Установчі документи юридичної особи - суб’єкта господарювання.

Відповідно до ст. 57 ГК України установчими документами S господарювання (юридичної особи) можуть бути:1)рішення про створення юридичної особи;2)засновницький договір;3)статут (положення) у випадках, встановлених законом.

До загальних відомостей, які вказуються в устан. документах юридичної особи на підставі ЦК України, зокрема відносяться: статут:найменування;місцезнаходження (адреса);органи управління, їх компетенція і порядок ухвалення рішень;порядок вступу до товариства і виходу з нього.

Засновницький договір: зобов'язання учасників створити товариство; порядок загальної діяльності учасників по створенню товариства; умови передачі товариству майна учасників

Відповідно до ГК України в засновницьких документах юридичної особи додатково вказуються наступні відомості: мета і предмет діяльності; розмір і порядок створення статутного і інших фондів; порядок розподілу прибутку і збитків; про умови реорганізації і ліквідації.

Відповідно до Закону для проведення державної реєстрації змін в засновницьких документах юридичної особи, в порядку, встановленому для подачі документів для проведення реєстраційних дій, подаються наступні документи: заповнена реєстраційна картка; нотаріально завірена копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про затвердження змін; оригінал засновницьких документів з відміткою про їх державну реєстрацію; два екземпляри змін до засновницьких документів і два екземпляри засновницьких документів в новій редакції; документ, підтверджуючий сплату реєстраційного збору; документ, підтверджуючий внесення плати за публікацію інформації про зміну розміру статутного фонду (статутного або складеного капіталу), — якщо зміни пов'язані із зміною розміру статутного фонду та інше.

Поняття та органи державної реєстрації суб’єктів господарювання.

Поняття державної реєстрації розкривається в Законі України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»1. Під нею розуміють засвідчення факту набуття або позбавлення статусу юридичної особи організацією та статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фіз.. осіб-підприємців» прямо закріпив органи, які здійснюють державну реєстрацію підприємців. До таких органів відносяться: ВК міської ради народних депутатів міста обласного значення;Районна державна адміністрація;Районна в містах Києві і Севастополь державна адміністрація. Державний реєстратор призначається на посаду і звільняється з посади керівником відповідного реєстраційного органу (міськради або державній адміністрації) за узгодженням із спеціально уповноваженим органом по питаннях державної реєстрації.

Державний реєстратор має посвідчення державного реєстратора і власний печатку. Права і обов'язки державного реєстратора:1)прийняття документів, що подаються для проведення відповідних реєстраційних дій;2)перевірка комплектності документів, що подаються для проведення відповідних реєстраційних дій;3)перевірка правильності оформлення документів, що подаються для проведення відповідних реєстраційних дій;4)перевірка.

Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи - суб’єкта господарювання. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Виходячи з вмісту Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців», порядок проведення державної реєстрації юридичної особи включає ряд етапів:1)подача документів;2)прийняття документів;3)розгляд документів;4)ухвалення рішень за результатами розгляду документів;5)проведення державної реєстрації;6)проведення дій після державної реєстрації.

Правила, які встановлені до їх оформлення.:-документи заповнюються на державній мові; реєстраційна картка заповнюється машинописним способом або від руки друкарськими буквами;-в разі направлення документів поштою, підпис заявника на реєстраційній. картці підлягає нотаріальному посвідченню; засновницькі документи (засновницький акт, статут, засновницький договір, положення) повинні містити вимоги, встановлені законом; якщо законом передбачено проведення попередньої реєстрації законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного держ. реєстру.

Виходячи з даного визначення, можна виділити наступні ознаки держ. реєстрації: 1)В процесі державної реєстрації здійснюються реєстрац. дії. 2)Вичерпний перелік реєстраційних дій прямо закріплений в законодавстві. 3)До реєстраційних дій відносяться дії, пов'язані не лише із створенням підприємця. 4)Реєстраційні дії здійснюються шляхом внесення відповідних записів до особливої бази даних — Єдиного державного реєстру.

Підстави відмови в проведенні державної реєстрації.

Рішення про відмову в проведенні державної реєстрації приймається по таких підставах:1)невідповідність відомостей, вказаних в реєстраційній картці, відомостям, які викладені в документах, які подані для проведення державної реєстрації;2)невідповідність засновницьких документів встановленим вимогам;3)порушення порядку створення юридичної особи, зокрема: наявність обмежень на заняття відповідних посад, установлених законом відносно осіб, які вказані як посадові особи органа управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасниках) юридичної особи відомостям про них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень відносно здійснення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженого ними особи юридичних дій, які встановлені законом; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, тотожного найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання в найменуванні юридичної особи повного або скороченого підприємцем програми діяльності.3)Самостійний вибір постачальників і споживачів продукції, яка виробляється.4)Самостійне залучення матеріально-технічних, фінансових і інших видів ресурсів, використання яких не обмежене законом.5)Самостійне встановлення цін на продукцію і послуги відповідно до закону.6)Вільне наймання працівників.7)Комерційний розрахунок і власний комерційний ризик.8)Вільне розпорядження прибутком, який залишається в підприємця після сплати податків, зборів і інших платежів.9)Самостійне здійснення підприємцем внутрішньо - економічної діяльності.