Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організації обліку і контролю




Одним з визначальних положень розробки й використання методології конкретної області знань є формування уявлень об об’єкті, предметі та методах дослідження даної науки. Вони є похідним моментом будь-якої чітко визначеної теорії, що дозволяє обґрунтовано виділити, сформулювати й розвивати її в системі знань. Так, об'єкт дослідження – це явище чи процес, що породжує проблемну ситуацію, яка потребує вирішення. Предмет дослідження визначається в рамках об'єкта. Об'єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне з часткою. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована організуюча діяльність.

Особливого значення визначення предмету набуває у областях й дисциплінах зі спільним об’єктом дослідження для деяких самостійних або суміжних наук, що актуально і для організації обліку і контролю. У даному випадку необхідно спочатку чітко виділити й визначити предмет, як ту сторону об’єкта, яка досліджується даною наукою. Це дозволить забезпечити інтеграцію науки у загальну систему знань й розробити механізми її практичної реалізації. В загальному вигляді предметом теорії організації є закономірності й проблеми побудови, функціонування й розвитку ділових організацій (підприємств та установ), а також інших організаційних форм (об’єднань політичного, релігійного або культурного типів).

При цьому варто врахувати думку Сопко В.В. та Зовгороднього В.П. [48, 49], які пропонують виділити різні аспекти предмету організації обліку і контролю, як це подано на рис. 2.8.

Так, оскільки основу облікового й контрольного процесів складають елементарні або складні дії над даними чи інформацією з метою одержання проміжних чи кінцевих показників, тому процеси обліку і контролю можна розглядати як технологічні. А всі операції, що відбуваються в цих процесах, поділяють на три основні види: механічні (одержання і передача документів, їхнє збереження і реєстрація), обробні (групування, методи логічного узагальнення, розрахункові процедури, бухгалтерські проводки), творчі (складання узагальнюючих даних, пояснювальних записок, довідок, висновків, пропозицій та рекомендацій). Сукупність та послідовність цих операцій формують технологічні етапи, а етапи – технологію облікового і контрольного процесів.

Разом з тим облік та контроль – це в першу чергу колективна праця, що як сукупність робіт виконуваних різними виконавцями, підлягає упорядкуванню в часі і в просторі. Це обумовлює організаційний аспект організації. Також, оскільки організація обліку і контролю припускає поділ праці людей і формування різних підсистем у загальній системі обліку, то  для кожної з отриманих підсистем можна виділити свої цілі та задачі, що змінюються в залежності від характеру діяльності підприємства. В економічній літературі отримані структурні підрозділи називають по-різному: відділи, групи, сектори, підсистеми, блоки. Кожна структурна одиниця складається з великої кількості елементів, що дозволяє незалежно від розмірів розглядати їх як системи. Усі ці системи вимагають правильної структуризації, що дозволяє виділити структурний аспект організації.

Рис. 2.8. Предмет організації обліку і контролю(узагальнено за [48])

 

Іншим важливим питанням буде визначення того, хто буде займатися організацією обліку і контролю, тобто встановлення суб’єкта організації. Оскільки при постанові облікового процесу необхідне узгодження фінансових й не фінансових технологій, то його організацією повинні займатися не лише фахівці з обліку, але й представники підрозділів, що забезпечують виконання інших функцій управління.

Також слід зазначити, що якщо в бухгалтерському обліку суб’єктом є всі працівники, котрі виконують облікові функції, то в організації обліку суб’єктом виступає керівний склад підприємства. За аналогією, якщо в бухгалтерському обліку об’єктом є факти господарської діяльності, то в організації обліку – система обліку в цілому й окремі її підсистеми, такі як соціальна, інформаційна, технічна тощо (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Суб'єкт і об’єкт дисципліни організації обліку[38, с. 44]

 

Порівняльна характеристика зміни змісту суб’єкта, об’єкта та предмету організації обліку і контролю, порівняно до фінансового та управлінського обліку подано в табл. 2.1.

Таблиця 2.1










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 329.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...