Функції основних відділів аптечних складів (баз).

До основних відділів (секторів) аптеч­них складів (баз) належать: приймальний та оперативні відділи і відділ експедиції.

Приймальний відділ (сектор)- структурний підрозділ аптечного складу, який здійснює приймання товару від постачальників, оператив­ний контроль за його надходженням, розшук своєчасно не отриманих вантажів, документальне оформлення і передачу прийнятого товару в оперативні (товарні) відділи складу.

Приймання товару за кількістю, якістю і вартістю здійснює прий­мальна комісія, головою комісії якої призначається завідувач приймаль­ного відділу або його заступник (він же - уповноважена особа з вхідного контролю якості ліків), а членами комісії - завідувачі відповідними опе­ративними відділами. При малих обсягах товарообігу цю роботу здійснює уповноважена особа, тобто фахівець з вищою або середньою фарма­цевтичною освітою, на якого згідно з наказом керівника оптової фармацевтичної фірми покладено здійснення вхідного контролю якості ліків. Його прізвище, контактний телефон та форму зв’язку (телефон, факс, електронна пошта) слід повідомляти територіальній інспекції. До компе­тенції уповноваженої особи належить підготовка та оформлення виснов­ку щодо результатів вхідного контролю якості серій лікарських засобів з відміткою про передачу їх до реалізації.

Оперативні (товарні) відділиабо виробничі приміщення складу при­значені для розміщення і зберігання отриманих від приймального відділу (сектору) лікарських засобів і виробів медичного призначення у відпо­відності з чинними принципами (докладніше викладено в п. 3.3). Кількість оперативних відділів визначається згідно з обсягами та асортиментом лікарських засобів, що зберігаються. Серед оперативних відділів (при­міщень зберігання) повинні бути відділи: отруйних, наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів, зберігання спирту етилового, різних груп лікарських засобів з урахуванням їх фізико-хімічних власти­востей та дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища.

47. Характеристика оптових фармацевтичних підприємств. Класифікаційні ознаки: 1.Форма власності: 1.1.державна; 1.2.комунальна; 1.3.з іноземною інвестицією: 1.3.1.частковою; 1.3.2.стовідсотковою; 1.4.колективна; 1.5.приватна.

2.Спеціалізація: 2.1.специфіка суб’єктів постачання; 2.2.специфіка переважно збуту окремих груп лікарських засобів; 2.3.специфіка покупців. 3.Число працюючих і місячний товарообіг: 3.1.великі; 3.2.середні; 3.3.малі.

4.Охоплення території держави: 4.1.національні; 4.2.межрегіональні; 4.3.регіональні; 4.4.місцеві.

Інша відмінність визначається кількісним і якісним складом працівників та економічними результатами діяльності фармацевтичної фірми. З цих позицій прийнято виділяти малі, середні і великі оптові підприємства.

З позиції охоплення території держави, оптових посередників можна розділити на такі групи:

1.Національні оптові фармацевтичні фірми. 2. Міжрегіональніфірми. 3. Регіональні фірми. 4. Місцеві фірми.

Можна виділити три основні напрями спеціалізації:

- за специфікою суб’єктів постачання (зарубіжні та/або вітчизняні виробники та/або інші посередники, великі та/або малі виробники тощо);

- за специфікою переважного збуту окремих груп лікарських засобів (спеціалізація за інсулінами, антибіотиками, онкопрепаратами, дермато­логічними й косметичними засобами тощо);

- за специфікою покупців (аптеки та/або лікувально-профілактичні заклади). При цьому, добираючи лікувально-профілактичні заклади, враховують їх профіль (кардіологічний, психоневрологічний, туберкульозний тощо стаціонар) із метою забезпечення повного асортименту лікарсь­ких засобів, які застосовуються при тих чи інших схемах лікування.

Спеціалізація представляє собою надбудову асортиментного проце­су фармацевтичної фірми, концепція якого полягає у формуванні та пози­ціонуванні товарного асортименту, необхідного конкретним споживачам. Асортиментний процес включає три основні етапи:

- концентрування, тобто формування оптимальних товарних запасів на основі закупівлі лікарських засобів різних виробників із метою своє­часного та повного задоволення потреб аптек і лікувально-профілактичних закладів;

- змішування, під яким розуміється процес відбору й групування лікарських засобів в окрему партію згідно із замовленнями покупців;

- розподіл, суть якого полягає у поставці окремих партій лікарських засобів покупцям у задане місце й час.

Характеристика фірм-виробників лікарських засобів.

Національний ринок нараховує близько 500 вітчизняних і зарубіжних фармацевтичних виробників, які класифікуються за:

- рівнем інтеграції у світову економіку (національні, транснаціональні);

- рівнем економічного розвитку країни-засновника;

- власністю;

- обсягом виробництва;

- значенням укр ринку у збутовій діяльності (основний, до­датковий, резервний);

- патентним захистом продукції (виробники оригінальних ліків або генериків);

- характером груп пропонованих ліків (однієї чи багатьох груп за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією);

- стратегією просування;

- каналами просування (представництво, спільне підприємство, внутрішні оптові фармацевтичні фірми);

- рекламною стратегією (агресивна, інтенсивна, поміркована, непомітна).

У діяльності іноземних фармацевтичних фірм пріоритетом є тери­торії, потім обсяги продаж, а у вітчизняних – навпаки.

Таким чином, основними принципами діяльності більшості транснаці­ональних компаній стосовно України є дослідження ринку, визначення конкурентоспроможності своїх товарів і побудова збутової мережі.

Для фармацевтичних фірм із колишніх соцкраїн український ринок відіграє велике значення. Вони мають найбільш високі показники його освоєння, оскільки традиційно поставляють лікарські засоби ще з часів колишнього Союзу. Проте, не дивлячись на великий обсяг продаж, ці фірми у той же час не відчувають абсолютної залежності від нашого ринку, маючи всі можливості для експериментів у сфері організації дис­трибуції та пропонуванні нової ідеології товаропросування.

"Авентіс", "Гедеон Ріхтер", "Санофі-Сінтелабо", "КРКА" і "Лек".

Щодо вітчизняних виробників, то 20 фірм із 180 підприємств, які ма­ють право на виготовлення ліків у промислових умовах, забезпечують щонайменше чотири п’ятих усього обсягу української фармацевтичної промисловості. "Дарниця", "Київмедпрепарат", «Здоров’я»", "Фармак", «Борщагівський ХФЗ»", "Індар", "Біостимулятор", "Галичфарм ", "Київський вітамінний завод".