Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

До державних цільових фондів відноситься Фонд соціального захисту інвалідів.

Фонд соціального захисту інвалідів створено для фінансування робіт і державних програм з соціального захисту інвалідів.

53.Фінанси, бюджет, податки: визначення, суть, функції, взаємозв′язок, роль в сучасних умовах.

Фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку.

Бюджет - це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Складений у формі балансу доходів та видатків державний бюджет виступає дієвим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого -задовольняючи загальнодержавні потреби. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладення коштів.

Податки - це фінансові відносини, які виникають у процесі розподілу ВВП з приводу вилучення державою частини національного доходу та перерозподілу її з метою фінансування державних видатків.

Під сутністю податку слід розуміти стягнення державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску. Економічний зміст податків відображається взаємовідносинами господарюючих суб'єктів та громадян, з одного боку, та держави — з іншого, з приводу формування державних фінансів.

Держава, здійснюючи економічні функції, використовує різноманітні інструменти регулювання, серед яких чільне місце належить фіскальним. Вплив фіскальних інструментів на економічні відносини у суспільстві багатогранний. З їхньою допомогою держава впливає на обсяги та структуру національного виробництва, інвестиційну активність суб'єктів господарювання, структурні зміни в економіці, справедливий та соціальне доцільний розподіл суспільних благ.

Економічна природа, суспільне призначення та механізм розподілу централізованого фонду грошових коштів держави повніше проявляється у його функціях.

Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну), регулюючу функції, функцію забезпечення існування держави і контрольну функцію.

Забезпечення за допомогою фінансів необхідних умов для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні досягається саме завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методом створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності та кінцевими цілями відповідного виду діяльності.

У перехідний період реформування економіки фінанси е важливою сполучною ланкою між макроекономічними показниками і конкретним використанням фондів фінансових ресурсів на розвиток економіки та підвищення суспільного добробуту.

54. Фінансовий ринок.

Для нормального функціонування економіки постійно необхідні мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між ЇЇ сферами і секторами. Мобілізація та розміщення цих ресурсів може бути здійснена за допомогою фінансового ринку. Він покликаний посилювати та поліпшувати розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів, що сконцентровані в державних грошових фондах, у розпорядженні підприємницьких структур і у населення. Фінансовий ринок є важливим каналом фінансування економіки. Це фундамент фінансової системи, що надає їй стабільності та стійкості.

Як економічна категорія фінансовий ринок - це відносини між суб'єктами економіки з приводу реалізації вартості і споживчої вартості, вираженої у фінансових активах..

В організаційному плані фінансовий ринок- це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників, і які, відповідно до чинного законодавства,можуть здійснювати операції на фінансовому ринку. До них належать комерційні банки, Національний банк, фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації.

Суб'єктами фінансового ринку виступають фізичні та юридичні особи і фінансові посередники.

Фінансовий ринок, залежно від видів фінансових активів, поділяється на:

Грошовий ринок являє собою ринок короткотермінових боргових зобов'язань. На ньому товаром виступають гроші, а їхньою ціною - відсотки за користування кредитом.

Фінансові ринки діють як посередники між позичальниками та заощаджувачами.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів.

Основними суб'єктами грошового ринку виступають комерційні банки, брокерські контори та інші фінансово-кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти підприємств, банків, населення, установ.

Ринок позичкового капіталу ( кредитний ринок ) охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних та юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на умовах повороткості, строковості та платності. Отже, об'єктом оперування є не власне гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами,

Кредитний ринок, як частина фінансового ринку, синтезує в собі ринки різних платіжних засобів, він функціонує на основі укладання кредитних угод. Центром концентрації і руху грошових потоків виступає комерційний банк.

За допомогою валютного ринку встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами І продавцями валют, економічні та організаційні відносини між учасниками міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій.

Ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових боргових зобов'язань. Значну долю серед них займають вкладення коштів у цінні папери.

55. Податки:необхідність, функції, роль у сучасних умовах.

Економічна теорія вивчає податок як специфічну форму економічних відносин держави з суб'єктами господарювання, різними групами населення і, фактично, з кожним членом суспільства.

Податки - це фінансові відносини, які виникають у процесі розподілу ВВП з приводу вилучення державою частини національного доходу та перерозподілу її з метою фінансування державних видатків.

Під сутністю податку слід розуміти стягнення державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску. Економічний зміст податків відображається взаємовідносинами господарюючих суб'єктів та громадян, з одного боку, та держави — з іншого, з приводу формування державних фінансів.

Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою. Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

В Законі України "Про систему оподаткування" наведене таке визначення податку: "Під податком,збором, внеском до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах що визначаються законами України про оподаткування".

Податки є невід'ємною частиною ринкових відносин та одним з найбільш ефективних інструментів непрямого регулювання економічних процесів.

Дослідження сутності податків буде неповним без з'ясування їх суспільного призначення, яке виявляється у функціях ' податків.

Фіскальнафункція вважається історично найдавнішою та такою, що послідовно реалізується, за допомогою неї здійснюється головне призначення податків - збір грошових коштів з фізичних та юридичних осіб із метою формування фінансових ресурсів держави, Що акумулюються у бюджетній системі та позабюджетних фондах, і необхідних для здійснення нею своїх функцій.

Держава, здійснюючи економічні функції, використовує різноманітні інструменти регулювання, серед яких чільне місце належить фіскальним. Вплив фіскальних інструментів на економічні відносини у суспільстві багатогранний. З їхньою допомогою держава впливає на обсяги та структуру національного виробництва, інвестиційну активність суб'єктів господарювання, структурні зміни в економіці, справедливий та соціальне доцільний розподіл суспільних благ.

Регулюючафункція також належить до загальноприйнятих. В її основі - сутність податків як інструменту вартісного розподілу та перерозподілу доходів між соціальними верствами та групами, між сферами та галузями" економіки. Ця функція знаходиться у тісному взаємозв'язку з фіскальною функцією.

Регулююча роль держави у галузі оподаткування проявляється у застосуванні таких податкових важелів, як види податків, податкові ставки, податкові пільги для певних форм економічної діяльності. Держава, використовуючи регулюючу функцію, отримує можливість впливати на рівень соціальне -економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями.

Контрольна функція спрямована на забезпечення своєчасного І повного надходження податків до доходів бюджетів різних рівнів та формування централізованих фондів грошових ресурсів.

Таким чином, оподаткування ставить своїм закланням отримання І зосередження в руках держави грошових коштів, необхідних для вирішення соціальних, економічних, науково-технічних проблем населення, регіонів, галузей, країни.

57. Податки- основне джерело формування фін-вих ресурсів держави.

Економічна теорія вивчає податок як специфічну форму економічних відносин держави з суб'єктами господарювання, різними групами населення і, фактично, з кожним членом суспільства.

Податки - це фінансові відносини, які виникають у процесі розподілу ВВП з приводу вилучення державою частини національного доходу та перерозподілу її з метою фінансування державних видатків.

Під сутністю податку слід розуміти стягнення державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску. Економічний зміст податків відображається взаємовідносинами господарюючих суб'єктів та громадян, з одного боку, та держави — з іншого, з приводу формування державних фінансів.

Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою. Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

В Законі України "Про систему оподаткування" наведене таке визначення податку: "Під податком,збором, внеском до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах що визначаються законами України про оподаткування".

Податки є невід'ємною частиною ринкових відносин та одним з найбільш ефективних інструментів непрямого регулювання економічних процесів.

Дослідження сутності податків буде неповним без з'ясування їх суспільного призначення, яке виявляється у функціях ' податків.

Фіскальнафункція вважається історично найдавнішою та такою, що послідовно реалізується, за допомогою неї здійснюється головне призначення податків - збір грошових коштів з фізичних та юридичних осіб із метою формування фінансових ресурсів держави, Що акумулюються у бюджетній системі та позабюджетних фондах, і необхідних для здійснення нею своїх функцій.

Держава, здійснюючи економічні функції, використовує різноманітні інструменти регулювання, серед яких чільне місце належить фіскальним. Вплив фіскальних інструментів на економічні відносини у суспільстві багатогранний. З їхньою допомогою держава впливає на обсяги та структуру національного виробництва, інвестиційну активність суб'єктів господарювання, структурні зміни в економіці, справедливий та соціальне доцільний розподіл суспільних благ.

Регулюючафункція також належить до загальноприйнятих. В її основі - сутність податків як інструменту вартісного розподілу та перерозподілу доходів між соціальними верствами та групами, між сферами та галузями" економіки. Ця функція знаходиться у тісному взаємозв'язку з фіскальною функцією.

Регулююча роль держави у галузі оподаткування проявляється у застосуванні таких податкових важелів, як види податків, податкові ставки, податкові пільги для певних форм економічної діяльності. Держава, використовуючи регулюючу функцію, отримує можливість впливати на рівень соціальне -економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями.

Контрольна функція спрямована на забезпечення своєчасного І повного надходження податків до доходів бюджетів різних рівнів та формування централізованих фондів грошових ресурсів.

Таким чином, оподаткування ставить своїм закланням отримання І зосередження в руках держави грошових коштів, необхідних для вирішення соціальних, економічних, науково-технічних проблем населення, регіонів, галузей, країни.

59. Загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість е непрямим податком, у законодавчих актах України податок на додану вартість характеризується як частина новоствореної вартості, шо сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Особливість цього податку полягає в тому, що його платниками, по суті, є кінцеві споживачі товарів та послуг .

Об'єктом оподаткування ПДВ є обороти з реалізації продукції (робіт, послуг)на території України, а також операції по ввозу товарів на митну територію України та вивозу товарів за межі митної території України.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом, як підакцизні, який включається в ціну товарів (продукції) , вироблених на митній території України, або при імпортуванні таких товарів на митну територію України.

Товари, на які, згідно з діючим -законодавством, встановлюється акцизний збір, називаються підакцизними.

Платниками акцизного збору є:

-суб'єкти підприємницької діяльності

- виробники підакцизних товарів на митній території України;

- нерезиденти, які здійснюють вироблення підакцизних товарів на митній території України;

- юридичні та фізичні особи, які ввозять підакцизні товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування акцизним збором для вітчизняних товарів є обороти з реалізації товарів та інші обороти, для імпортних товарів - митна вартість таких товарів.

Основною формою прямого оподаткування є податок на прибуток підприємств.

Прибуток в умовах ринкової економіки є базою економічного розвитку держави, тому що наповнює через податок на прибуток доходну частину бюджету. Кошти, перераховані до бюджету в процесі оподаткування прибутку, є джерелом реалізації різноманітних соціальних програм.

Податок на прибуток стягується в Україні на підставі Закону України Про оподаткування прибутку підприємств згідно з яким, платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні та інші підприємства та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Платниками податку є резиденти і нерезиденти. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і на суму амортизаційних відрахувань.

Основним прямим податком з фізичних осіб є податок з доходів фізичних осіб. Він стягується відповідно до Закону України Про податок з доходів фізичних осіб.

Закон визначає загальні принципи оподаткування фізичних осіб, оподаткування окремих видів доходів, порядок обчислення податку з підприємств та нерезидентів, а також порядок складання звітності та відповідальності платників податків щодо забезпечення виконання податкових зобов'язань.

Платниками податку є фізичні особи - резиденти і нерезиденти, які мають доходи з джерелом їх походження з території України,

Об'єктом оподаткування виступає загальний річний оподатковуваний доход , який складається із сум загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року. При визначенні його сум обчислюються доходи у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах.

