Концептуальні засади економічної глобалізації.

Термін «економічна глобалізація» означає процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є:лібералізаціяміжнародної торгівлі та руху капіталів;зростання темпів технологічного прогресу та формування інформаційного суспільства;дерегулювання.

Ці три чинники посилюють один одного: технологічний прогрес стимулює міжнародну торгівлю, а можливість торгувати по всьому світу сприяє поширенню технологічного прогресу. Водночас дерегулювання стимулює розвиток нових технологій та усуває перешкоди для торгівлі Таким чином, економічна глобалізація – процес, що вивільнює рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили від національних перепон; правова і економічна основа міжнародного бізнесу. Головна мета міжнародної економічної глобалізації – встановлення стійких всебічних торгово-економічних зв’язків між національними господарствами, зрощення національних процесів відтворення, зближення соціальних та інституційних структур різних країн. Найбільший рівень стиглості економічної глобалізації – на економічному просторі європейського континенту. Економічна глобалізація має сукупність економічних правил, що базуються на дерегуляції, та приватизації національних економік з метою укріплення їх конкурентоспроможності і збільшення їх привабливості для іноземного капіталу

58.              Концептуальні засади стратегій економічного та соціального розвитку країни. Згідно з теорією стратегія — це детальний, всебічний комплексний план, спрямований на втілення місії організації (держави). Місія держави зумовлена самою її сутністю, чітко визначеною метою її існування.З метою втілення стратегічних, тактичних і оперативних цілей, а також визначення шляхів і способів їхньої реалізації має форму- ватися концепція соціально-економічного розвитку. Визначення пріоритетних напрямів здійснюється за експертними методами на підставі певних критеріїв (факторів). Основними критеріями є: соціально-економічна ефективність; швидкість одержання позитивних результатів; мінімум необхідних ресурсів для реалізації наміченого і т. п.Розробка кон- цепції є необхідною умовою послідовної та спадкоємної економічної політики. Вона повинна розроблятися на довго-, середньо- і короткострокову перспективу. Концепція ґрунтується на трьох основних елементах: аналізі стану економіки, аналізі цілей і виборі інструментів державного регулювання.З аналізу стану економіки починається раціональна економічна політика. Він має базуватися на показниках динаміки, структури, ефективності, міжнародних порівняннях, охоплювати весь спектр проблем функціонування економіки. Змістовний аналіз — необхідна передумова прогнозування.

Метою аналізу цілей і пріоритетів є зіставлення стратегічних, тактичних і оперативних цілей із можливостями економіки. Результатом такого зіставлення є коригування цілей, які підлягатимуть реалізації через макроекономічні плани (програми) на довго-, середньо- і короткостроковий періоди.

Відбір інструментів державного регулювання здійснюється з метою з’ясування необхідності та можливості їхнього застосування для досягнення відповідних цілей.

Найважливішими засобами формування і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку, а також ДРЕ є прогнозування, макроекономічне планування та державне програмування.

Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку постсоціалістичних країн.

Чинники, які гальмують швидкий розвиток країн із перехідною економікою, зокрема їхньої зовнішньої торгівлі.1) Політика неопротекціонізму розвинутих країн2) Різке поширення використання інформаційних технологій, електронізація та роботизація виробництва знижують відносні переваги цих крахн у дешевій робочій силі, 3)Політика так званого “технологічного неомеркантилізму”, яка виявляється у прагненні Заходу запобігти або обмежити отримання конкурентами з числа країн з перехідною економікою перспективних технологій, Концептуальними засадами сучасних реформаторських стратегій розвитку країн з перехідною економікою є такі: Формування та розвиток ринкових відносин. Держава повинна бути активним реформатором, особливо за умов економіки перехідного типу.Шлях розвитку повинен бути випереджаючого характеру, адже відомо, що «той, хто доганяє, ніколи не наздожене.Пристосування до сучасних умов цивілізаційного розвитку. Застосовувати найновіші досягнення НТП та впроваджувати у виробництво та менеджмент інноваційні технології.пристосування моделі до умов національного економічного середовища, менталітету та інших національних особливостей. Можливим є застосування синтезу різноманітних моделей.формування єдиного світогляду соціально-активної частини населення.

На сьогоднішній день виділяють декілька моделей реформаторських стратегії ринкових трансформацій в країнах з перехідною економікою. Кожна з них має своє концептуальне підґрунтя. 1) ринкова «шокова терапія», яка провадилася в Польщі. «Шокова терапія» — швидке руйнування адміністративної системи управління, прискорена приватизація, максимальна відкритість економіки для іноземних товарів і капіта-лу.2) угорська «оксамитова революція» — градуалістська стратегія: означає поступовий еволюційний перехід до ринкових відносин шляхом різних взаємопов’язаних перетворень, які починались ще при командно-адміністративній системі                  3) чехословацька ( спиралась на «оксамитову революцію»): цивілізована «м’яка» дестабілізація (роздержавлення) державної власності цивілізованими методами, шляхом акціонування й корпоратизації.          4) китайська «модель державного корпоративізму» (Китай, В’єтнам, Монголія) — Трансформація економіки і перехід на ринкові засади передбачається в надрах старої командно адміністративної системи. Процес трансформування визначено як поступовий, тривалий, поетапний. Система державного управління й планування не ліквідується, а пристосовується до нових умов. 5) «ринковий соціалізм» (розвивається Кубою). Це поступовий інерційний перехід     6) прибалтійська:              7) російська, ґрунтується на формальній приватизації, роздержавленні, внаслідок чого утворюються великі транснаціональні компанії олігархічного типу. Державна бюрократія зберігає сильні позиції.