Аналіз платоспроможності підприємств

В умовах ринкових відносин платоспроиожність підприємства вважається найважливійшою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства характеризується можливостями його здійснювати чергові платежі та грошові зобов’язання за рахунок наявних грошей і тих грошових засобів і активів, які легко мобілізуються.Платоспроможність – можливість підприємства вчасно виконувати платіжне зобов'язання. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Поняття платоспроможність і ліквідність взаємозалежні. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність.

Для оцінки платоспроможності використовують три відносних показники ліквідності, що розрізняються набором ліквідних засобів, розглянутих як покриття короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом( норматив 0,2):

Коефіцієнт поточної (проміжної) ліквідності показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути погашена за рахунок грошових і розрахункових засобів. Він відбиває прогнозовані платіжні можливості

підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами ( норматив >0,6):

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути погашена всіма оборотними активами. Показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливої реалізації готової продукції, але і продажу в разі потреби інших матеріальних оборотних коштів( норматив (> 1-2):

Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань власним оборотним капіталом ( норматив > 0,1):

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов`язання з платежів, страк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. У фінансово-економічному аналізі показники платоспроможності мають дещо інше аналітичне навантаження, ніж показники ліквідності (повної або поточної): якщо ліквідність характеризує підприємствоз точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов`язаннями за певних час за допомогою перетворення своїх активів на гроші, то під платосприжністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно бути перетвореними у платіжні засоби (наприклад, швидколіквідні цінні папери).

33. Аналіз ділової активності підприємства.Деловая активность проявляется в динамичности развития предприятия, ускорения оборачиваемости. Информационная база Ф1 и Ф2. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показниками господарської діяльності тощо.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборачиваемости.

В процесі дослідження проводиться співставлення темпів зміни розміру прибутку, обсягу реалізації та активів. Оптимальним вважається наступне співвідношення, яке у світовій практиці отримало назву «золоте правило економіки»:

Тп>Тр>Та>100%, де Тп- темп зростання (зменшення) прибутку Тр- темп зростання (зменшення) обсягу реалізації Та- темп зростання (зменшення) вартості активів(валюти балансу). Дане співвідношення означає наступний причинно-наслідковий зв'язок: 1)якщо темпи зростання продаж (доходу) і прибутку більше темпів зростання активів, ефективність використання активів збільшується; 2)якщо темпи зростання прибутку є більшими за темпи зростання обсягу продажу, це може бути результатом зниження собівартості; 3)якщо темпи зростання прибутку більше темпів зростання активів, а темпи зростання обсягу продаж -менші, то підвищення ефективності використання активів відбувалось тільки за рахунок зростання цін на продукцію (роботи, послуги);

4)якщо темпи зростання прибутку і обсягу продаж більші темпів зростання активів, відбувається підвищення ефективності діяльності підприємства.

Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів підприємством і виражаються в оцінці оборотності активів підприємства.

Оборотність активів може оцінюватися:1.швидкістю обороту - кількістю оборотів активів підприємства або їх складових за період, який аналізується;2.періодом обороту - середнім строком, за який повертаються кошти, що вкладені у господарську діяльність підприємства

Среди показателей деловой активности расчитывают:

1.к-т оборачиваемости активов=ЧД/среднегодовая ст-сть активов. Норматив рост. Показывает ср.кол-во об-тов, совершаемых активами пр.-ия в течении года

2. к-т оборачиваемости об.активов=ЧД/среднегодовая ст-сть об.активов. Норматив рост. Показывает скорость оборота оборотных активов.

3. к-т оборачиваемости запасов=ЧД/среднегодовая ст-сть запасов. Показывает на сколько эффективно предприятие распоряжается своими запасами

4. к-т оборачиваемости собств.к-ла=ЧД/среднегодовая ст-сть собств.к-ла. Показывает скорость оборота вложенного собств.к-ла

5. к-т оборачиваемости ДЗ= ЧД/среднегодовая ст-сть ДЗ. Показывает скорость возврата. Тенденция рост

6. к-т оборачиваемости КЗ= ЧД/среднегодовая ст-сть КЗ. Показывает как быстро предприятие погашает свою задолженность.

