Організація і порядок оформлення лабораторно-фасувальних робіт.

Фасувальні роботи - процес розливу (рідин) або розважування (м’яких і твердих речовин) виготовленої продукції на певні кількості, достатні для споживання на визначений період часу. Проводиться з метою збільшення питомої ваги готових лікарських форм.

Концентрати (концентровані розчини) - розчини лікарських речо­вин певної, більш високої концентрації, ніж ці речовини прописуються у рецептах. Використовуються після розведення самостійно або у суміші з іншими інгредієнтами для прискорення виготовлення і відпуску індиві­дуальних ліків.

Напівфабрикати - попередньо виготовлені в аптеці суміші лікарських засобів, що взяті у співвідношеннях, які найчастіше зустрічаються в багатокомпонентних лікарських формах. Використовуються самостійно після розфасування або в суміші з іншими інгредієнтами для прискорен­ня виготовлення та відпуску ліків індивідуальногоприготування.

Внутрішньоаптечна заготівля -попередньо виготовлені в аптеці невеликими серіями лікарські препарати. Проводиться з метою збільшення відпуску готових лікарських засобів, які не виробляються фармацевтичною промисловістю або виробляються в недостатніх кількостях. Виготовляються на основі даних вивчення частоти повторюваності індивідуальних рецептурних прописів.

Номенклатура концентратів, напівфабрикатів і внутрішньоаптечних за­готовок погоджується з контрольно-аналітичною лабораторією регіональ­ного відділення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів.

У перелік можуть включатися прописи, що містять сумісні лікарські речовини, на які є методики повного хімічного контролю. Як виняток, виготовлення внутрішньоаптечних заготовок для зовнішнього застосування, які містять дьоготь, іхтіол, сірку, нафталанську нафту, колодій, свинцеву воду та інші, аналіз яких не може бути здійснений в умовах аптеки, проводиться в присутності провізора-аналітика або провізора з контролю якості "під наглядом".

Реєстрація всіх лабораторних і фасувальнихробіт ведеться в аптеках у спеціальних журналах. Журнали лабораторних і фасувальних робіт повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені підписами завіду­вача і бухгалтера аптеки.

Усі записи в журналах проводяться відразу після закінчення відпові­дної роботи.

Основні правила самолікування. Фармацевтична опіка.

1.Лікувати лише ті порушення самопочуття, де ознаки хвороби вам відомі.

2.Використовувати лише ті ліки, які добре відомі і перевірені.

3.Використовувати мінімум ліків. Якщо турбує тільки нежить і ви­сока температура, то лікуйте ці симптоми, а не кашель і біль в горлі заодно, використовуючи складні комплексні ліки.

4.Не нашкодити собі. Якщо на другий, щонайбільше на третій день самолікування не покращує самопочуття - необхідно йти до лікаря.

5.Уважно читати інструкцію про застосування.

6.Суворо притримуватися правил приймання ліків, а цього дотри­мується лише 33% опитаних відвідувачів аптек.

Фармацевтична опіка - це комплексна програма взаємодії фарма­цевтичного фахівця і лікаря протягом всього періоду фармакотерапії кон­кретного хворого - від моменту відпуску лікарського засобу до закін­чення його дії. Ця концепція передбачає залучення фармацевтичного фахівця разом з лікарем до активної діяльності стосовно забезпечення здоров’я і запобі­гання захворюваності населення. На фармацевтичного фахівця покладаєть­ся обов’язок не тільки забезпечити хворого якісними ліками і виробами медичного призначення, але й сприяти їх раціональному використанню. Відповідальність при відпуску безрецептурних препаратів: діагностику симптомів неважких захворювань;  індивідуальний підхід до призначення ліків (з урахуванням статі, віку, взаємодії з іншими ліками, їжею тощо); ефективність лікарської терапії; безпеку лікарської терапії; оптимальний фармакоекономічний вибір безрецептурного препарату; кінцевий результат лікарської терапії.

Порядок дій при фармацевтичній опіці 1.Встановити, для лікування якого саме симптому має бути придбаний препарат; 2.Визначити (на підставі опитування пацієнта), чи не є даний симптом проявом захворювання, що вимагає обов’язкового лікарського втручання; 3.Визначити фармакологічну (фармакотерапевтичну) групу препаратів для лікування даного симптому; 4.Вибрати серед лікарських препаратів певної групи оптимальний препарат для даного пацієнта. Принципи фармацевтичної опіки вибір оптимальної лікарської форми і способу її введення в організм; правила використання різних лікарських форм; особливості індивідуального дозування; особливості взаємодії конкретного лікарського препарату з іншими лікарськими засобами; особливості взаємодії конкретного лікарського препарату з їжею, алкоголем і нікотином; про оптимальний для прийому конкретного препарату період доби; про можливий несприятливий вплив лікарського засобу на функції органів і систем людини; про умови зберігання конкретного лікарського засобу.