Державна система екологічного управління

Сума ввібраних основ, мг-екв/100 г Тип засолення Ступінь засолення Вміст в орному шарі: гумусу, %

азоту, що легко гідролізується, мг/кг рухомих форм, мг/кг бору

молібдену марганцю кобальту міді цинку Агрохімічна оцінка в балах

3. Рівень забруднення ґрунтів:

Вміст рухомих форм, мг/кг

кадмію

свинцю

ртуті Залишки пестицидів, мг/кг

ДДТ і його метаболіти

гексахлоран (сума ізомерів)

2,4 Д амінна сіль Щільність радіоактивного забруднення, Кі/км²

цезієм-137

стронцієм-90 Зведена еколого-агрохімічна оцінка в балах

Виконавець___________________________________________

(назва організації, підпис, прізвище, посада)

Для оцінки екологічного стану басейнів річок та розробки заходів щодо раціонального використання та охорони вод і відновлення водних ресурсів складаються їх екологічні паспорти в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Екологічний паспорт річки— це уніфіковане зведення ос­новних даних про водний режим, фізико-географічні особливості, викори­стання природних ресурсів і екологічну обстановку в її басейні, а також відпрацювання рекомендацій щодо підвищення стійкості екологічної систе­ми. Паспорти розробляються на річки, які мають площу водозабору до 50 тис. км2. Основні джерела вихідної інформації для складання паспортів річок:

• матеріали комплексних польових обстежень річок та їх басейнів;

• дані багаторічних спостережень за режимом поверхневих і підземних вод;

• відомості про природні умови регіону;

• архівні матеріали про екстремальні показники гідрометеорологічних
характеристик;

3.5 Спеціальні функції державного екологічного управління

• матеріали інженерно-гідрометеорологічних і спеціальних експе­диційних досліджень;

• топографічні й тематичні карти і плани, складені за матеріалами
аерофотозйомок;

• дані водообліку, Державний водний кадастр;

• схеми комплексного використання та охорони водних ресурсів;

• Державний земельний кадастр та природно-сільськогосподарське
районування території басейну річки;

• фондові й оперативні дані наукових та проектних організацій.

На водні об'єкти, які є джерелами питного водопостачання, складання екологічних паспортів регламентує закон України «Про питну воду та пит­не водопостачання». Перелік показників якості води в паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений держав­ним стандартом на питну воду.

У зв'язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також у випадках радіаційних аварій, для планування й проведення заходів щодо захисту лю­дини від впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів в Україні здійснюється оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; діє державна система обліку та контролю індивідуальних доз опромінення персоналу; проводяться аналізи та оцінки стану дозових навантажень населення й персоналу на відповідних тери­торіях. Щоб систематизувати радіоекологічні дані, для відповідних тери­торій вводяться радіаційно-екологічні паспорти, у які щорічно вносяться ре­зультати проведення аналізів та оцінок стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

За станом на 2003 р. екологічна паспортизація інших природних і тех­ногенних об'єктів, крім зазначених вище, тільки розпочинається.

Крім вищенаведених напрямів екологічної паспортизації нині в Україні розробляється методологія її застосування до об'єктів Збройних сил Украї­ни, військово-промислових територій природно-заповідного фонду. Набула поширення паспортизація міст для:

• розробки лімітів і договорів використання природних ресурсів під­приємствами міста;

• визначення гранично допустимих навантажень і лімітів забруднення
навколишнього середовища підприємствами;

• визначення платежів підприємств міста за використання природних
ресурсів і забруднення навколишнього середовища;

• прийняття екологічного статусу міста та його районів (безпечний, не­безпечний, надзвичайний тощо);

• розробки заходів щодо екологічного й соціального захисту населення.
Паспорт міста призначений для використання в діяльності управлінь

екології виконавчого комітету міської ради, обласного управління екології та природних ресурсів, санітарно-епідеміологічних органів, у системах еко­логічного управління підприємств.

Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів має здійснюватися за формою, що наведена в додатку 1.

Глава 3

Державна система екологічного управління

ВИСНОВКИ

1. Державна система екологічного управління поки не набула цілісності
як регулятивна система охорони навколишнього природного сере­
довища і гармонізації співіснування суспільства і природи. Більш
розвинуті в ній цільові функції управління охороною навколишнього
природного середовища. У той же час уже є паростки розвитку
функцій гармонізації: прийняті загальнодержавні програми форму­
вання національної екологічної мережі, національні програми еко­
логічного оздоровлення басейнів річок (Дніпро, Сіверський Донець)
тощо.

2. Подальший розвиток державної системи екологічного управління
пов'язаний з інтеграцією національної і європейської екологічних
політик, гармонізацією національного і європейського екологічного
законодавства.

3. Адміністративний механізм державної системи екологічного управ­
ління ґрунтується на державній екологічній експертизі й державному
екологічному моніторингу. Слабо розвинутими тут є такі важелі, як
екологічна сертифікація та екологічна стандартизація.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення державній сис­
темі екологічного управління. У чому
полягає його головне завдання?

2. Яка умова збалансованості держав­
ної системи екологічного управ­
ління?

3. Назвіть цільові функції державного
екологічного управління.

4. Назвіть спеціальні функції держав­
ного екологічного управління.

5. Які повноваження покладені на
Міністерство екології та природних
ресурсів України?

6. Які спеціальні структури функціону­
ють у складі Міністерства екології та
природних ресурсів?

7. На яких принципах ґрунтується уп­
равління охороною навколишнього
природного середовища?

8. На яких принципах ґрунтується уп­
равління гармонізацією системи
«природа—суспільство»?

9. Які важелі адміністративного меха­
нізму можуть забезпечити гармоні­
зацію взаємовідносин суспільства і
природи?

10. Які принципи і методологія покла­
дені в основу оцінки впливу на на­
вколишнє середовище?

11. Які принципи і методологія покла­
дені в основу екологічної паспорти­
зації?