Глава 4. Чемпіонський 2010 рік.

В 2010 році участь у зимовому турнірі який проходив протягом лютого – березня, на стадіоні ЛМЗ, 9 команд. Ігри були по вихідним. В першому турі Джокер – Івання 1-0, в другому матчі перемога над Шепетином, Джокер зіграв в нічию проти ФК Дубно, і завершив груповий раунд розгромною перемогою над ДЮСШ Дубно, у півфіналі ФК Джокер – Мирогоща 1-0, у фіналі ФК Джокер – ФК Дубно, перемогло ФК Дубно. Кращий воротар турніру Ляшук Сергій.

ВКубку по жеребкуванню випало грати з командою Тараканова в гостях. Перша гра в сезоні, щей без замін видалася дуже важкою. Джокер вів в рахунку до останньої хвилини, але пропустив, по грі 2-2. По пенальті переміг суперник. Незабиті одинадцятиметрові Левчука Анатолія (Зідана) та Ксендзика Сергія (Кєпи) перекреслили надії команди наздобуття кубку.
     Перед початком чемпіонату  на загальних зборах команди з перевагою в один голос тренером команди було обрано Валерія Хвилюка, капітаном команди Блажевича Володимира, віце капітани Лопатенко Олександр та Левицький Олег. Зміна тренера позитивно вплинула на настрій гравців і Джокер вдруге став Чемпіоном району, причому забезпечивши перше місце задовго до закінчення змагань. В грі зявилася стабільність, перемоги йшли одна за другою і останні поразки від Мирогощі та Плоски вже не впливали на загальний підсумковий результат, впевнене перше місце.В команді з’явився воротар, це було ахілесовою п’ятою клубу, але на довгі роки місце в рамці застовпив Юрій Ковальчук. Виблискують нападники, Криницький Валерій та Олександр Лопатенко стають грозою воротарів. Як завжди потужний центр забезпечують ветерани. Сплав молоді та досвіду приносить результати.

Завершується сезон міні – футбольним турніром. Сама ідея створення турніру по міні – футболу, такого собі відкритого чемпіонату міста після завершення районного чемпіонату належить Хвилюку Валерію та Конюкевичу Олександру, які і втілили її в життя. Цей турнір викликав справжній ажіотаж серед любителів футболу і команд міста та району. Брало участь 16 команд, переважно представники районного чемпіонату та міських команд різного рівня. До полу фіналів добралися Джокер-1, Підлужжя -1, Підлужжя -2 та Вопак, за який грали гравці, які зараз вподальшому складали основу друголігівського Спартака Дубно. Сліпий жереб зводить Вопак з Джокером. Джокер по ходу гри мав перевагу в два м’ячі, однак в другому таймі гравці Вопака зуміли зрівняти рахунок і по серії пенальті вийшли до фіналу. В іншій парі молодь Підлужжя – 2 несподівано переграла, причому без шансів основний склад того ж Підлужжя. У фіналі Вопак стає першим чемпіоном Кубку Геральдики. В матчі за третє місце Підлужжя -1 на останніх хвилинах вириває перемогу у Джокера -1. Прикро, надалі Джокер незмінно буде призером даного змагання, але розпочали з четвертого місця.

Глава 5. Бронза 2011 року.

На початку 2011 року Джокер брав участь в зимовій першості Дубенщини, організаторами якої були міська та районна федерації футболу. Всього в змаганнях брало участь 8 команд, поділених на дві групи, матчі проходили на засніженому та покритому льодом стадіоні військового містечка. В груповому раунді Джокер обіграв Імпульс 2-1, це була сама перша гра цих суперників, потім ФК Івання 4-1, тоді ще не топове, і зіграв 1-1 з Мирогощею. В півфінальному матчі впевнено переграли ФК Альт ( прототип сьогоднішнього Спартака) 3-0 та у фіналі при переповненому стадіоні ( 250 вболівальників) поступилися 0-1 своєму принциповому супернику ФК Підлужжя, гол було пропущено в другому таймі з дальнього удару, нажаль наш воротар Сергій Ляшук не дістав м’яч, який влетів під перекладину. 

Вихід на матч проти Івання.

