НЕ ВСЕ ТАК ДОБРЕ... (КРИТИКА)

Взагалі то критика буває різна, відповідно по-різному її потрібно розцінювати! Чому я так кажу? А тому, що від критики ми можемо знайти відповіді на різні запитання, проаналізувати свої помилки, доопрацювати те, що варте уваги...!!! Хочу зауважити, що в нашому житті без критики нічого не може обійтися...! Мало того, на кожну дрібничку, на якусь маленьку деталь, та і не тільки, знайдеться хтось, і цей "хтось" буде критикувати... Звичайно, всі ми різні, тому і погляди на те, що нас оточує, у всіх різні. Комусь не подобається те, комусь інше... Це звична річ...! Врешті-решт, таке наше життя!!!=) Цікаво те, що коли хтось критикує то залишається невідомим... Хех, я це розцінюю як БОЯЗНЬ перед усіма, перед проблемою. Так, легше "накидати" пару слів і залишитись "інкогніто", щоб ніхто не знав, хто ти є!!! Але критикувати ще й потрібно уміти...! Можна зробити із критики велику проблему, яка потягне за собою різні нюанси... Також потрібно не "переборщити" із критикою, адже потім буде жаль за ті слова, які колись лунали... - "Слово не горобець, вилетить - не спіймаєш"!!! Тому, на мою думку, потрібно знайти в цьому ділі "золоту серединку"... Але й є хороші критики, які вбачають у всьому хороше... Ось вам приклад. Хтось, невідомо хто, критикував нашу газету... Я навіть не знаю, що на це сказати... Так, в деякій мірі неприємно... Мені "подобається"... Люди, які, можливо, ніколи не займались такою справою, на повну запевняють, що сайт - "повна фігня"...=))) Хотів би я подивитись, як би вони працювали... І який сайт для них "класний"... Хоча, що тут думати... По їхніх думках, класний сайт - це сайт, де є все, починаючи від якогось там "Чату" і закінчуючи аморальними речами... Хоча я думаю, що аморальність шукають скрізь, і там де її немає!!! Так, зараз такий час, весь Інтернет "кишить" цим... І все ж, Панове, не всі сайти повинні мати безліч різних картинок, музики і т. д. Є й такі, як ось наш... Тут розповідається виключно про те, що діється в нашій школі...!!!!!

Хаїнський Олександр

І ЗНОВУ В ШКОЛУ

Все хороше колись закінчується... Так і в нашому випадку. Можу з впевненістю сказати, що нам в деякій мірі поталанило. Тобто, перед весняними канікулами наш (10) клас закрили на карантин. Так, відпочинку, здається, було досить для того, щоб відіспатись, нагулятись на вулиці і, звичайно ж, насидітись ВКонтакті...=) Проте перший день школи після канікул показав, що наспалися не всі... Та і не тільки не наспались... Дивлячись на своїх однокласників, я бачив стомлені, сонні "тіла", які пересувались від одного стільчика до іншого. Хех, в деякій мірі смішно... Влад Шимчук... Боже, іди додому, відпочинь! Таке враження, що він цілу неділю ночами вагони розвантажував на вокзалі...=))) Але, все ж-таки було жаль учнів, однокласників, адже, у кого не спитай, всі посиділи б на канікулах ще тиждень. Наші учні уміють швидко налаштовуватись на роботу... Вже під кінець навчального дня я бачив, що більшість учнів відійшла від того "домашнього" стану, вже перестали лунати репліки про диван, кухню і т. д.... Тому всі готові до навчання і до нових знань...

P. S. Дорогі вчителі, будь ласка, не завантажуйте нас роботою з перших днів, дайте увійти в "колію" самостійно...=)

Хаїнський Саша (редактор)

СТРИЙ НЕ ТАК ВЖЕ Й ДАЛЕКО!

