. Глобалістика пройшла приблизно такий само шлях, що і генетика, кібернетика, педологія, які були у свій час оголошені лженауками, служ­ницями імперіалізму. Зрозуміло, яка мужність була потрібна від учених, що підніма­ли ці проблеми.

Протягом кількох десятиліть домінувало однобічне розуміння перспектив роз­витку світової цивілізації. Зміст його: соціальний прогрес фатально неминучий, пе­рехід до соціалізму аксіоматичний, правильна тільки радянська модель громадського життя. Тобто суспільний прогрес визначений і одноваріантний, суспільний устрій спро­щується: одна форма власності, стирання відмінностей між класами, містом і селом, націями тощо. Які тут соціальні прогнози, глобальні проблеми?

Вважалося, що ніяких антагоністичних суперечностей, екологічних проблем в умовах планової економіки просто не може бути. Звідси — принцип підкорення при­роди, екологічна неграмотність і безвідповідальність. До місця і не до місця повто­рювалися слова І. В. Мічуріна: «Не можна чекати милостей від природи, узяти їх у неї — наше завдання».

У суспільній і індивідуальній свідомості дедалі більше утверджувалася думка, що людина володіє гнучкою адаптивністю і може пристосуватися до будь-яких техноген­них впливів, екологічних ситуацій. Навіть згадали феномен царя Митридата, який, боячись отруєння, поступово тренував себе на адаптацію до отрути і досягнув таких успіхів, що коли йому треба було отруїтися, то він не зміг цього зробити - отрути не діяли на нього.

Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства

Збереження життя і здоров 'я людини

Найважливіша глобальна проблема сучасної цивілізації - це збереження життя і здоров'я людини, її можна поставити під номером один. Справа в тому, що «потуж­ності» сучасної цивілізації здатні створити такі навантаження на навколишнє середо­вище, які можуть призвести до її повної перебудови, деградації, а також піддати заг­розі саму можливість існування людини на Землі. Наприклад, наслідки ядерного зіткнення.

Але не меншу небезпеку становлять і повзучі екологічні катастрофи. Якщо ядерна війна — це свого роду інфаркт, то екологічна катастрофа — ракова пухлина з тривали­ми муками. У більшості природних систем є своєрідні фільтри, що нейтралізують забруднення повітря, води, Грунту, але до визначених меж. За цією рискою почи­нається необоротне руйнування природного середовища, небезпечне для здоров'я і самого життя людини. У зв'язку з цим необхідно вводити такі поняття, як екологіч­ний злочин, створювати механізми міжнародної екологічної інспекції, екологічного суду чи трибуналу, тому що забруднення навколишнього середовища не знає міждер­жавних кордонів.

У 2002 р. в Україні зафіксовано більше 20 аварій на магістральних трубопроводах, у результаті яких відбулося забруднення грунтів, водних об'єктів і атмосферного по­вітря. Тільки за статистичними даними, у 2002 р. в Україні викиди склали 9,5 млн. тонн, хоча наразі промисловість працює далеко не на повну потужність.

У природні водойми в багатьох випадках зливаються практично не очищені про­мислові та побутові відходи. При прокладці трубопроводів цілком знищується рос­линний шар, вирубується ліс, гине поверхневий, найбільш родючий шар грунту.

Повідомлення про заходи з охорони навколишнього середовища зустрічаються у Великобританії, наприклад, у ХІІІ-ХІV ст. Так, король Едуард І видав указ про за­борону використання вугілля як палива в будинках під страхом страти. У Лондоні узимку просто не було чим дихати при опаленні будинків вугіллям.

Екологічна криза є насьогодні, поза всяким сумнівом, глобальною проблемою. Вона має певні форми свого прояву. Найчастіше для її визначення вживаються три форми: забруднення, порушення рівноваги і деструкція. Що таке забруднення, ми вже достатньо показали. Порушення рівноваги означає істотне зменшення здатності екосистеми для саморегуляції. Деструкція — це така стадія руйнування екосистеми, при якій поновлення її функцій стає майже неможливим чи вимагаються значні зу­силля людини протягом тривалого часу.

Можна з упевненістю сказати, що відбулося порушення рівноваги між природ­ними системами, необхідними для збереження життя живих істот і самої людини, і промисловими, технологічними і демографічними потребами людства. Як кризові ознаки можна назвати радіоактивне зараження, особливо після аварії на Чорнобильській АЕС, виробництво необхідної кількості продуктів харчування, виснаження багатьох сировинних ресурсів, неконтрольований ріст населення планети.

Взаємини між людиною і природою являють собою глобальну проблему, отже, і екологічна криза набуває глобального характеру.

У нас немає можливості досить докладно розглянути змісту всіх великих глобальних проблем, тому зупинимося на такій найважливішій, як наслідки використання ядерної енергії в мирних і військових цілях.