Класифікація доходів державного бюджету

Бюджетна класифікація являє собою єдине систематизоване групування доходів і видатків бюджетів за однорідними ознаками. Бюджетна класифікація забезпечує чіткість бюджетного планування і прогнозування , порівнянність показників усіх видів бюджетів, а також надає можливість об'єднувати як окремі індивідуальні кошториси, так і складати зведені кошториси видатків за відповідними ланками бюджетної системи.

Відповідно до бюджетної класифікації, доходи бюджету за джерелами формування підрозділяються на чотири групи:

1. Податкові надходження.

2. Неподаткові надходження.

3. Доходи від операцій з капіталом.

4. Трансферти.

1. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. До податкових надходжень відносяться;

1). податки, що справляються з доходу окремих осіб і з прибутку підприємств (податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб );

2). податки за користування майном, податки на власність (податок з власників транспортних засобів, податок на майно);

3). платежі за використання природних ресурсів (лісових, водних ресурсів, плата за землю);

4). податки І збори, якими обкладаються виробництво, продаж, передача товарів (податок на додану вартість, акцизний збір, ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність);

5) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито, консульські збори);

6). інші податки (місцеві податки та збори).

2. Неподаткові надходження включають:

- доходи від власності та підприємницької діяльності, (надходження спеціальних коштів бюджетних установ, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій, рентну плату за нафту);

- адміністративні збори та платежі (збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України, плата за утримання дітей у школах-інтернатах, плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, плата за надання певних державних послуг);

- надходження від штрафів та фінансових санкцій, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства (суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки, адміністративні штрафи та інші санкції, передбачені чинним законодавством).

3. Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

5. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Найбільшим джерелом доходів державного бюджету с податок на додану вартість.

42. Класифікація видатків бюджету за функціональними ознаками.

Видатки бюджету класифікуються за функціональними та економічними ознаками.

Функціональна структура видатків будується   відповідно до основних функцій держави, які викладені у вигляді розділів видатків.

Функціональний поділ видатків дає змогу виявити пропорції у розподілі бюджетних коштів, змінювати ті пропорції з метою необхідних зрушень у галузевій структурі суспільного виробництва.

Функції, що викоігуються державою, можна розділити на 4 категорії:

І. Державні послуги загального призначення.

Ці послуги включають в себе діяльність державних органів, не пов'язану з наданням послуг окремим особам чи господарським одиницям. До складу цієї категорії входять:

1) державне управління;

2) судова влада;

3) міжнародна діяльність;

4) фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

5) національна оборона;

6). правоохоронна діяльність;

7) забезпечення безпеки держави .

//. Суспільні та соціальні послуги.

До них відносяться послуги, що надаються суспільству і безпосередньо громадянам; 1). освіта;

2} охорона здоров'я; 3). соціальний захист та соціальне забезпечення;

4) житлово-комунальне господарство;

5)  культура та мистецтво;

6) засоби масової інформації; 7). фізична культура і спорт.

/// Державні послуги, пов 'язані з економічною діяльністю.

Сюди включаються державні видатки на регулювання і підвищення ефективності господарчої діяльності, фінансування капітальних вкладень, фінансову підтримку суб'єктів народного господарства, рехтізацію інвестиційних програм. До складу цієї категорії входять видатки на:

1) промисловість та енергетику;

2) будівництво;

3) сільське господарство:

4)лісове господарство, рибальство, мисливство:

5) транспорт;

6) зв'язок ,

7) шляхове господарство, телекомунікації та інформатика ;

8)послуги, пов'язані з економічною діяльністю, щодо реалізації проектів багатоцільового розвитку, пов'язані з формуванням загальної економічної політики, управлінням и галузі стандартизації, гідрометеорології, геодезії та контролем за виробництвом;

9) охорону навколишнього середовища ;

10) попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха

 11) поповнення державних запасів та резервів

IV. Обслуговування державного боргу. До цієї категорії відносяться;

1) видатки з обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу ;

2)видатки з резервних фондів.

43. Місцеві бюджети у системі місцевих фінансів.

Основою правової та організаційної самостійності місцевого самоврядування є певна матеріальна і фінансова база, до складу якої згідно з чинним законодавством належать:

• рухоме і нерухоме майно, яке є у комунальній власності

• доходи місцевих бюджетів

• позабюджетні фонди

• інші кошти.

Головна роль у складі фінансів органів місцевого самоврядування належить місцевим бюджетам , які виступають основним джерелом фінансового забезпечення розвитку регіонів.

Місцеві бюджети - це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань як власних,

так і делегованих.

Місцеві бюджети як категорія фінансів, пов'язані з утворенням, розподілом та використанням фондів грошових коштів, що належать місцевим органам влади і самоврядування. Вони виступають основною організаційною формою мобілізації фінансових ресурсів для економічного і соціального розвитку даної адміністративно-територіальної одиниці.

Місцевий бюджет можна розглядати і в інших аспектах. Це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. Місцевий бюджет є планом (кошторисом) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади і самоврядування.

Місцеві бюджети містять із собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. За допомогою місцевих бюджетів відбувається перерозподіл суспільних фондів споживання між окремими групами населення. Також з цих бюджетів деякою мірою здійснюється фінансування галузей виробничої сфери, зокрема місцевої промисловості, комунального господарства та інші.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їхньому призначенні. Ці бюджети виконують такі функції:

• формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади

• розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства

• контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підпорядкованих місцевим органам влади.

Доходи місцевих бюджетів мають вирішальне значення для забезпечення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Оскільки об'єкти комунальної власності переважно належать до невиробничої сфери (школи, дитячі садки, лікарні, культурні і спортивні заклади) і є неприбутковими організаціями, вони фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Залежно від територіальної локалізації доходів місцевих бюджетів розрізняють:

1) доходи, одержані на території, підпорядкованій даному місцевому бюджету;

2) доходи, одержані на інших територіях, які за допомогою бюджетних важелів перерозподілу спрямовуються до місцевого бюджету (дотації, субвенції).

Доходи, одержані на території, підпорядкованій місцевому бюджету, поділяються на власні, закріплені та регулюючі.