Вибіркові обстеження населення

Одне з додаткових, але надзвичайно вважливе джерело даних про населення і демографічні процеси є спеціальні вибіркові обстеження. Вибіркове обстеженняохоплює лише ча­стину населення (обов’язково встановлюється відсоток вибір­ки). Такі обстеження населення іноді проводять й у період між переписами (мікропереписи). Звичайно вибіркові обстеження покликанідокладно вивчити конкретне демографічне явище: народжуваність, зайнятість, міграцію та ін.

Мається на увазі глибоке всебічне дослідження комплексного характеру, спрямоване на виявлення не тільки зовнішньої сторони досліджуваного явища, але і його рушійних сил, як зовнішніх (фактори), так і внутрішніх (потреби, установки і мотиви відповідної поведінки).

Метою проведення обстежень є отримання інформації щодо соціально-економічних характеристик сектору домогосподарств, необхідних для макроекономічних розрахунків та розрахунків основних показників у галузі сільського господарства, моніторингу бідності, комплексної оцінки стану ринку праці у відповідності до міжнародних стандартів та потреб користувачів інформації усіх рівнів.

Їх перевага головним чином, полягає в тому, що програ­ми спеціальних вибіркових обстежень є набагато детальні­шими і глибшими, ніж програми переписів населення. До того ж, такі мікропереписи є значно дешевшими, ніж орга­нізація самих переписів і вимагають менше часу на збирання і обробку даних.

Інформація щодо базових вибіркових обстежень населення (домогосподарств) отримується шляхом опитування спеціально відібраної частини населення (респондентів). Опитування здійснюють фахівці з інтерв’ювання, які є штатними працівниками органів державної статистики.

Дослідження: опитування, моніторинг.

2. Концепція демографічного переходу.Сучасні погляди на динаміку чисельності населення відби­ває концепція демографічного переходу.Підвалини концепції демографічного переходу були закладені американськими демографами Уорреном С. Томпсономта ФренкомУ. Ноутстайном. Проте «Демографический энцикло­педический словарь» віддає пріоритет французькому демогра­фу Адольфу Ландрі.

Суть:Теорія пов’язує особ­ливості демографічного стану з економічним розвитком і со­ціальним прогресом залежно від 4-х стадій демографічного роз­витку, що країни і регіони світу проходять у різний час.

1-стадія: суспільство з привласню вальною економікою; високий коефіцієнт народжуваності і смертності; приріст населення низький.

2-стадія: Високий коефіцієнт народжуваності; низький коефіцієнт смертності; зростає тривалість життя; зростає чисельність населення(Африка, Латинська Америка).

3-стадія:Стадія сучасного зростання населення; стабілізується коефіцієнт смертності; трішки знижується коефіцієнт народжуваності.

4-стадія: Низький ступінь стійкості; стабілізація процесів народжуваності і смертності, чисельності населення.

Кожна країна в своєму розвитку проходить три найбільш історичні етапи:

1- Суспільство привласнювальної економіки;

2- Аграрне суспільство;

3- Індустріальне суспільство.

Основні засади концепції демографічного переходу у країнах Сх. Європи:

· Продовження роду – один з головних аспектів життєдіяльності будь-якого біологічного виду. Людське суспільство регулює цю рівновагу.

· Процес відтворення населення відбувається на підставі самоорганізації , яка забезпечує демографічну рівновагу.

Білет № 12

Описати історичні типи відтворення населення

Рівняння демографічного балансу та його аналіз.

Описати історичні типи відтворення населення.

Демографи виділяють три історичні типи відтворення населення: архетип, традиційний, сучасний. Перехід від одного типу до іншого має назву "демографічна революція", або "демографічний перехід".

Архетип відтворення населення був характерним для первісного суспільства, яке існувало за умов привласнювальної економіки. Людина при цьому лише використовувала продовольчі ресурси природного ландшафту, тому чисельність населення на певній території була обмежена цими ресурсами і могла зростати лише за рахунок освоєння нових територій (показники народжуваності майже дорівнювали показникам смертності).

Перша демографічна революція відбулася при переході від привласнювального господарства до виробляючого (землеробство, скотарство). Починався перехід до осілості, утворювалися постійні поселення, поліпшувалися умови життя, стабільнішим ставало харчування людей, знижувалися показники смертності, забезпечувався повільний приріст населення.

На зміну архетипу прийшов другий історичний тип відтворення населення — традиційний (іноді його називають примітивним або доіндустріальним. Він панував у доіндустріальних суспільствах з пануючою аграрною економікою і відповідними суспільними відносинами. Для цього типу характерними були висока народжуваність і смертність — 200-300 дітей на тисячу народжених, невеликий природний приріст і мала тривалість життя (25-35 років).

Друга демографічна революція розпочалася у XVIII ст. в країнах Західної Європи і поступово поширилася на весь світ. Вона забезпечила перехід до сучасного типу відтворення населення. В більшості країн цей перехід ще не завершився. Причинами цієї революції були зміни у характері суспільства, що стали наслідком процесів урбанізації, індустріалізації країн, демографічної поведінки населення (регулювання кількості дітей в сім'ї), радикальних змін в структурі причин смертності (почала стрімко спадати неконтрольована екзогенна смертність). Вона тривала приблизно 100-150 років. Потім країни Європи вступили у другу фазу демографічного переходу, яка призвела до вповільнення темпів приросту населення.

Рівняння демографічного балансу та його аналіз.

Рівняння демографічного балансу - арифметичне вираження, що зв'язує чисельності населення на дві дати і компоненти її зміни (народження, смерті, міграція) за відповідний період. Використовується для обчислення чисельності населення за рік або за інший період. Також може використовуватися для цілей демографічного прогнозування.

Якщо ми знаємо значення природного приросту(різниця між кількістю померлих і народжених) та сальдо міграції(баланс між чисельністю іммігрантів та емігрантів) які називаються компонентами зміни чисельності населення, можна побудувати рівняння демографічного балансу:

S ¹ = Sº + (N – M) + (I – E)

Де S ¹ і Sº - чисельність населення відповідно на кінець і початку періоду; N – число народжених; M – число померлих; I – чисельність іммігрантів; Е – чисельність емігрантів

Білет № 13

Розкрити зміст понять статі і статевої структури населення, пояснити різницю між первинними, вторинними та третинними співвідношеннями статей.