Нарешті 6-го квітня настане довгоочікувана поїздка колегіантів до Стрия. Цього року делегація складається з 14 колегіантів та 3 вчителів. Більшість учасників - учні 10-го класу. Це вже шістнадцята зустріч... Кожен з нетерпінням чекає зустрічі з друзями. Кожен готується вже сьогодні, обдумує свій час, фінанси тощо. 24 березня відбувся організаційний збір учасників поїздки до Стрия. Обговорювались усі організаційні питання щодо поїздки. Ми визначили розпорядок наших днів перебування у друзів. На вибір нам запропонували більше п’яти екскурсій по визначних місцях Західної України. Ми обрали, на нашу думку, найцікавіший. Чекаємо від екскурсій і від самої поїздки позитивних емоцій та купу гарних вражень. Кожного дня друзі зі Стрия переписуються з нами, чекаючи нашої зустрічі. Скоро настане одна з головних подій колегіантів!!! "Ждемо не діждемося..."!=)

Юля Данильчук, 10 клас

ЗАХИСТ КЛАСНОГО ПРОЕКТУ

Ми постійно захищаємо класні проекти... Цікавим є той факт, що теми, взагалі, повинні бути різноманітними, в плані класного життя... А у нас тема завжди одна: "Я є особистість", або щось в цьому плані...=))) Скільки можна про це говорити???=). Думок цього року було, щодо проекту, не досить багато! Цікавою є тема про спорт!!! Проте вона також вже "замазана" життям... Хех, спорт завжди цінувався... Але зараз не про це!!!=) Думали над темою ми довго, дуже довго... Я не буду писати, скільки ми затратили на це часу... Учні нашого (10) класу знають... Хай це залишиться це між нами...=)))). Для підготовки проекту ми передивилися багато чого цікавого, проте нічого "людського" не знайшли...=) Можливо, це зумовлене тим, що всі просто втомились це робити, можливо, на це є якісь інші причини... Я не знаю, адже всі ми різні: і думки, і захоплення у нас також різні...! Як не крути - "ОСОБИСТОСТІ"!!! Щодо самого проекту, то ми (всі) з Марією Андріївною склали план виступу (захисту), розподілили всім їхні обов’язки і стали надіятись на краще...!!!=))). Говорити, який проект ми захищатимемо, я не буду, скажу лише одне: "Побачите в понеділок!!!"=)

Хаїнський Олександр

КВІТЕНЬ-2011

ТВОЯ АВАТИРИЗАЦІЯ

Інтернет - це безкрайній віртуальний світ, в якому кожен може сформувати свій неповторний образ, що відображає характер, темперамент та індивідуальні захоплення. При чому взагалі не обов’язково, щоб цей образ відповідав дійсності реальної особистості. Якщо ви хоча б раз у житті брали участь в маскараді в рамках якого-небудь святкового заходу, вам повинно бути знайоме почуття перетворення: здається, що все навколо вам знайомо, але поведінка і відношення один до одного змінюється. Повсякденне життя сковує та заставляє дотримуватися деяких норм поведінки. А вибраний маскарадний образ дає змогу людині, хоч ненадовго, але стати таким, яким йому хотілося би бути (а може, яким він і являється в глибині душі). Але виготовлення маскарадного костюма займає велику кількість часу та грошей, та і приводів для такого перевтілення не так і багато. Інша справа - віртуальний образ, важливою складовою якого є аватар. Цим словом прийнято позначати зображення, вибране користувачем для представлення своєї особистості в Мережі - на форумах, конференціях, блогах. Трохи наполегливості і роботи, краплина фантазії - і ваше віртуальне "Я" готове для підкорення Інтернету. А можна відразу судити про людину, дивлячись на його нік або аватар? На цю тему було проведено немало досліджень, є навіть написані книги, але єдиної теорії не існує. Я зробив деякі висновки, дивлячись на аватар:

Відсутність аватару: Як правило, це роблять новачки та недосвідчені користувачі. Крім того, не вважають за потрібне аватари, наприклад, такі учасники форумів для яких важливо заробити бали, а не спілкування. Відсутність віртуального обличчя може бути й маскуванням під недосвідченого користувача, або такого учасника, який "рідко" заходить на сайт, але зараз такий прийом рідко коли використовується.

Реальне обличчя: Свої фотографії зазвичай використовують відкриті люди, яким не має чого приховувати. Тобто обличчя на аватарі - знак особливої довіри, яке свідчить про готовність до зустрічі в реальному часі. Деякі користувачі ставлять замість свого портрета фотографію знаменитості, наприклад, актора та спортсмена. Таким людям буває більш іронічне відношення до віртуального спілкування, оскільки їхні співрозмовники не можуть не знати, хто зображений на фото.

