Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентський і президентсько-парламентської республіки.

За формою управління України об'єднує в собі елементи як президентської, так і парламентської республіки. Підтвердженням змішаної форми управління є наступні ознаки:

по-перше, Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де президент обирається парламентом);

по-друге, Президент має власні прерогативи * які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду (він є гарантом державної незалежності України, дотримання і виконання Конституції та законів України, забезпечення прав і свобод громадян, має право розпустити парламент, призначати і звільняти з посади деяких міністрів та ін);

по-третє, в Україні поряд з Президентом діють Прем'єр-міністр і міністри, складові уряд, відповідальний перед парламентом - Верховною Радою України (у цьому її відмінність від президентської форми правління, де немає прем'єр-міністра і уряд відповідальний перед президентом);

по-четверте, Президент України є главою держави і одночасно очолює систему органів виконавчої влади, через які проводить у життя Конституцію і закони України, забезпечує реалізацію актів судової влади (чим відрізняється від президента парламентської республіки, який є тільки главою держави).

Конституційна організація державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. (Ст. 6 КУ)

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

{Офіційне тлумачення частини першої статті 140 див в Рішеннях Конституційного Суду № 12-рп/2002 від 18.06.2002, № 21-рп/2003 від 25.12.2003}

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Конституційна система функцій української держави.

Ст. 17-18 КУ.

Основні внутрішні функції української держави:

1. Політична-держава регулює сферу політичних відносин, визначає "правила гри" суб'єктів політичної системи суспільства, контролює їх дотримання; забезпечує народовладдя, наприклад, через проведення референдумів, діяльність представницьких органів держави (Верховна Рада України), органів місцевого самоврядування.

2. Економічна - держава регулює сферу економічних відносин, але втручання держави в ринкову економіку, що розвивається на основі саморегулювання, обмежено, воно, зокрема, проявляється

у створенні казенних підприємств (що не підлягають приватизації) та регулюванні їх діяльності;

• в демонополізації економіки;

• у захисті прав виробника (наприклад, від недобросовісної конкуренції);

• в ліцензуванні тих видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, навколишнє середовище, безпеку держави;

• у захисті прав споживачів.

3. Соціальна-держава забезпечує соціальну захищеність особистості, його діяльність спрямована на зняття та пом'якшення соціальних протиріч шляхом фінансової, матеріальної, програмної та іншої підтримки потребують соціального захисту: інвалідів, безробітних, біженців, багатодітних сімей і т.д.

4. Культурно-виховна-держава займається організацією освіти, виховання, підтримкою і розвитком науки, культури.

5. Екологічна - держава забезпечує екологічну безпеку особистості, видає і проводить у життя відповідні природоохоронні закони

6. Охорони правопорядку - держава забезпечує охорону і відновлення порушеного правопорядку як результату державно-правового регулювання суспільних відносин (діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, правосуддя та ін)

7. Фінансового контролю-держава контролює легальність доходів фізичних та юридичних осіб, частина яких у вигляді податків підлягає вилученню і напрямку в бюджет (місцевий, загальнодержавний) для задоволення загальносоціальних інтересів, утримання державного апарату; витрачання податків також є об'єктом контролю відповідних державних органів.

Основні зовнішні функції української держави:

1. Економічного співробітництва - держава, враховуючи світовий поділ праці, економічну взаємозалежність країн, сприяє інтегруванню національної економіки у світову на основі висновку відповідних взаємовигідних міждержавних договорів, міжурядових угод

2. Співпраці щодо забезпечення світового порядку-держава бере участь у діяльності, спрямованій на збереження миру, роззброєння, ліквідацію ядерної зброї, бере участь у боротьбі з контрабандою, наркобізнесом, тероризмом, будучи членом Інтерполу.

3. Співробітництва у вирішенні глобальних проблем сучасності - тільки спільні зусилля держав можуть призвести до переміщень у вирішенні проблем, що стоять перед світовим співтовариством: екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної та ін

4. Оборони - випливає з призначення Збройних Сил України винятково для захисту незалежності, територіальної цілісності держави та виконання міжнародних зобов'язань

Роль органів внутрішніх справ (ОВС) у здійсненні функцій держави випливає з місця ОВД у його механізмі, яке визначено Законом України "Про міліцію".

Відповідно до цього Закону міліція є державним озброєним органом виконавчої влади який призначений для захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, навколишнього середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

З цього випливає, що ОВС беруть участь у здійсненні внутрішніх і зовнішніх функцій держави, зокрема:

• економічної (наприклад, діяльність по захисту економіки від злочинних посягань);

• екологічної (наприклад, діяльність екологічної міліції);

• охорони правопорядку (наприклад, діяльність ДАІ, патрульно-постової служби і т. д.);

• співпраці щодо забезпечення світового порядку (у Києві перебуває національне бюро Інтерполу, проводяться спільні акції).