Послідовність виконання роботи

1. Задайте поліноми першого, другого, третього та п’ятого степеня з однаковими (кратними) коренями (відомими наперед).

2. Побудуйте в одних координатних осях графіки цих поліномів для діапазону їх аргумента, що містив би їх корені.

3. Виконайте форматування цих графіків.

4. Введіть параметрично задану функцію та побудуйте її годограф:

1	Завиток Паскаля
2	Епіциклоїду
3	Гіпоциклоїду
4	Кардіоїду
5	Криву Штейнера
6	Декартів лист
7	Циссоїду
8	Строфоїду
9	Звичайну циклоїду
10	Гіперболічну спіраль

5. Оформіть графік написами і коментарями, створеними як частина     графічної області і як текстовий блок.

6. Перегляньте у збільшеному масштабі фрагмент графіка, зафіксуйте його в документі. Виконайте трасування графіка.

7. Побудуйте серію годографів параметрично заданих функцій з різними співвідношеннями коефіцієнтів а, А, І, . Застосуйте для них команди зміни діапазонів на осях, зміни накреслення кривих.

Контрольні запитання

1. Як звузити на побудованому графіку діапазон аргументу?

2. Як встановити однакові масштаби на обох осях декартового графіка?

3. Як накласти текстову область на (під) графічну?

4. Як зробити видимими (невидимими) коментарі на осях?

5. Як утворити графік сукупністю значень функції у вузлах у вигляді символів обраної форми?

6.  Як перейти від рівномірної до логарифмічної сітки на осях координат?

7. Як нанести сітку на графік?

Лабораторна робота №5

ТРИВИМІРНА ГРАФІКА

  Мета роботи -дослідити  побудову і можливості форматування поверхні функції двох змінних.

 Теоретичні відомості

MathСad пропонує два способи побудови поверхні функції двох змінних F(x, y).

   Перший спосіб (рис.5.1) передбачає попереднє формування матриці, елементами якої є значення функції F.

Рис.5.1. Ілюстрація першого способу побудови поверхні функції двох змінних

   Перший спосіб реалізує алгоритм, застосований на рис.5.1, а саме:

- задається функція двох змінних (F(x, y));

- задається кількість значень кожної змінної (N);

- задаються обидві змінні як ранжовані (s, z);

- формується набір значень аргументів функцій, заданих індексованими змінними (x_s, y_z);

- формуються елементи матриці M_s,z, які є значеннями функції;

- з палітри графіки обирається шаблон тривимірного графіка;

- у полі введення шаблону вводиться ідентифікатор М сформованої матриці.

        Другий спосіб потребує для побудови задання лише самої функції, став можливим, починаючи з версії MathСad 2000, реалізує такий алгоритм (див. рис.5.2):

- задається функція двох змінних (F(x, y));

- обирається шаблон тривимірного графіка;

- у полі введення шаблону вводиться ідентифікатор змінної (F).

Рис.5.2. Ілюстрація другого способу побудови поверхні функції двох змінних

     Результатом застосування обох алгоритмів буде графік поверхні (рельєфу) функції двох змінних у вигляді прозорого дротяного каркасу.

      При необхідності зображення поверхні можна повертати навколо осей, розташувавши курсор миші в межах графічної області, натиснувши її ліву кнопку і, не відпускаючи, рухаючи її в бажаному напрямку.

     Якщо під час руху миші буде натиснута клавіша Ctrl, зображення масштабуватиметься.

     Палітра графіки пропонує можливість подання поверхні функції двох змінних у вигляді ліній однакового рівня (ізоліній). Її, як і поверхню, можна будувати одним із вищенаведених способів, а в полі ведення шаблону вказати відповідний ідентифікатор (рис.5.3).

Рис.5.3. Поверхня функції двох змінних, побудована ізолініями

    Широкі можливості форматування поверхні, побудованої першим способом, стають доступними після того, як, розташувавши курсор в межах графічної області, два рази натиснути на ліву кнопку миші (рис.5.4). Застосування кольорів, підсвічування робить рельєф інформативнішим (порівняйте з рис.5.2).

Рис.5.4. Ілюстрація можливостей форматування тривимірних зображень