Вартість та ціна робочої сили: соціально-економічна сутність та параметри формування. Види реального існування ціни робочої сили.

Вартість робочої сили являє собою сукупність витрат підприємця, пов'язаних з використанням робочої сили, забезпечення необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, тобто для підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім'ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо.

На вартість робочої сили також впливають результати праці власника робочої сили.

Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності, корисності праці із затратами на відтворення робочої сили і встановлюється на рівні, який узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з витратами, які потрібні ля відтворення робочої сили.

До чинників, що збільшують вартість робочої сили належать:

1)розширення потреб у нових товарах та послугах залежно від економічного розвитку суспільства;

2)збільшення втрат на житло, транспортних витрат;

3)підвищення інтенсивності праці найманих працівників, зростання психологічного навантаження, що потребує дедалі більше життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, моральних і нервових сил.

До складу вартості робочої сили входить:

1)безпосередньо заробітна плата (тарифний заробіток, посадова платня, преміальні виплати, надбавки та доплати);

2)натуральні виплати (харчування, витрати на житло тощо), які надаються працівникам підприємцями;

3)витрати роботодавців на соціальне страхування

4)витрати на професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу, професійну орієнтацію та підбір кадрів;

5)витрати на соціально-побутове обслуговування;

6)податки, які розглядаються як витрати на робочу силу.

Ціна робочої сили, по-перше, залежить від кон'юнктури ринку праці, попиту та пропозиції робочої сили. Кон'юнктура може коливатися, викликаючи відповідні коливання в ціні. Ціна робочої сили регулюється і контролюється державою і профспілками.

Структура ставки заробітної плати як ціни робочої сили на ринку праці.

Купівля-продаж робочої сили на ринку праці відбувається з установленням ставки зарплати яка на практиці є різновидом ціни робочої сили. До її структури належать такі складові: 1. Базова ставка зарплати. Вона включає в себе вартість засобів (витрати) необхідних для забезпечення суспільно прийнятого рівня споживання даної професійної групи працівників (формується під впливом ряду факторів вартості робочої сили). 2. Ставка заробітної плати. Включає в себе: вирівнювальна компонента – компенсація за непривабливість і не престижність сфери докладання праці, економічна рента – збільшення ставки як плата за рідкісність, унікальність даного ресурсу праці (фіз.,розумові,та ін. якості), ресурсна компонента – збільшення (зменшення) ставки залежно від співвідношення попиту і пропонування представників професійної групи.

Витрати на робочу силу: сутність та склад елементів за міжнародними класифікаціями та вітчизняними нормами.

Згідно з міжнародними стандартами вивчення витрат на утримання робочої сили проводиться на основі спеціальних виборчих обстежень один раз на два роки. Для періоду спостереження вибирається календарний рік, з тим щоб урахувати всі витрати на робочу силу — регулярні та нерегулярні. Програма таких обстежень дає змогу пов’язати витрати на робочу силу з видом діяльності, галуззю або сектором економіки, рівнем рентабельності, фондоозброєності та іншими характеристиками підприємства.
Витрати підприємства на робочу силу — це суми винагород у грошовій та натуральній формах, що нараховані найманим працівникам за виконану роботу, і додаткові витрати організації на користь своїх працівників.

У складі витрат на робочу силу згідно з міжнародною стандартною класифікацією виокремлюють 10 груп:

1-4)перші чотири групи охоплюють витрати на оплату праці, що входять до складу фонду заробітної плати: оплату за відпрацьований час, оплату за невідпрацьований час, одноразові заохочувальні виплати, регулярні виплати в натуральній формі;
5)витрати підприємства на забезпечення працівників житлом;
6)вартість житла, переданого у власність працівникам; витрати на утримання відомчого житлового фонду; витрати на погашення позичок, що надані працівникам для покращення житлових умов;
7)витрати на соціальний захист працівників. У складі цієї групи можна виділити: обов’язкові відрахування в державні соціальні фонди; внески до недержавних пенсійних фондів;

8)витрати на професійне навчання
9)витрати на культурно-побутове обслуговування

10)податки, що пов’язані з використанням робочої сили

Сутність та структура сукупного доходу працівника.

Трудовий дохід – це сукупність винагород, що їх одержує працівник від роботодавця у грошовій та не грошовій формі, зокрема: а) винагорода за виконану роботу(ЗП); б) винагорода у формі соцпакета; в) нематеріальні винагороди як форма нематеріальної мотивації. Щодо структури доходу, то вона складається з таких складових. 1. Заробітна плата, включає в себе: основну ЗП, додаткову ЗП, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. 2. Трудовий дохід: соціальні виплати, пільги, нематеріальні винагороди. Зарплата та трудовий дохід разом формують сукупний дохід працівника, що додатково включає також доходи, що не пов’язані з трудовою діяльністю.

Соціально-економічна природа заробітної плати. Сучасне визначення сутності заробітної плати.

Заробітна плата як соціально-еконо­мічна категорія,з одного боку, є основним джерелом грошо­вих доходів працівників, тому її величина значною мірою ха­рактеризує рівень добробуту всіх членів суспільства.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої си­ли, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт на окремому підприємстві.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плтата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції:

· відтворювальну;

· стимулюючу;

· регулюючу;

· соціальну.

Сьогодні заробітна плата виконує інші функції, а саме:

1)збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною зани
ження заробітної плати;

2)забезпечення соціальних гарантій;

3)збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднім
робочим місцем;

4)стримування інфляції;

5)перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

6)поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

7)посилення мобільності робочої сили.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата - це сума коштів, яку одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до кількості і якості затраченої ними праці, результатів праці.

Точнішою характеристикою доходів працівників є реальна заробітна плата.Вона відображає сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати трудівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги.