Структура фінансового механізму

Основними складовими фінансового механізму є:

1. Фінансове планування.

2. Фінансові показники.

3. Фінансові важелі,

4. Норми і нормативи.

5. Фінансове правд.

6. Інформаційне забезпечення.

7. Фінансовий контроль.

Фінансова політика- це сукупність методів і напрямів впливу держави на функціонування фінансової системи. Метою цього впливу є зміцнення економічного (а значить і політичного) потенціалу країни.

Основною метою фінансової політики є оптимальний розподіл валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями. На цій основі має забезпечуватися стійке зростання економіки, удосконалення її структури, створення умов для розвитку господарських утворень різних форм власності, спільних підприємств з іноземним капіталом, акціонерних товариств. За цих умов важливе значення має також створення надійних соціальних гарантій населенню.

Зміст фінансової політики полягає у розробці основних напрямів використання фінансів, виходячи з необхідності вирішення економічних та соціальних завдань. Фінансова політика та її структурні складові - фіскальна або податкова політика, кредитна політика, бюджетна політика, грошова політика - впливають на всі сторони життя суспільства. Суб'єкт фінансової політики - держава - розробляє стратегію розвитку суспільства, Фінансова політика, таким чином, стає організуючим першопочатком суспільного розвитку.

Фінансова політика включає в себе стратегію і тактику.

Фінансова стратегія визначає загальний напрям і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети. Вона спрямована на вироблення фінансових концепцій і програм.

Фінансова тактика включає в себе конкретні методи (прийоми) досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Основні напрями фінансової політики:

1.Акумуляція фінансових ресурсів та їх розподіл усередині держави між регіонами та галузями народногосподарського комплексу, підвищення ефективності їх використання.

2. Сприяння    розвитку    виробництва,    підтримання підприємницької діяльності, створення умов для забезпечення економічного зростання в країні.

3. Оптимізація структури доходів та видатків.

4.Удосконалення державного та місцевого фінансового законодавства.

5.Мобілізація і використання фінансових ресурсів на забезпечення соціальних гарантій, досягнення більш високого рівня життя населення.

22. Фінансові ресурси підприємств, джерела формування фінансових ресурсів та методи їх мобілізації.

Фінансові ресурси підприємства являють собою кошти, акумульовані підприємством з різних джерел, які знаходяться у господарському обігу і призначені для фінансування його потреб.

Грошові кошти постійно надходять на рахунки підприємств у вигляді виручки від реалізації, вкладів на депозитні рахунки, лізингових операцій, операцій з цінними паперами: акціями, облігаціями тощо.

Не всі кошти, які надходять від реалізації, належать підприємству.

Підприємством може бути використана тільки сума виручки за мінусом перерахованих податків.

Кошти цих фондів, а також грошові кошти у вигляді дотацій, субсидій, кредиторської заборгованості усіх видів, банківських кредитів, являють собою фінансові ресурси підприємства.

За джерелами формування фінансові ресурси підприємства поділяють на власні та залучені. До власних відносяться статутний фонд, амортизаційні відрахування, виручка, прибуток. До залучених відносяться майнові внески, кошти, мобілізовані на фінансовому та кредитному ринках.

У структурі фінансових ресурсів підприємств визначальне місце мають власні кошти, підвищення питомої ваги яких позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Загальнодержавні фінанси формуються шляхом перерахування коштів від підприємств, організацій, установ та населення у вигляді податків, зборів, обов'язкових платежів та добровільних внесків. Централізовані грошові фонди створюються з метою отримання певних фінансових ресурсів для фінансування функцій держави, передбачених Законом "Про Державний бюджет України", а також для фінансування державних економічних та соціальних програм.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів с валовий внутрішній продукт. Найзначніша їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби.

Основні методи, за допомогою яких формуються фінансові ресурси: стягнення податків

- відрахування частини прибутку державних підприємств, відрахування на соціальне страхування та інші види відрахувань до централізованих фондів та інш.

Більшість фінансових ресурсів є грошовим вираженням вартості чистого доходу, створеного в державі. Це - прибуток, відрахування до державних цільових фондів, доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

Друга частина фінансових ресурсів є частиною фонду споживання. Сюди входять прямі та непрямі податки з населення, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки та збори.

Третю частину фінансових ресурсів становлять різні відрахування, що включаються до собівартості продукції.Це -амортизаційні відрахування, відрахування на геологорозвідувальні роботи, плата за воду та інше.

Функції Міністерства фінансів України.

усі дії держави у галузі фінансів базуються на правових актах. Від імені держави роботу з виконання діючого законодавства здійснюють фінансові органи. Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансовий стан держави, розробку та реалізацію фінансової політики. Основними функціями Міністерства фінансів є:

1. Вироблення основ і напрямів фінансової політики держави та розробка заходів щодо її реалізації.

2.Методичне та методологічне управління фінансовими потоками на макроекономічному рівні.

3.Контроль за використанням коштів держави.

4. Розробка проектів нового фінансового законодавства і контроль за його використанням.

5.Організація бюджетного процесу, підготовка проекту Державного бюджету та організація його виконання.

6.Організаційне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання через встановлення правил здійснення фінансових операцій, форм фінансових документів, порядку і стандартів ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

7. Організація функціонування ринку цінних паперів.

8.Керівництво оперативною роботою фінансових органів різних рівнів.

