Романтизм як світоглядна основа нового українського письменства(І.Котляревський,М.Максимович)

"Енеїда" І. Котляревського в Укр стала вихідним пунктом для подальшого розвитку нац. життя, ствердження духу демократизму і людяності, боротьби за право людини і нації. Іван Котляревський.Думка, що укр. К-ра живе тільки серед селян, малоосвічених кіл, є синонімом "мужицтва","некультурності" була спростована К., який довів, що укр нар має свою історію і к-ру, надав філософ абстракціям Г. Сковороди конкретної форми літературної діяльності мовою рідного народу. Отримавши визнання як письменник, І. Котляревський поряд з літературною діяльністю цікавиться мовознавством, етнографією, вивчав усну нар творчість, Історію Укр. І. Котляревський, звернувшись до класичної спадщини — поеми Вергілія, наповнив її описом спостережень у зображенні українського побуту другої половини XVIII ст., відтворив сучасність, зобразив представників різних станів, намалював картину укр дійсності. Засудження хижацтва, здирства, розпусти, паразитизму, цілковитої байдужості до життя простого народу поєдналися у нього з глибоким гуманізмом, любов'ю до свого народу, повагою до нього, вболіванням за його стражданнями, моральним осудом кріпацтва, пишанням героїчною Історією свого народу.Симпатії К. на боці народу з патріотизмом, людською гідністю та чесністю. Змальовує духвелич народу, моральну перевагу його над привілейованими верствами суспільства, постійно підтверджуючи, що героїчні діяння, дух патріотизму є прикметою простих людей. Такою постає "козацька вдача" троянців. Ріднить К. з романтизмом сміх, політична сатира, особливо тоді, коли йдеться про викриття ворожого народові. Ідеями народності, демократизму, елементами романтизму, антикріпацькими тенденціями наповнені й інші твори К. "Наталка-Полтавка", "Москаль-чарівник. Ідеї романтизму і народності стають вихідними і в творчості П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка. В поезії нар. Укр. звичаїв вбачали "нар. душу", правду народну, а їх носіїв вважали головними носіями культури. Все це знімало мову про другорядність укр. народу, показувало, що він займає визначне місце, ставило укр. Літ. на один рівень з великими світовими літ.Михайло Максимович. Перший ректор КНУ займає чільне місце серед укр.. романтиків. У своїх збірках народних пісень та інших дослідженнях він показав, що народне мистецтво є найвищим типом мистецтва, яке має стати зразком для письменства, і укр. народ є носієм такого мистецтва, яке по силі і красі можна поставити поряд з кращими зразками культури Європи. Творцем цієї культури є маса покріпаченого народу простого, з погордою на який дивиться українське панство з. Його мова — це справжня самостійна мова. Знімалось почуття вторинності і залежності укрнароду, доводилась його самостійність, рівність з ін нар. Працюючи в різних галузях науки (мовознавства, фольклору, етнографії, історії), М. робив спробу їх теоретичного узагальнення фактів з позицій новітніх на той час філ. поглядів, зокрема натурфілософських ідей Шеллінга, які, поєднуючись з елементами романтизму, обстоювали ідею розвитку, єдності світу, ідеального і реального, суб'єктивного і об'єктивного. Стверджував, що як любов до мудрості вона не може бути побудована лише на розрахунках розуму. Завдання ф-ії- в проникненні у внутр. знання і єдність предметів, а філософом є той, хто зводить головні галузі знання до загального начала і розвиває їх в струнку систему. Предметом філософії є всі предмети кінцевого пізнання, відповідно до чого фі-ія повинна бути історичною наукою, цінувати дійсність. Обстоюючи ідею розвитку, єдності природи, філософське розуміння світу М. еволюціонувало в бік матеріалізму. Обстоював матеріальну єдність світу, доводячи, що все в природі складається з єдиної всезагальної речовини. Наші знання про природу є відображенням предметів і явищ, які існують реально, постають об'єктивною реальністю. Прогрес науки, як і природи, не має меж. Виступаючи як проти вузького емпіризму, так і абсолютизації раціональних форм осмислення дійсності, обстоював зв'язок, єдність теорії і практики.