Відповідальність за ухилення від виконання рішень господарського суду.

Підвідомчість скарг на виконавчу службу

Згідно з ч. 5 ст. 83 ГПК господарський суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону. Про стягнення штрафу виноситься ухвала. Встановлена відповідальність стосується підприємств, установ і організацій, які є сторонами у справі у випадку, якщо вони не виконують вимоги господарського суду, встановлені ним у процесі підготовки розгляду справи відповідно до ст. 65 ГПК або в процесі розгляду справи відповідно до ст.ст. 38, 66 ГПК. Відповідальність може покладатися на сторону в справі за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови, лише винесених за результатами розгляду справи.

Під ухиленням від виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду на практиці виступають такі дії чи бездіяльність, які свідчать про свідоме небажання виконати рішення, постановлені судом у межах його повноважень. Доказами ухилення у вигляді дій можуть бути, зокрема, лист установи банку чи податкової інспекції про відмову від виконання наказу господарського суду, виконання його рішення, письмова відмова підприємства, установи чи організації від виконання покладеного на неї господарським судом обов'язку (наприклад, подання документів), залишення без розгляду та виконання наказів чи рішень господарського суду, якими підприємство, установа й організація зобов'язуються здійснити певні дії. Притягнення сторони до зазначеної відповідальності не звільняє сторону від обов'язку виконати дії, покладені господарським судом на сторону. Якщо сторона і після притягнення до відповідальності продовжує ухилятися від виконання законних вимог господарського суду, то він має право знову вирішити питання про застосування відповідальності. 

Легалізовано новий спосіб впливу на недобросовісного боржника – заборона на виїзд за межі України, але тільки на підставі відповідного рішення суду.

Підвідомчість скарг. Скарги сторін, третіх осібна дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який відповідну справу розглянув у першій інстанції, така скарга не підлягає оплаті судовим збором. Скарги подаються у десятиденний строк, який може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску. В ухвалі про час і місце розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби господарський суд повинен зобов'язати заявника надіслати копію скарги цьому органові, іншій стороні виконавчого провадження або прокурору. Невиконання цього припису ухвали не є перешкодою для розгляду скарги, однак може бути підставою для його відкладення. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, чи визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Інші зацікавлені особи повинні подавати скарги до адміністративного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства (у формі адмінпозову), наприклад, якщо у процесі виконання виконавець порушив чиїсь права, описав/наклав арешт на їх майно, навіть якщо нічого не стягував.