Державний бюджет як основний фінансовий план держави ,розділи та їх характеристика.

Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Складений у формі балансу доходів та видатків державний бюджет виступає дієвим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого -задовольняючи загальнодержавні потреби. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладення коштів.

Будучи основною категорією державних фінансів, державний бюджет характеризує внутрішню структуру визначеної частини виробничих відносин, а саме тієї, яка пов'язана з утворенням, розподілом та використанням цільових централізованих фондів грошових коштів для задоволення державних та суспільних, потреб.

Державний бюджет України - основний фінансовий план, який розробляється і затверджується на один рік.

У державному бюджеті наведені всі атрибути фінансового плану: доходи за конкретними джерелами надходжень; витрати за конкретними напрямами та заходами; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.

Центральне місце Державного бюджету в системі фінансових планів визначається рядом чинників:

- у державному бюджеті концентруються основні державні доходи;

- за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні видатки;

- державний  бюджет  є  джерелом  фінансування зовнішньоекономічної діяльності країни;

- державний бюджет - це інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному господарстві

25.Функції бюджету.

Економічна природа, суспільне призначення та механізм розподілу централізованого фонду грошових коштів держави повніше проявляється у його функціях.

Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну), регулюючу функції, функцію забезпечення існування держави і контрольну функцію.

Зміст розподільноїфункції бюджету визначається процесами розподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами „спільного виробництва, їй притаманний багатовидовий та багаторівневий перерозподіл коштів, який може здійснюватися між злузями, територіями (областями, містами, районами). Розподільна функція дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні держави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб.

Сфера дії розподільної функції бюджету визначається тим, що у відносинах з бюджетом виступають майже усі учасники суспільного виробництва.

Через регулюючуфункцію бюджету здійснюється вплив на процес відтворення, стимулювання або стримання його темпів, посилення або послаблення накопичення капіталу, розширення або зменшення платоспроможності шляхом застосування податків.

Законодавче регулювання бюджетних відносин здійснюється Бюджетним кодексом, Податковим Законодавством, Законом про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік, іншими законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків.

Функція забезпечення існування державиставить своїм Івданням створення матеріально-фінансової бази функціонування жави. Державний бюджет - головне джерело грошових коштів, 'бхідних для її діяльності. Видатки державного бюджету йснюються в інтересах економічного і соціального розвитку суспільства, виконання функцій держави.

Контрольнафункція полягає в тому, що в процесі формування і використання бюджету здійснюється контроль за надходженням усіх джерел доходів, їх правильного планування і основних напрямів витрачання бюджетних коштів. Контрольна функція бюджету органічно пов'язана з розподільною і значною мірою ЇЇ обумовлює. Основою контрольної функції є бюджетні кошти, відображені в балансі доходів і видатків.

У другій половині XX століття здобула поширення теорія, згідно з якою бюджет виконує ще й соціальну функцію. II суть в тому, що Держава за допомогою бюджету поряд з розв'язанням класичних адміністративних, політичних і оборонних завдань, виконує' соціальну функцію суспільного добробуту. Керуючись бюджетом, держава забезпечує своїм громадянам матеріальний достаток, якісні суспільні блага, підвищення рівня життя.

26. Державний бюджет України: сутність, особливості бюджетних  відносин.

Розвиток будь-якої держави обумовлює необхідність централізації певної частини фінансових ресурсів суспільства у безпосередньому розпорядженні держави. Основною економічною формою утворення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів є бюджет країни.

Бюджет є вирішальною та провідною ланкою фінансової системи, через яку проводиться перерозподіл більшої частини національного доходу. Він об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави, розвитку економіки і культури, соціального захисту населення. За допомогою бюджету держава акумулює грошові кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва і соціального розвитку; бюджет - одне з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання.

Складений у формі балансу доходів та видатків державний бюджет виступає дієвим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого -задовольняючи загальнодержавні потреби. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладення коштів.

Будучи основною категорією державних фінансів, державний бюджет характеризує частину виробничих відносин, яка пов'язана з утворенням, розподілом та використанням цільових централізованих фондів грошових коштів для задоволення державних та суспільних потреб.

Державний бюджет розглядають у таких аспектах:

1) як економічна категорія ;

2) як централізований фонд грошових коштів

3) як провідна ланка фінансової системи ,

4) як основний фінансовий план держави.

1.Як економічна категорія державний бюджет виражає грошові відносини, які пов'язані зі створенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів країни з метою задоволення загальнодержавних потреб.

2. За матеріальним змістом бюджет являє собою Централізований фонд грошових коштів, призначених для задоволення суспільних потреб. Державний бюджет - найбільший централізований фонд держави.

3. Бюджету належить провідне місце серед ланок фінансової системи тому, що через бюджет здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП.

 4.Державний бюджет України - основний фінансовий план, який розробляється і затверджується на один рік.

У державному бюджеті наведені всі атрибути фінансового плану: доходи за конкретними джерелами надходжень; витрати за конкретними напрямами та заходами; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.

Центральне місце Державного бюджету в системі фінансових планів визначається рядом чинників:

- у державному бюджеті концентруються основні державні доходи;

- за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні видатки;

- державний  бюджет  є  джерелом  фінансування зовнішньоекономічної діяльності країни;

-державний бюджет - це інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному господарстві.