Тварини: Це найбільший популярний вид аватару. Кожна тварина асоціюється з чіткими характерними рисами. Так, кішка - символ ласки та незалежності, собака - вірність та чесність, змія - мудрість, а лев - сила. Вибираючи ту чи іншу тварину людина демонструє, що поважає ці риси. Але це ще не значить, що він їх має.

Герої мультфільмів: Якщо по зображенню тварини можна якось здогадатися про реальний характер користувача, то портрет мультгероя розкаже не про риси характеру користувача, а про те, ким би він хотів стати. В якійсь мірі від характеру героя залежить і ставлення до учасника форуму. Так, як від "старухи Шапокляк" будуть чекати на підлість, а від Леопольда, навпаки - довіри. Як би не було, але свій образ кожний створює по-своєму. Але робіть цей образ нормальним!)

Верхогляд Андрій - редактор

ЛЯЛЬКОВИЙ ТЕАТР

Знаєте, такі "заходи" потрібно проводити частіше, адже саме серед такого ми відпочиваємо від сумної буденності... Оксана Леонідівна запропонувала нам, а саме Ансіфоровій Марині, провести на уроці культури по темі «Театр» - ляльковий театр...=))). Скажу одразу, охочих брати участь у цьому було дуже мало...= (Навіть не знаю чому... Це ж весело!!! Цікаво було те, що показ постійно відкладався через якісь свята чи чиїсь проблеми=). Проте це добре, адже у нас (у тих, хто погодився) було більше часу, щоб підготуватися...! І ось час настав... Марина розподілила ролі між Владом Мельничуком і мною, прорепетирували і показали... Під час показу, сидячи за покривалом (не буду говорити за яким, бо конструкція "сцени" була складною), я чув таке "ХА-ХА...", що мені самому ставало смішно... Я ледве стримувався...=)))). Смішно було через те, що ми показали сценки із класного життя, в яких головними героями-іграшками були ми...=). Знаю одне, все пройшло класно й, найголовніше - смішно!!!=). Окремо хочу похвалити Марину Ансіфорову, яка практично сама придумала все це і організувала! МОЛОДЕЦЬ!!!

Хаїнський Саша - редактор

ЗАХИСТ КЛАСНОГО ПРОЕКТУ

В нашому класі стало традицією закріплювати якийсь виступ, а саме підготовку до нього психами, нервами і тому подібне… Так було і цього разу! Готувались ми до захисту класного проекту… На перший погляд, що тут може бути такого, від чого всі псували б собі нерви? Хех, а таки є… Скажімо так, Марія Андріївна почала нервувати, а весь клас закінчив…=) Дивлячись на підготовку до захисту, Марія Андріївна спокійно не сиділа! Крики та різні зауваження лунали від неї протягом години… Знаєте, її можна зрозуміти! Дивлячись на нас зі сторони, кожен би на місті Марії Андріївни нервував, адже ми нічого робити не хотіли!!! Ну як…? Я хотів сказати, що робила все для захисту менша половина класу…! А всі інші просто валяли дурня! Так! І не потрібно після цього рядка згадувати мене, адже ви прекрасно знаєте, як було насправді…! Так, я згоден, Марія Андріївна в дечому (кому) сильно перегнула палицю, не буду говорити в чому (кому), але він знає про кого я... Просто не потрібно кидати своїх поганих, непотрібних понтів, а просто нормально вислухати і по можливості сказати, що воно і як!! Отже ви зрозуміли, що підготовка пройшла нервово, дуже нервово… Проте, на те й ми 10 клас, щоб виходити із таких ситуацій впевнено, з високо піднятою головою!!! Перед нами свій класний проект (про свій клас) представляли учні 6-А класу. Скажу відразу, вони до діла поставилися серйозно! Звичайно, презентувати свій клас 40 хвилин порівняно з нашими 15, то видно відразу…=))) Ну нічого, разом ми і гори звернемо…!!! Презентували ми свою тему «Вплив кібер спорту на особистість» нормально… Так, вийшло не так ефектно, як у 6-А, проте ми ще раз показали, який ми дружній клас!!! Наша дружба може все…!!! Як кажуть «Гуртом і батька легше бити», так і у нас, тільки без «бити»!=)

Хаїнський Саша - редактор