Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням




Державне замовлення – це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб; це планове завдання по розміщенню таких замовлень серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності. Державними замовниками є Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, визначені законом про Державний бюджет України на поточний рік, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти (договори) з виконавцями державного замовлення Виконавці державного замовлення – це суб’єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту (договору).Таким чином, замовниками можуть бути не будь-які суб’єкти договірних (контрактних) відносин, що характерно при укладенні господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, а також на біржах, ярмарках та публічних торгах, а суб’єкти, чітко визначені законодавством України. Таким чином, уже на етапі формування суб’єктного складу договірних відносин з виконання замовлення проявляються особливості укладення господарських договорів за державним замовленням. Особливістю цього виду договорів є і положення, згідно з яким держава є гарантом за зобов’язаннями державних замовників. До речі, воно не притаманне жодному виду договорів, про які говорилося раніше.

Права та обов’язки учасників господарського товариства

Відповідно до ст. 88 ГК учасники господарського товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених ГК та іншими законами;б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);в) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;г) вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Учасники товариства мають також інші права, передбачені ГК, іншими законами та установчими документами товариства. Учасники господарського товариства зобов’язані: а) додержувати вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;б) вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до Кодексу та закону про господарські товариства;г) нести інші обов’язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Поняття та умови примірних господарських договорів

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГК

№21


Загально-правова характеристика повного товариства

По́вне товари́ство — товариство, всі учасники якого проводять спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Договір повинен крім загальних відомостей містити відомості про:

§ розмір та склад складеного капіталу товариства;

§ розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;

§ розмір , склад та строки внесення ними вкладів.

Відповідно до п.7 ст.80 Господарського кодексу України учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва [1].

Учасники несуть відповідальність незалежно від того, виникли борги до чи після його вступу в товариство. Учасник, який вибув з товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом 3 років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув.

Управління товариством здійснюється за спільною угодою всіх учасників: одним або всіма учасниками. Кожен учасник товариства має один голос, якщо інше не встановлено установчим договором. Учасники, яким було доручено ведення справ товариства повинні надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, та виконувати ці дії від імені та в інтересах товариства. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчинити від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах 3 осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. У разі порушення цього правила товариство має право на відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами. Учасник такого товариства, який діяв в інтересах товариства, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю не перевищує ці витрати [2].

Встановлений і особливий порядок вибуття з товариства. Якщо товариство створено не на невизначений строк, його учасник може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніше ніж за 3 місяця до фактичного виходу. Достроковий вихід з товариства що створено на визначений допускається тільки з поважних причин, попередження за 6 місяців.

Відповідно до ст.125 Цивільного кодексу зміни у складі товариства можуть бути у зв'язку з:

§ виходом учасника з власної ініціативи;

§ виключення із складу учасників;

§ вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.

Учаснику, що вийшов з товариства виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Якщо інше не встановлено договором [3].

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 299.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...