![]() Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Організації обліку і контролю
Одним з визначальних положень розробки й використання методології конкретної області знань є формування уявлень об об’єкті, предметі та методах дослідження даної науки. Вони є похідним моментом будь-якої чітко визначеної теорії, що дозволяє обґрунтовано виділити, сформулювати й розвивати її в системі знань. Так, об'єкт дослідження – це явище чи процес, що породжує проблемну ситуацію, яка потребує вирішення. Предмет дослідження визначається в рамках об'єкта. Об'єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне з часткою. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована організуюча діяльність. Особливого значення визначення предмету набуває у областях й дисциплінах зі спільним об’єктом дослідження для деяких самостійних або суміжних наук, що актуально і для організації обліку і контролю. У даному випадку необхідно спочатку чітко виділити й визначити предмет, як ту сторону об’єкта, яка досліджується даною наукою. Це дозволить забезпечити інтеграцію науки у загальну систему знань й розробити механізми її практичної реалізації. В загальному вигляді предметом теорії організації є закономірності й проблеми побудови, функціонування й розвитку ділових організацій (підприємств та установ), а також інших організаційних форм (об’єднань політичного, релігійного або культурного типів). При цьому варто врахувати думку Сопко В.В. та Зовгороднього В.П. [48, 49], які пропонують виділити різні аспекти предмету організації обліку і контролю, як це подано на рис. 2.8. Так, оскільки основу облікового й контрольного процесів складають елементарні або складні дії над даними чи інформацією з метою одержання проміжних чи кінцевих показників, тому процеси обліку і контролю можна розглядати як технологічні. А всі операції, що відбуваються в цих процесах, поділяють на три основні види: механічні (одержання і передача документів, їхнє збереження і реєстрація), обробні (групування, методи логічного узагальнення, розрахункові процедури, бухгалтерські проводки), творчі (складання узагальнюючих даних, пояснювальних записок, довідок, висновків, пропозицій та рекомендацій). Сукупність та послідовність цих операцій формують технологічні етапи, а етапи – технологію облікового і контрольного процесів. Разом з тим облік та контроль – це в першу чергу колективна праця, що як сукупність робіт виконуваних різними виконавцями, підлягає упорядкуванню в часі і в просторі. Це обумовлює організаційний аспект організації. Також, оскільки організація обліку і контролю припускає поділ праці людей і формування різних підсистем у загальній системі обліку, то для кожної з отриманих підсистем можна виділити свої цілі та задачі, що змінюються в залежності від характеру діяльності підприємства. В економічній літературі отримані структурні підрозділи називають по-різному: відділи, групи, сектори, підсистеми, блоки. Кожна структурна одиниця складається з великої кількості елементів, що дозволяє незалежно від розмірів розглядати їх як системи. Усі ці системи вимагають правильної структуризації, що дозволяє виділити структурний аспект організації.
Іншим важливим питанням буде визначення того, хто буде займатися організацією обліку і контролю, тобто встановлення суб’єкта організації. Оскільки при постанові облікового процесу необхідне узгодження фінансових й не фінансових технологій, то його організацією повинні займатися не лише фахівці з обліку, але й представники підрозділів, що забезпечують виконання інших функцій управління. Також слід зазначити, що якщо в бухгалтерському обліку суб’єктом є всі працівники, котрі виконують облікові функції, то в організації обліку суб’єктом виступає керівний склад підприємства. За аналогією, якщо в бухгалтерському обліку об’єктом є факти господарської діяльності, то в організації обліку – система обліку в цілому й окремі її підсистеми, такі як соціальна, інформаційна, технічна тощо (рис. 2.9).
Порівняльна характеристика зміни змісту суб’єкта, об’єкта та предмету організації обліку і контролю, порівняно до фінансового та управлінського обліку подано в табл. 2.1. Таблиця 2.1 |
|||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 391. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |