Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організація складського господарства.




       Завданням складського господарства є зберігання та відпускання споживачам необхідних для нормальної діяльності підприємства запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів ті виробів, заділів незавершеного виробництва, а також виготовленої продукції, яка підлягає реалізації, при мінімальних витратах на виконання складських операцій.

       Від якості роботи складського господарства значною мірою залежить охоронність матеріальних цінностей, безперебійність забезпечення ними виробництва, швидкість оборотності оборотних коштів, якість і собівартість продукції.

       Склади підприємства класифікуються за рядом ознак.

       За сферою обслуговування склади можуть бути міжцеховими /центральними/, призначеними для забезпечення всіх підрозділів підприємства, та цеховими /кладові/, призначеними для живлення підрозділів даного цеху. Центральні склади підпорядковуються відповідним відділам підприємства, а цехові – службам цеху.

       За участю у виробничому процесі склади поділяють на постачальницькі, що забезпечують виробництво елементами матеріально-технічного постачання; виробничі, що забезпечують напівфабрикатами власного виробництва, інструментом, запасними частинами для обладнання і т. ін.; збутові – склади готової продукції.

       За номенклатурою матеріальних цінностей, що зберігаються, склади поділяються на універсальні, які служать для зберігання матеріалів широкої номенклатури, та спеціалізовані – для зберігання однорідних матеріалів.

       За характером складської площі склади поділяють на закриті, напівзакриті /що мають покриття/ та відкриті. Характер складської площі ті технічне оснащення складів визначаються особливостями і умовами зберігання матеріальних цінностей, режимом їх надходження і видавання.

       Склади повинні відповідати фізико-хімічним вимогам матеріалів, що зберігаються, забезпечувати якомога повніше використання складської площі, зручність виконання складських операцій з урахуванням максимально можливої їх механізації, безпечні умови праці та протипожежну безпечність.

       Площі складів розраховують, виходячи з норми максимального запасу цінностей, що зберігаються. Загальна площа складу крім корисної площі, що зайнята пристроями для зберігання матеріалів /наприклад стелажами/, включає площі під проходи та проїзди, приймально-сортувальні майданчики, службові /конторські/, побутові приміщення та ін., розміри яких визначаються нормативами.

       Корисна площа складів залежно від повноти вихідних даних визначається на основі наближеного або точного розрахунку. Наближено корисна площа складу визначається відношенням максимальної норми запасу на складі до допустимого навантаження в тоннах на 1 м2 площі. При точному розрахунку спочатку встановлюється необхідний для зберігання матеріальних цінностей тип обладнання по якому далі ведеться розрахунок корисної площі складу. Так, при стелажному зберіганні потрібна кількість стелажів визначається відношення максимальної норми запасу даних матеріальних цінностей до місткості стелажа, а далі – за їх довжиною та шириною, з урахуванням допустимого навантаження визначається корисна місткість складу.

       Для зниження трудомісткості складських робіт, скорочення та застосування ручної праці склади мають обладнуватися сучасною вантажно-розвантажувальною, роз пакувальною та пакувальною технікою, а також сортувальними та контрольно-вимірювальними улаштуваннями.

       Матеріальні цінності, що надходять від зовнішніх постачальників на склади, проходять кількісне та якісне приймання. Прийняті матеріали оформлюються приймальним актом, а при нестачі чи невідповідності матеріалів, що надійшли, якісним вимогам складаються рекламації та у встановленому порядку пред’являються претензії до постачальників продукції або транспортних організацій. Вироби власного виробництва проходять лише кількісне приймання.

       Останнім часом на ряді підприємств організовані автоматизовані склади та застосовується автоматизована підсистема планування та управління складськими операціями. Автоматизовані склади обладнуються пристроями багатоярусного зберігання матеріалів, їх заповнення в міру надходження та вибирання при видаванні виконуються автоматично виконавчим пристроєм відповідно до програми, зафіксованої на носії інформації.

       Автоматизована підсистема планування та управління складськими операціями дає можливість автоматизувати планування, облік, контроль надходження та витрачання матеріальних цінностей, вести розрахунок норм запасів та своєчасно видавати замовлення на поповнення складських запасів, автоматизувати звітність складських процесів. Отримана у вигляді табуляграм інформація використовується відділами – планово-виробничими, постачання збуту, бухгалтерією та інших.

3. Побудувати сітьовий графік і пронумерувати його, використовуючи наступні дані:

№ роботи Тривалість роботи, дні № наступної роботи
1 3 3,4
2 5 5,6
3 5 7
4 3 8
5 2 8
6 4 9
7 6 кінцева
8 6 кінцева
9 7 кінцева

Варіант №5










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 230.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...