Особливості господарської діяльності казенних підприємств

 Напрям господарської діяльності казенного підприємства визначає орган державного управління. КП не вільне при виборі сфери своєї діяльності. Адже держава ство­рює казенне підприємство спеціально для виробництва визначеної продукції або надання певних послуг. Виробнича програма казенного підприємства складається відповідно до зав­дань органу, до сфери управління якого воно входить. Завдання доводяться у формі плано­вих актів, які підприємство зобов'язано виконати. Керівник казенного підприємства організує у відповідності з доведеним завданням ви­робництво продукції або надання послуг. Майно казенного підприємства має специфічний правовий режим. Як уже зазначалося, це майно може використовуватись для виробництва продукції, яка відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України вилучена з цивільного обігу або обмежена в обігу. Частина май­на казенного підприємства не може бути відчужена іншим, крім казенних підприємств, су­б'єктам господарювання, воно може бути лише списано та утилізовано. Однією з особливостей, що відрізняє казенне підприємство від інших суб'єктів гос­подарської діяльності, є те, що воно отримує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить. Визнанням важливості для держави казенних підприємств є норма , яка встановлює субсидіарну відповідальність органу, уповноваженого управ­ляти таким підприємством. Розподіл і використання прибутку підприємства є однією з найважливіших функцій, яка впливає на формування фондів підприємства, матеріальне стимулювання його робітни­ків.

Межі господарсько-правової відповідальності.

1. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

2. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта.

3. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

4. Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.