Аналітичні процедури фінансового аналізу.

Фінансова звітність підприємства як інформаційна база фінансового аналізу.

Фін звітність – це підсумковий етап бух обліку, система показників, які відображають майновий та фін стан підприємства на конкретну дату.

Склад, зміст та вимоги визначені в ПсБО19 «Об’єднання підприємств ». Згідно з цим Положенням бухгалтерська звітність складається із взаємопов'язаних форм, на основі яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства: - форма 1 «Баланс»; -форма 2 «Звіт про фінансові результати»; - форма 3 «Звіт про рух грошових коштів»; - форма 4 «Звіт про власний капітал».

В деяких випадках для аналізу фінансового стану підприємства недостатньо тільки бухгалтерської звітності, особливо інвесторам. Тому П(С)БО передбачено складання приміток до форм бухгалтерської звітності (форма 5), які дають змогу зовнішнім користувачам фінансової інформації докладніше ознайомитися з фінансовим станом підприємства.

Було визначено взаємозв'язок форм, наприклад: різниця між доходами та витратами, яка являє собою прибуток (збиток), розрахований в звіті про фінансові результати, збільшує (зменшує) власний капітал підприємства і відображається в балансі, в звіті про власний капітал та в звіті про рух грошових коштів, де разом з даними про зміни в статтях балансу, які характеризують джерелакоштів, або їх вкладення, визначається чисте збільшення (зменшення ) грошових коштів підприємства у звітному періоді та ін.

Користувачів фін звітності можна поділити на дві групи:

1 група - основні користувачі інформації — ті, які безпосередньо зацікавлені в успішному здійсненні господарської діяльності підприємства. (власники підприємств, банки, фірми, які надають кредити підприємству, керівництво підприємства, службовці, покупці, держава.

2 група - ті господарські суб'єкти, які не зацікавлені в успіхах підприємства, адже обов'язкові платежі підприємство повинне здійснювати незалежно від результатів своєї діяльності. Це фондові біржі, аудиторські та консалтингові фірми, юридичні, страхові компанії, преса тощо.

Докладний аналіз фінансового стану здійснює адміністрація підприємства, адже вона має можливість використовувати дані управлінського обліку, результати якого впливають на управлінські рішення.

Інформація, доступна тільки внутрішнім користувачам: - конструкторсько - технологічна; - планово-нормативна (фінансовий план, нормативи запасів); - дані оперативного, бух та статистичного обліку; - звітність (оприлюднена фінансова річна та квартальна, комерційна, яка складається за спеціальними вказівками, та обов'язкова статистична); - позаоблікова інформація (маркетингові дослідження, закони та інструкції, експертна інформація).

2.Завдання і джерела інформації для аналізу фінансових результатів. Показники фінансових результатів характеризують ефективність господарювання підприємства. Це показники прибутку та рентабельності. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, вирішення соціальних і матеріальних проблем. Показники прибутку і рентабельності важливі для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємств. Вони характеризують ступінь їх ділової активності. Прибутком визначає рівень авансованих коштів та прибутковість.

Завдання аналізу :

1) виявлення впливу об'єктивних та суб'єктивних факторів на обсяг реалізації продукції та фінансові результати;

2)вивчення тенденцій формування і розподілу прибутку;

3)дослідження тенденцій розподілу одержаних фінансових результатів;

4)визначення резервів зростання прибутку;

Класифікація видів діяльності:

Звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції які її забезпечують, або виникають в результаті її проведення.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це операції пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції ( товарів, робіт, послуг) які є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частину його доходу.

Надзвичайна діяльність - це подія або операція , яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона буде повторюватись періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Джерела інформаційної бази:

1.фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат).2.Форми бухгалтерської звітності 1 і 2. 3.Декларація про прибуток підприємства.4. Дані первинного аналітичного обліку.

Метод фін аналізу

Метод фінансового аналізу - це спосіб дослідження фінансового стану підприємства. Метод фінансового аналізу складається з таких етапів: 1 . Вивчення, вимірювання і розрахунок абсолютних і віднос­них показників, зведення їх до порівнянного вигляду.

2.Систематизація, порівняння, групування, деталізація чинників,
вивчення впливу їх на господарську діяльність підприємства.

3.Узагальнення   — побудова підсумкових і прогнозних
таблиць на основі інформації
аналітичного відділу підприємства.

З метою аналізу фінансової діяльності підприємства найчастіше застосовують традиційні технічні прийоми економічного аналізу:

порівняння;використання абсолютних,відносних,середніх величин;елімінування;графічний спосіб;табличний спосіб та ін. Крім цих традиційних технічних прийомів застосовують інші: насамперед економіко-математичні методи, диференціювання, інтегральні методи, та ін. Порівняння. Це метод, за допомогою якого аналізоване явище порівнюється з іншим одноякісним явищем із метою виявлення загальних рис або відмінностей між ними.Порівняльний аналіз поділяють на:горизонтальний — використовується для розрахунку абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня від базового;

вертикальний — вивчає структуру економічних явищ і процесів через розрахунок питомої частки окремих частин у загальному цілому. За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів.Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. трендовий аналіз — застосовується у випадках, коли вивчаються відносні темпи росту і приросту показників за декілька років до рівня базового року, тобто при дослідженні рядів динаміки. Метод аналітичних коефіцієнтів. Коефіцієнти дозволяють вивчити залежності між різними складовими частинами - зобов' язаннями, витратами та доходами, а також їх динаміку. Коефіцієнти можуть змінюватись, але їх основна група відбиває головні аспекти діяльності. Фінансовий аналіз широко використовує статистичні та екон показники при проведенні горизонтального і вертикального аналізів балансу, аналізу фінансових результатів, фінансової стабільності підприємства, обороту капіталу тощо.

Аналітичні процедури фінансового аналізу.

Прийом порівняння використовують у 2 напрямках:

горизонтальний — використовується для розрахунку абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня від базового; вертикальний — вивчає структуру економічних явищ і процесів через розрахунок питомої частки окремих частин у загальному цілому (наприклад, питома частка необоротних і оборотних активів у загальній сумі активів підприємства), відношення частин цілого між собою, наприклад, власного і позиченого, основного і оборотного капіталу, а також вплив чинників на рівень результативних показників порівнянням їх величини до і після зміни чинника.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Трендовий аналіз — застосовується у випадках, коли вивчаються відносні темпи росту і приросту показників за декілька років до рівня базового року, тобто при дослідженні рядів динаміки.

У фінансовому аналізі широко застосовується методаналітичних коефіцієнтів. Коефіцієнти дозволяють вивчити залежності між різними складовими частинами - зобов'язаннями, витратами та доходами, а також їх динаміку. Коефіцієнти можуть змінюватись, але їх основна група відбиває головні аспекти діяльності.

Факторний аналіз прибутку – це методика комплексного системного вивчення та виміру впливу факторів (прямого чи зворотного) на величину результативних показників. Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності