Бухгалтерський баланс як джерело аналітичної інформації.

У балансі на певну дату відображаються активи підприємства, його зобов'язання та власний капітал. У балансі відображається стан коштів у двох напрямах: за складом майна (актив) і за джерелами формування їх (пасив).

Баланс дозволяє дати загальну оцінку зміни всього майна підприємства; виділити у його складі оборотні та необоротні активи.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Оборотні активи в балансі - це запаси, отримані векселі, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи та витрати майбутніх періодів, якщо вони підлягають списанню протягом 12 місяців з дати балансу.

Необоротні активи безпосередньо не беруть участі в господарському обороті, але створюють необхідні умови для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства. До необоротних активів належать: - нематеріальні активи; - незавершене будівництво; - основні засоби; - довгострокові фінансові активи; - довгострокова дебіторська заборгованість; - відстрочені податкові активи; - інші необоротні активи.

Витрати майбутніх періодів - витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх періодів, але належать до наступних періодів.

Актив балансу, побудований в порядку зростання ліквідності коштів, тобто в порядку зростання швидкості перетворення цих активів у процесі господарського обігу в грошову форму.

Пасив балансу відображає відносини підприємства з іншими суб'єктами господарювання, які виникають у зв'язку з виробничою діяльністю, зокрема із залученням коштів. Пасив балансу — це сума зобов'язань підприємства, які законодавче регламентуються за обов'язковістю і пріоритетністю погашення їх. Крім того, на основі законодавчих актів різним суб’єктам, відносини з якими виникли у підприємства у зв'язку із залученням коштів, надаються різні права. Отже, в основу формування пасиву покладено насамперед юридичний принцип. Проте не менш важливий і економічний аспект пасиву балансу як джерела формування активів підприємства.

У пасиві балансу відображені зобов'язання та власний капітал.

Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, котрі без визначення терміну повернення, внесені його засновниками ( учасниками); накопичені протягом строку існування підприємства суми прибутку, який реінвестується, а також дочірній капітал.

До нього належать: - статутний капітал; - пайовий капітал; - додатковий капітал;- нерозподілений прибуток(непокритий збиток); - неоплачений капітал;- вилучений капітал.

Забезпечення наступних витрат і платежів складається з нарахованих у звітному періоді майбутніх витрат і платежів, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх оцінок.

Доходи майбутніх періодів складаються з доходів, отриманих протягом поточного або попередніх періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Зобов 'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, які вміщують у собі економічні вигоди. Згідно зі стандартом бухгалтерського обліку №2 "Баланс" зобов'язання класифікуються як поточне, якщо воно буде погашене протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців, починаючи з дати балансу. Всі інші зобов' язання є довгостроковими.

Дані балансового звіту використовуються у фінансовому аналізі для оцінки фінансового та майнового потенціалу підприємства в цілому, за складом та структурою, для визначення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Аналіз взаємозв’язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку.

Аналіз взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" - це метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку компанії.

Беззбитковий обсяг реалізації - це сума продажу, яка дорівнює загальним витратам. Ця сума може бути виражена як у грошових, так і в натуральних одиницях. Обсяг реалізації можна відобразити таким чином: ОП =ПВ + ЗВ, де ОП - беззбитковий обсяг продажу, ПВ - постійні витрати, ЗВ - змінні витрати.

У свою чергу обсяг продажу може розглядатися як добуток кількості реалізованих виробів (К) і ціни одного виробу (Ц),а змінні витрати - як добуток кількості реалізованих виробів (К) і змінни витрат на одиницю продукції (ЗВ1).Тоді: К х Ц = ПВ + ЗВ1 х Ц, або К=ПВ : (Ц-ЗВ1), де (Ц-ЗВ1) - є маржинальний доход на одиницю продукції (МД). Для визначення обсягу реалізації в гривнях необхідно кількість продукції помножити на ціну.

Критичний обсяг продаж – скільки підприємству необхідно реалізувати для повного відшкодування затрат та досягнення беззбитковості.

Критический объём продаж. в натуральном выражении можно рассчитать по формуле:

Q_крит = Постоянные расходы / ( – переменные расходы на единицу)

критический объём продаж в стоимостном выражении определяется по формуле:

Q_критp = Постоянные расходы / Доля маржинального дохода в выручке

Сума, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує беззбитковий, називається запасом міцності. Цей показник характеризує величину, на яку можна знизити продаж до того, як компанія почне нести збитки.

Запас міцності дозволяє також визначити операційний прибуток: Операц прибуток = Запас міцності х Коефіцієнт маржинального доходу.

Загальна оцінка виконання плану прибутку.

З 2000 року формування фін результатів поставлено в залежність від видів господарської діяльності.

Види діяльності:

 1.Звичайна (це будь-яка основна діяльність підприємства,а також операції які її забезпечують, або виникають в результаті її проведення)

   a.Операційна (це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю)

i.Основна (– це операції пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції ( товарів, робіт, послуг) які є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частину його доходу)

ii.Інша

   b.Фінансова

   c.Інвестиційна

 2.Надзвичайна (це подія або операція , яка відрізняється від звичайної діяльності під-ва та не очікується, що вона буде повторюватись періодично або в кожному наступному звітному періоді)

Аналіз загальної суми прибутку здійснюють зіставленням фактично одержаної суми за звітний період із даними за минулий рік і даними плану (прогнозу) прибутку за звітний період. При цьому докладно аналізують складові частини загальної суми прибутку, вивчають напрями розвитку їх у звітному періоді, аналізують структуру прибутку.

Джерелом аналізу загальної суми прибутку можуть бути дані бухгалтерського обліку ( внутрішній аналіз фінансових результатів), де для обліку фінансових результатів передбачено рахунок 79 "Фінансові результати", який має субрахунки.

Отже, на основі даних цих рахунків можна визначити загальну суму прибутку підприємства, яка переноситься до форми 2 "Звіт про фінансові результати", а сума нерозподіленого прибутку ( непокритого збитку) - до форми 1 "Баланс".

Горизонтальний аналіз — використ-ся для розрахунку абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня від базового.

Вертикальний — вивчає структуру економічних явищ і процесів через розрахунок питомої частки окремих частин у загальному цілому(наприклад, питома частка необоротних і оборотних активів у загальнійсумі активів підприємства), відношення частин цілого між собою,наприклад, власного і позиченого, основного і оборотного капіталу, атакож вплив чинників на рівень результативних показниківпорівнянням їх величини до і після зміни чинника.