З кубку району Джокер вилетів на першій стадії, у Варковичах розігрувалась одна путівка серед команд Сатиєва, Варкович і ФК Джокера. Несподівано програли перший матч Сатиєву з рахунком 2-1. Перемога над командою Варкович вже нічого не вирішувала, далі пройшов Сатиїв.
      Взагалі 2011 рік є роком кризи у грі команди. Розпочавши чемпіонат з нічиєї з новоствореним Імпульсом.

Фото з першого матчу сезону проти Імпульса.

 Після цього  команда довго не могла знайти своєї гри. Нелогічні поразки та невиправдані нічиї, ось чим запам’ятався цей сезон. Йдучи серед лідерів вже на початку чемпіонату програли у Вербі та Княгинину, ( на той час дані команди перебували в нижній частині таблиці). Згодом дуже показовий домашній матч проти Берега, на той час аутсайдера, коли в думках виграли ще перед початком матчу, а от на полі при безлічі розтранжирених моментах тільки нічия 2-2.Івання відірвалося і стало чемпіоном, Джокер боровся за другу позицію. Поразки на своєму полі від Смиги в середині чемпіонату та від Імпульса навиїздів кінці ставлять команду у незручне становище, вже не все залежало тільки від гравців, вигравши свої матчі чекали на втрату очок Смигою, але Смижани свого не віддали, ставши в підсумку другими, Джокер знову після золота має бронзу. 

Фото з матчу Імпульс – Джокер на стадіоні «Спартак».

Вперше в кінці 2011 року був виїзд до м. Кременця, Тернопільської області де протягом трьох тижнів проводився новорічно – різдвяний турнір в спортивному залі Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка. Представляли наше місто тоді дві команди, сам Джокер та Геральдика, яка вже тоді традиційно складалася переважно з наших гравців. Незвично було грати в спортивному залі та ще вперше вівся підрахунок порушень правил. Виїзди проводилися автобусом, наданим спонсором фірмою Вікна – двері П.П. Петровського. В групах було по шість команд, а далі проходили перша та друга. Стартовий матч Джокер проводив проти знайомої для себе команди Три Валети та обіграв її, як виявилось пізніше це був бій за перше місце в групі, адже потім були обіграні Кременецькі ветерани та згодом ще три не самі сильні місцеві команди. Паралельно Геральдика стартувала невдало програвши перший матч господарям змагань команді інституту продовжувала до кінця боротися за вихід з групи, здобула декілька перемог, проте цього невистачило, невиправдані втрати очок з іншими суперниками залишили її за межами чвертьфіналу.

В ¼ Джокер по жеребу зійшовся з Радивиловом. Спочатку все складалося досить добре, відразу повели в рахунку, а в другому таймі довели свою перевагу до 5-2, але зарано повірили в перемогу і при рахунку 5-4 заробили два дев’ятиметрових за перевищення кількості фолів і програли на останніх хвилинах 6-5. Прикра та гірка поразка, в той же час хороший урок на майбутнє.

На турнірі в Кременці

Також, в грудні 2011 року на зимовому турнірі на призи газети «Замок», який проходив на стадіоні «Спартак» Джокер у своїй групі програв усі матчі Плосці 1-3, Мирогощі 0-2, та Смизі 0-1. Такий виступ був пов'язаний з тим, що перед матчами цього турніру, які відбувалися по неділям, по суботам Джокер брав участь у турнірі в Кременці, а на два фронти команди не вистачило. 

В 2011 році в другому чемпіонаті Геральдики починає приймати участь команда військової частини, яка комплектується гравцями з Тернополя, які грають в другій лізі України, не дивно, що ця команда зразу стає фаворитом. Місцеві клуби намагаються скласти конкуренцію іменитим футболістам, і навіть у фіналі Джокер-1 протримався перший тайм на 0-0, але явно професіонали сильніші за місцевих любителів і здобувають перемогу в другому розіграші Кубка Геральдики.

Позитивним моментом в існуванні команди стала приємна подія, знайшлася в Дубно людина яка почала не словом а ділом допомагати команді. Спонсором клубу став підприємець Михайло Анотолійович Петровський. Завдяки його реальній допомозі «Джокер» отримав можливість приймати участь не тільки в чемпіонаті району, але й відстоювати честь міста в різих турнірах, які проводяться і за його межами.