Екскурсії в рядянському, післявоєнному періоді.

Зародження екскурсійної діяльності.

Перші відомості про екскурсії з'явилися в другій половині XVIII ст. Це були шкільні екскурсії, які передували появі туризму.

Одним з перших організаторів екскурсійної роботи з дітьми був декабрист І. Д. Якушенко- практикував літні походи та екскурсії зі своїми вихованцями з метою вивчення рослинного світу.

У другій половині XIX ст. шкільно-екскурсійне справа набула підтримку офіційної влади, які вирішили використовувати екскурсії Як один із засобів морально-релігійного впливу на учнів.

Активізація екскурсійної діяльності в XIX ст. була пов'язана зпоявою ряду організацій, які практикували екскурсійні походи. Розвиток екскурсійної діяльності супроводжувалося відкриттям історичних,культурних та природничих пам'яток, ансамблів, музеїв, а такожрізних виставок. Цьому сприяла ініціативна діяльність наукових товариств.

Кримський гірський клуб. У XIX ст. популярність отримав гірський район Крим.Кримські гори приваблювали доступністю своїх хребтів і зручними дляподорожей стежками. У 1876 р. відбулася перша екскурсія до Криму, проведена професором геології М. А. Головкінський. Він запросив на екскурсію 25 студентів Новоросійського університету, для яких домігся безкоштовного проїзду на човні з Одеси в Крим і назад. Екскурсанти познайомилися з Ялтою, Нікітським садом, морським узбережжям гірської частини Криму, зібрали геологічні колекції. Також перші екскурсії здійснювали українські студенти в Галичині. Насамперед це були молоді люди, які відчули потребу в поглибленому вивченні джерел національної самобутності, народних звичаїв, фольклору.В таких мандрівках брали участь такі відомі особи, як Яків Головацький та Іван Вагилевич, батько й син Микола та Корнило Устияновичі, Іван Франко та Іван Нечуй-Левицький.

Процес зародження екскурсійної виділяється на перших етапах розвитку екс.діяльності

Процес зародження бере початок з другої половину XVIII - першу половину XIX ст.). -зароджувалось підприємництво, зміцнювались визвольні ідеї .У цей час починають проводитися перші екскурсі, екскурсійні прогулянки у природу для учнівських груп

Середина – кінець XIX ст. відзнакчилася пожвавленням суспільно-політичного руху, зверненням інтелектуальних кіл до інтересів народу, його життя. Тому в цей період екскурсіям надавалось значно більшого значення, насамперед, науковим і освітнім.

Поява ідей вітчизнознавства дала поштовх розвитку думки про предметність та наочність навчання, про вивчення рідного краю.

Запровадженню освітніх екскурсій в Україні значною мірою сприяло вивчення українською інтелігенцією кращого досвіду у цій справі низки європейських держав: Німеччини, Франції, Швейцарії, Австро-Угорщини Так, основою педагогічної системи відомого російського педагога XIX століття Констянтина Ушинського була вимога демократизації народної освіти та ідея народного виховання, розвиток у учнів вміння спостерігати навколишню дійсність. Він рекомендував вихід за межі звичайного схоластичного уроку. Таким виходом стала екскурсія.

Становлення екскурсійної діяльності.

90-і рр. XIX ст. - 1918 р. –зародження організаційних засад у розвитку екскурсійного руху. Велику роль у цей час відіграють перші краєзнавчо-туристичні сб'єднання, гуртки, клуби тощо.

Особливою популярністю на той час користувалися спеціалізовані екскурсії - ботанічні, геологічні, археологічні.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. в екскурсійному житті України та зокрема на Львівщині свою роль починають грати комерційні структури, створені приватними підприємцями.

У західноукраїнських землях інтерес до екскурсійної справи з’явилися туристично-краєзнавчі та спортивні товариства Чорногора", "Пласт", "Сокіл", "Січ".

Екскурсії у природу були одними з самих популярних екскурсій не лише на Львівщині, але й по всій Україні, що організовувались у гімназіях та училищах під керівництвом учителів природознавства.

Величезне значення мали історичні екскурсії, здебільшого їх проводили вчителі історії. Привертали увагу учнів, насамперед, історичні пам'ятки великих міст, насамперед Києва, Львова, Ялти тощо.

З метою релігійно-морального виховання молоді в кінці XIX - на початку XX ст. застосовувались паломницькі екскурсії. Об'єктами таких екскурсій у Львівській області були: костел Пресвятої Діви Марії у місті Стрій церква Святого Юра у місті Дрогобичі та інші.

На початку XX ст. було зроблено перші кроки щодо організації та проведення літературно-мистецтвознавчих екскурсії; де екскурсоводами, як правило, виступали вчителі літератури та малювання.

На Станіславщині перше спортивно-пожежне товариство "Січ" було засноване в 1900 р. Воно організовувало екскурсії, під час яких молодь навчалася орієнтуватись на місцевості,ставити намети, розпалювати вогнища.

У 1911 р. "Пласт", члени якого під час туристських походів виробляли навички участі в таборуванні, рятівництва тощо.

Перші "пластові" гуртки в Галичині було засновано у Львові П. Франком (сином І. Франка) та І. Чмолою в 1911 p., але офіційним початком "Пласту" вважають день першої присяги "пластового" гуртка при Академічній гімназії у Львові - 12 квітня 1912 p., організатором якого став О. Тисовський.

Важливим є і той факт, що наукові товариства в своїх об'явах і повідомленнях про організацію наукових екскурсій пропонували їх не тільки членам товариств, але й членам їх сімей гостям міста тощо.

Екскурсії в рядянському, післявоєнному періоді.

1919-1927 рр. деякі дослідники історії туризму називають "золотим десятиріччям" розвитку екскурсознавства і краєзнавства, тому що в цей час розгортався масовий науково-екскурсійний рух, що сприяв розвитку вітчизняних традицій екскурсійного обслуговування.

З 1921 р. почали проводитися конференції з проблем екскурсійної справи.

Туристично-екскурсійна робота стала одним з найбільш пріоритетних напрямів діяльності регіональних органів освіти.

Загальне піднесення екскурсійної! роботи на Львівщині у 1920-30-х рр. позитивно вплинуло на стан музейництва в області, а також пам'яткоохоронної справи.

З 1924 р. активно починає розвиватися й ленінська тематика екскурсій. З'являються перші екскурсії про життя діяльність вождя революції та його соратників. У 1920-30-х рр. у практиці екскурсійної роботи починають застосовуватися цикли екскурсій з метою більш поглибленого вивчення тієї чи іншої галузі. Набувають розвитку циклові екскурсій по сільському господарству, біології тощо. Застосовуються й цикли екскурсій історико-революційного змісту.

1928-1941 рр.пов'язують з утворенням перших радянських туристичних організацій: ВАТ „Інтурист(проводили Екскурсії з Іноземними робітничими делегаціями),Укртуре, Радтур".

У цей час набувають розвитку екскурсії-масовки. Удосконалюються питання методики організації екскурсійної справи.

У 1921 р. у Львові почав діяти "Кружок любителів Львова" засновником якого був відомий історик І. Крип'якевич. Спочатку його члени організовували екскурсії, або так звані проходи по Львову, згодом маршрути екскурсій пройшли через околиці Львова.Сам І. Крип'якевич неодноразово виконував обов'язки екскурсовода.

З утворенням товариства "Плай" у 1924 р., одним з засновників якого був І. Крип'якевич.Починає діяти й екскурсійна комісія при товаристві. На першому засіданні! комісії були розглянуті плани організації прогулянок Львовом там його околицями.

Велика увага приділялась екскурсіям й у спортивно-пожежному товаристві "Луг". 

Події Другої світової війни на певний час загальмували розвиток туризму та екскурсій. Тільки після завершення війни Туристично-екскурсійні установи починають відновлювати свою діяльність.З 1963 р. подорожі та екскурсії для молоді та учнів по СРСР, в тому числі й в Україні, починає організовувати "Супутник" .До екскурсій включався показ історико-революційних пам'ятників і меморіалів, дошок пошани передовиків п'ятирічок і переможців соціалістичного змагання, показувалися "і здобутки" радянської влади.

1969-1986 рр. - це період посилення екскурсійної роботи, що було викликано умовами суспільно-політичного життя України, в якому відбуваються серйозні зміни.Для посилення екскурсійної роботи у 1969 р. приймається постанова Ради Міністрів "Про заходи по подальшому розвитку туризму та екскурсій у країні".

Згідно з цією постановою, утворюються ради з туризму та екскурсій, а в Центральній раді з туризму та екскурсій на початку 1970-х рр. був створений спеціальний структурний підрозділ.

1987-1990-і рр.Цей період визначається як перехідний. Екскурсійні установи переходять на самофінансування .

Починаю чи з 1991 року екскурсійна справа переживала «велику руїну». Наприкінці 90-х рр. XX - на початку XXI ст. (сучасний етап) в Україні відбуваються певні зрушення і в сфері екскурсійної діяльності. Починає активізувати екскурсійну діяльність ЗАТ "Укрпрофтур", створене у 1991 р.