7.Срок погашения ДЗ=360/п5. Показывает какая продолжительность 1 оборота. Тенденция уменьшение.

8. срок погашения КЗ=360/п.6. Тенденция уменьшение.

36. Аналітична діагностика можливого банкрутства. Банкрутство - це фактично процес ліквідації підприємства, у більшості випадків воно є наслідком попереднього стану.

 Напрями аналітичної діагностики можливого банкрутства:

-структури активів підприємства і коефіцієнтів платоспроможності;

-стану довгострокових і короткострокових зобов'язань;

-періоду оборотності кредиторської заборгованості.

Аналіз і оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі коефіцієнта ліквідності та коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами.

Структура балансу підприємства визначається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо задовольняється одна з таких умов:1.Коефіцієнт загальної ліквідності на кінець звітного періоду є меншим за 1. 2)Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами є меншим за 0,1. Це свідчить про те, що потрібне забезпечення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства і своєчасного вжиття заходів для виведення його з кризи. Для перевірки реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності за формулою:К відн. = Л3к + У/Т *(Л3к - Л3п) /2 , де Л3к, Л3п - значення коефіцієнта загальної ліквідності на кінець і початок звітного періоду відповідно;У - період відновлення платоспроможності, який дорівнює 6 місяцям; Т- тривалість звітного періоду в місяцях.Якщо коефіцієнт відновлення менший за 1- не має реальної можливості відновити платоспроможність.Якщо більше 1- потребує реальної можливості відновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.

37. Аналіз кредитоспроможності підприємства. Кредитоспроможність - наявність у потенційних позичальників передумов для одержання кредитів, своєчасної сплати відсотків за користування ними й погашення основного кредитного боргу у встановлений термін. Для надання кредиту спочатку треба визначити наважливі моменти,САМРАRI:характеристика клієнта; розмір кредиту, умови повернення, бути вони будуть витрачені,можливість повернення та доходи підприємства.Цей підхід використовується при визначенні класу позичальника.Показники, які враховуються при видачі кредиту:платоспроможність, ліквідність, рентабельність, прибуток.У залежності від класу визначаються й умови кредитування: 1-2 - під мінімальний відсоток; 2 - ринкова процентна ставка; 3 - одержання кредиту проблематично. Це теж саме,що 1 клас-100-150.2клас-151-250.3 кл.-251-300. Для того, щоб визначити який клас позичальника проводиться аналіз таких коефіцієнтів: к.абсолютної ліквідності,к.поточної,к загальної,к.автономії, також враховується клас по нормативам, фактичний рівень показника на к.р., питома вага.

38. Аналіз ефективності використання оборотних коштів.

Ефективне використання оборотних коштів визначається їхньою оборотністю. Прискорення оборотності оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану:

По-перше – прибуток і обсяг реалізованої продукції безпосередньо залежать від швидкості обороту;

По-друге – від швидкості обороту залежить розмір річного обороту, оскільки підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективно їх використовує, здатне робити такий же оборот, як і підприємства з великим обсягом засобів, але меншою швидкістю обороту;

По-третє – з оборотністю пов'язана відносна величина витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції;

По-четверте – прискорення обороту на тій або іншій стадії кругообігу засобів веде до прискорення на інших стадіях.

Оборотність оборотних коштів оцінюється:

1) швидкістю обороту – кількість оборотів, що роблять оборотні активи за аналізований період( коефіцієнт оборотності К):

2) оборотність у днях – час повного кругообігу оборотних коштів:

Прискорення оборотності приводить до додаткового вивільнення коштів з господарського обороту (одноденна виручка * число днів прискорення).

Уповільнення оборотності веде до додаткового залучення коштів у господарський оборот (одноденна виручка * число днів уповільнення).

На зміну оборотності впливають два фактори:

- зміна середньорічних залишків оборотних коштів;

- зміна обсягу реалізації.

Тому, для розрахунку необхідно визначити оборотність за попередній рік, за звітний рік та оборотність при середньорічних залишках звітного року і обсязі реалізації попереднього.

На уповільнення оборотності обігових коштів можуть вплинути:

А) збільшення середньорічних залишків оборотних коштів;

Б) зменшення обсягу реалізації.

В результаті уповільнення оборотності необхідно додаткове залучення засобів у господарський оборот.

На прискорення оборотності обігових коштів можуть вплинути:

А) зменшення середньорічних залишків оборотних коштів;

Б) збільшення обсягу реалізації.

Резерв прискорення оборотності оборотних коштів (По):

По = Офакт - О’,де

Офакт – оборотність фактична;

О’ – оборотність умовна:

ОК- середньорічні залишки оборотних коштів;

ОК’- резерви мобілізації оборотних коштів;

Рф- фактичний обсяг реалізації;

Р’- резерв збільшення обсягу реалізації.

Резерв мобілізації фінансових ресурсів (ФР’) за умов мобілізації резерву прискорення оборотності оборотних коштів:

ФР’ = По * (Рф + Р’) / 365

39. Аналіз власного капіталу.Власний капітал підприємства визначається вартістю його чистих активів, яку розраховують як різницю між вартістю майна підприємства та його зобов’язаннями. Власний капітал складається зі статутного, додаткового та резервного капіталу, нерозподіленого прибутку.Власний капітал є основою незалежності підприємства. Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування. Проте потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємств тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідне для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво має сезонний характер. Аналіз джерел формування майна починають з дослідження його структури та динаміки її змін.Власний капітал складається з двох складових: інвестованого капіталу, тобто капіталу, вкладеного власниками в підприємство, та накопиченого, тобто створеного на підприємстві крім того, що був спочатку авансований власниками.Інвестований капіталвключає номінальну вартість простих та привілейованих акцій, а також додатково сплачений (понад номінальну вартість акцій) капітал. Перша складова інвестованого капіталу відображена в балансі підприємства статутним капіталом, друга — додатковим капіталом.Накопичений капітал знаходить своє відображення у вигляді статей, які виникають у результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток, фонд накопичення).У процесі здійснення аналізувласного капіталувизначають частку його окремих складових, а також оцінюють динаміку його складу і структури за останні періоди.Необхідність окремого розгляду статей власного капіталу пов’язана з тим, що кожна з них є характеристикою правових та інших обмежень здатності підприємства розпоряджатися своїми активами.До складу власного капіталу відносять:1. Статутний капітал, який характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування активів на початку його створення. Його розмір визначається статутом підприємства. Для суб’єктів господарювання окремих сфер діяльності та організаційно-правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством.2. Додатковий капітал являє собою приріст вартості майна підприємства в результаті його дооцінки відповідно до встановленого порядку, безоплатного отримання майна в процесі здійснення капітальних вкладень, отриманого емісійного доходу.3. Резервний капітал формується згідно із встановленим законом порядком за рахунок прибутку підприємства і має суворо цільове призначення. Він являє собою зарезервовану частину власного капіталу, що призначена для внутрішнього страхування господарської діяльності підприємства.4. Нерозподілений прибуток характеризує частину прибутку підприємства, отриманого в попередньому періоді та не використаного на споживання власниками і персоналом. Ця частина прибутку призначена для капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток виробництва. За своїм економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових коштів підприємства, що забезпечують його виробничий розвиток у наступному періоді.Джерелами формування власного капіталу є власні фінансові ресурси, які поділяють на внутрішні та зовнішні (залучення підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків коштів у статутний капітал) або акціонерного (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій) капіталу; безоплатна фінансова допомога).Слід зауважити, що оцінку складу та структури власного капіталу підприємства слід здійснювати в динаміці за низку років, щоб виявити основні тенденції змін. Так, зростання величини власного капіталу, пов’язане із збільшенням обсягів виробництва, свідчить про розширення виробничої та комерційної діяльності підприємства. Це зміцнює економічну самостійність та фінансову стійкість і відповідно підвищує надійність підприємства як партнера.Якщо поряд зі збільшенням величини власного капіталу відбувається падіння обсягів виробництва і реалізації продукції, то така тенденція обумовлена інформаційними процесами, що підвищує ризик потенційних партнерів.Аналіз змін у складі та структурі власного капіталу проводиться за I р. пасиву б.