Загальна ставка податку з доходів фізичних осіб складає 13% від об'єкта оподаткування.

Місцеві податки та збори.

Порядок зарахування загальнодержавнихподатків та зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету, бюджету АР Крим. Місцевих бюджетів цільових фондів визначається згідно із законодавством України.

До місцевих податків і зборів відносяться:

Податок з реклами, Комунальний податок, Податок з продажу імпортних товарів, Ринковй збір, Збір за право використання місцевої символіки, Збір за право проведення кіно- і телезйомок, Збір з власників собак, Збір за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг.

Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління.

Механізм стянування та порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюються рішеннями місцевих рад на підставі законодавчех актів Україня "“Про систему оподаткування” та “Про місцеві податки та збори”, та стягуються на території тієї адміністративної одиниці, та стягуються на території тієї адміністративної одиниці, на якій вони затверджені. Характер встановлення місцевих податків залежить від рівня розвитку місцевого самосвядування і самофінансування регіону,економічного стану в державі.

60. Податкові доходи бюджету, шляхи їх удосконалення.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особлипих економічних форм - доходів і видатків, кожна з яких мас специфічне суспільне призначення.

Державні доходи - це сукупність різних видів надходжень до фондів держави, що необхідні для виконання нею своїх завдань та функцій. До державних доходів відносяться доходи бюджетів держави, державні цільові фонди (Пенсійний фонд, фонди державного соціального страхування тощо), а також доходи державних підприємств, тобто прибуток, який залишається після сплати цими підприємствами податків та обов'язкових платежів.

Доходи, які мобілізуються до бюджетів, виступають одним з головних знарядь впровадження в життя державних заходів Це дає можливість зосереджувати бюджетні ресурси на основних напрямах економічного і соціального розвитку.

Основними джерелами формування грошових доходів держави (державного секторі національної фінансової системи ) є податки ( від доходу, благ і послуг, капіталу, землі, майна та ін. ), податкові збори та платежі, неподаткові джерела, субсидії, позички шляхом випуску і Реалізації державних цінних паперів, доходів від приватизації державного майна, державної підприємницької діяльності, надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

Основна частка фінансових ресурсів, необхідних для фінансового забезпечення, виконання державою покладених на неї функцій формується за рахунок доходів державного і місцевих бюджетів. В Україні бюджетні ресурси становлять третину фінансових ресурсів держави.

Роль держави в економіці багатопланова - це створення умов для забезпечення сталого соціальне - економічного розвитку, соціальне справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необхідними благами населення. Держава впливає на виробництво, нагромадження, споживання та інші елементи процесу відтворення. Зокрема, збільшення обсягу капіталовкладень сприяє підвищенню попиту, зростанню обсягів промислового виробництва, збільшенню інвестицій в економіку; фінансування Інфраструктури сприяє скороченню виробничих, витрат підприємств, зростанню їхніх прибутків.

До загальнодержавних податків і зборів(обов’язкових платежів) відносяться:

1.Податок на додану вартість.

2.Акцизнмй збір.

3.Податок на прибуток підприємства.

4.Податок на доходи фізичних осіб.

5.Мито.

6Державне мито.

7.Податок на нерухоме мито.

8.Плата на землю.

9.Рентні платежі.

10.Податокз власників транспортних засобів.

11.Податок на промисел.

12.Збір за геологорозвідувальні роботи.

13.Збірза спеціальне використання природних ресурсів.

14.Збір за забруднення навколишнього природного середовища 

15.плата за торговий патент.

16.Фіксований сільськогосподарський податок.

17.збір на розвиток виноградства, садівництва і хмелярства.

18.Єдиний збір у пунктах пропуску через державний кордон України.

19.Збір використання радіочастотного ресурсу.

20.Збір у вигляді цільової надбавки до діючоготарифу на електричну та теплову енергію.

21.Збір за проведення гастрольних заходів.

Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України та стягуються на всій території України незалежно від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються.