Знайдіть правильну відповідь

(По обидва, Пообидва) боки (Р,р)осі стояли горби(,;) попер(и,е)різувані (надвоє, на двоє) гл(и,е)бокими(,;) ву(зь,сь)кими ярами. І долини(,;) і гори були засипані свіжим снігом. (Надворі, На дворі) го(с,з)подарювала (зима-ч(а,я)рівниця, зима ч(а,я)рівниця)(,;) ще й до того суворий січ(и,е)нь(,;) а в лісі й горах це відч(ю,у)валось (у стократ, у-стократ) с(е,и)льніше(:,) вони були дощенту завал(и,е)ні снігом(,;) що вкривав за рік землю(,;) (нарешті, на решті) (с,з)почилу(,;) (уроч(и,і)сто-спокійну, уроч(и,і)сто спокійну).

Проїж(дж,ж)аюч(і,и) через (густо засип(анн,ан)ий, густозасип(анн, ан)ий) снігом лу(х,г)(,;) коні (нерідко, не рідко) потрапляли в замети і тоді (с,з)давалося(:,) вони (не бігли, небігли)(,;) а пл(е,и)вли(,;) розбри(з,с)куюч(і,и) (врізнобі(ч,чь), в різнобі(ч,чь) снігову гладінь. (Понад, По над) (Р,р)о(с,сс)ю стояли ро(с,з)кішні (крас(и,е)ні дуби, крас(и,е)ні- дуби). Вони були (не рідко, нерідко) ро(с,з)кидані(,;) а щ(и,і)льно тулилися один до одного(,;) утворююч(і,и) (подекуди, по декуди) гайочки. За лугом поч(е,и)нався ліс. Дві стіни д(и,е)рев(,;) ро(с,з)кинувши (з,с)чорніле гі(лл,л)ячч(а,я)(,;) о(п,б)ступили білу звив(е,и)сту(,;) (немов, не мов) змія(,;) дорогу(,;) що (чимраз, чим раз) ву(ш,ж)чала. Тонке(,;) як чорні нитки(,;) молоде грабове гі(лл,л)я спускалося (зверху, з верху) (донизу, до низу) на (м,м')який сні(х.г) (де-не-де, де не де) вже ледь по(т,ть)мянілий. Дрібний сріблястий іній (немовби, не мов би) обсипав його тонким пухом та бри(л',ль)янтами(-,) неодмі(н,нн)ими атр(е,и)бутами красуні з(е,и)ми.

На ро(с,з)кішні завіси лісу (мовби, мов би) були почеплені букети з довгого страусового пі(р',рь)я(,;) а на самий сніг (по обидва, пообидва) боки до­роги (немовби, не мовби) по(с,з)вішувалися довгі гірлянди зі (сніжно-білих, сніжно білих) стрічок(,;) ніби з(в',в)язаних між собою(,;) що мер(и,е)хтіли (сріблясто-золотистими, сріблясто золотистими) іскрами. Одна гірлянда пр(и,е)кривала другу(,;) (неначе, не наче) (навмисно, на вмисно) почеплена лю(д,т)ською рукою.

І в мові гір(,;) і в мові лісу(- ;) скрі(сь,зь) (тихо-тихо, тихо тихо).

Варіант № 7

Знайдіть правильну відповідь

Після довгої(,;) ва(ш,ж)кої дороги(,;) що тр(е,и)вала десь бли(сь,зь)ко з (півмісяця, пів місяця) Тарас (ш,Ш)евченко під(ь')їж(дж,ж)ав (с,з)позаранку, до давно омріяного (К,к)и(ї,є)ва. (Сповна, С повна) відчув що (вдома, в дома) він(,;) на (У,у)країні(,;) коли (з-за, з за) (Д,д)ніпра-(с,С)лавути(,;) що з (діда-прадіда, діда прадіда) могутньо кот(е,и)ть свої в(е,и)личаво-гордовиті хвилі(,;) побач(і,и)в на горах (золотоверхий, золото-верхий) (к,К)иїв. Ця мить (вв,в)ижалася у во(х,г)кі(,;) холодні ноч(и,і) в (с,С)анкт-(П,п)(е,и)тербур(г,з)і(,;) де він був учнем (а,А)кадемії мистецтв(,;) коли найду(жч,щ)е праглося т(и,е)пла рідної з(и,е)млі(,;) ясного неба і (с,з)плеску (крутобоких, круто-боких) (Д,д)ніпрових хвиль.

С(ф,хв)ильовано зіскоч(і,и)вши на землю(,;) ніби зустрів тут батька рідного(,;) (т,Т)арас (нестямно, не стямно) гукнув куч(и,е)рові: “(3,з)аждіть!”(-,) і ч(і,и)мдуж побіг до річки. Хвиля(,;) хтозна-чому й де (с,з)діймаюч(і,и)сь(,;) з глухим(,;) ж(ю,у)рливим шумом накоч(ю,у)валася на вкритий (білосніжною, біло-сніжною) піною та чер(и,е)пашками пі(сч,щ)аний бер(и,е)г(,;) сп(е,и)нялася на мить(,;) зітхала й відходила кудись (униз, у низ) у гл(е,и)бини(,;) щоб дати місце наступній. Вода була прозора(,;) ле(ть,дь) жовтава(,;) з блискітками(,;) що вдал(е,и)ні зл(е,и)вались у суцільне сяйво-мар(и,е)во(,;) в якому плив (сніжно-білий, сніжно білий) вітрильник і тихо ширяли чайки. Потім їхали бер(и,е)гом (д,Д)ніпра і (Ш,ш)евченко ро(с,з)глядав навколишній (К,к)иїв. Вд(и,е)влявся в горби (обабіч, оба біч)(,;) укриті густо-з(и,е)леним, густо з(и,е)леним) (чя,ча)гарником та дерезою. У ч(и,е)пурні пр(е,и)міські садочки(,;) що(,;) (немовби, не мов би) (різнобарвні, різно- барвні) острівці(,;) тулилися (повсюди, по всюди). У хати(,;) пр(е,и)тулені на латочках з(и,е)млі під кручею. У бастіони й веж(и,і)(,;) що в(е,и)ділялися на тлі (гостро-блакитного, гостро блакитного) неба.

Варіант № 8

Знайдіть правильну відповідь

(С,З)поконвіків було завед(и,е)но в (У,у)країні(,;) що спорудж(ен,енн)я нової оселі ставало ч(і,и) не найважл(е,и)вішою справою ко(ш,ж)ного доброго господаря. Довгий шлях ро(с,з)витку пройшла хата(:,) від пр(е,и)земкуватої з(и,е)млянки до ч(и,е)пурної(,;) що вч(я,а)рувала (у,в)весь світ(,;) оселі з біл(е,и)зною стін(,;) густолистими в(е,и)шневими са(т,д)ками (,;)палахкуч(і,и)ми рушниками на покуті і т(и,е)рпким запахом рути-(м,м')яти на долівці. Хо(ч,чь) загалом житла в (у,У)країні мають ч(і,и)мало спільного(,;) однача(є,е) кожен регіон(:;) (п,П)оді(лл,л)я(,;) (п,П)олі(сс,с)я(,;) (н,Н)аддніпрянщ(і,и)на(,;) яку ще наз(е,и)вають (ш,Ш)евченковим краєм(,;) зона (К,к)арпат- має і свої особливості(,;) пр(е,и)тама(нн,н)і тільки йому.

Як зараз пр(е,и)гадую один епізод з далекого-пр(и,е)далекого д(е,и)тинства(,;) коли я став сві(т,д)ком спорудж(ен,енн)я хати. Прокинувся я того дня (на світанку, насвітанку) від моното(н,нн)ого пер(и,е)стуку сокир і ві(т,д)разу (с,з)гадав (:,)сьогодні в дя(д,дь)ка (а,А)ндрія(,;) нашого сусіда(,;) мають (с,з)водити (с,з)руб нової хати. Там(,;) мабуть(,;) уже й батьки(,;) бо у світлиці поро(ж,щ)ньо. Хутко висл(е,и)знувши (з-під, з під) ковдри(,;) умившись і (сяк-так, сяк так) пер(и,е)кусивши(,;) я побіг до (а,А)ндрі(є,ї)вого обійстя(:,) хіба можна прогав(е,и)ти таку подію(,;) адже с(е,и)ло знову довшає ще однією новою осел(е,и)ю. Дов­го виб(е,и)рав дядько (а,А)ндрій місце(:,) (щодосвіта, що досвіта) і в обід (довкола, до вкола) ходив(,;) обд(е,и)влявся(,;) щось пр(е,и)міряв своїми (неспішними, не спішними)(,;) але ро(с,з)машистими кроками(,;) щось з(в',в)язував(,;) а коли ж (урешті-решт, у решті решт) вибір було (с,з)робл(и,е)но(,;) завітав до батька порад(и,е)тися по-сусід(с,сь)ки. “С(и,е)лися тут (,;)(а,А)ндрію(,;) - (з,с)твердив батько(,;) - добрий сусіда(,;) каж(ю,у)ть(,;) кращ(і,и)й від далекого родича”.

Та перш ніж ро(з,с)почати роботу(,;) господар скор(е,и)стався давнім звичаєм.

Варіант № 9

Знайдіть правильну відповідь

Квітла (К,к)и(є,ї)вська земля. Це був південь (К,к)и(є,ї)вщ(і,и)ни(,;) де вже (густолистих, густо- листих) лісів мало(,;) але ще й не степ(,;) (а так, атак) сер(и,е)дина (на половину, наполовину). Ст(и,е)пове повітря(,;) нагріте й (терпко-сухе, терпко сухе)(,;) ш(і,и)роким плином коти(т,ть)ся по пш(е,и)ницях(,;) гречках(,;) житах(,;) буряках і соня(ч,ш)никах. Бе(с,з)краї обрії повиті в (ніжно-голубу, ніжно голубу) світлу млу. (Навкруги, На вкруги) щ(і,и)рий ч(о,е)рнозем(-,) ка(с,з)кова з(и,е)мля світових урожаїв. (Де-не-де, Де не де) полин по балка(м,х) і яра(м,х). Непропорційно в(и,е)соке (м(и,е)р(и,е)хтливо-синє, м(и,е)р(и,е)хтливо синє) небо панує понад степом(,;) нач(и,е)(б,п)то воно посідає тут якесь особливе місце(,;)- усе це з(и,е)мля (К,к)иївська.

Смуга лісів (К,к)иївського лісостепу поєднує(т,ть)ся з дрімучими ха(щ,шч)ами (Ч,ч)орного лісу(,;) біжить (ген-ген, ген ген) (в,у)здовж (Д,д)ніпра на півні(ч,чь)(,;) щоб долуч(и,і)тися до Полі(с,сс)я(,;) ма(с,сс)ивів (Ж,ж)итомирщ(і,и)ни й (в,В)олині. На (півдні, пів дні) лісу ще (десь-не-десь, десь не десь) докоч(ю,у)ється степ(,;) хвилястий сизий. Він біжить(,;) мов море під кілем корабля(,;) то (похмуро-чорний, похмуро чорний) від хмар над ним(,;) то блакитний від височ(є,е)(нн,н)ого неба затишний(,;) пісе(н,нн)ий степ. Ліси стоять, замислившись, (у,в)задумі. Гайки(,;) мов з(е,и)лені ватри(,;) горять до самого небокраю. Пройшла над з(и,е)млею гроза(,;) а ватри ще з(и,е)л(и,е)ніше палають(,;) виблискують(,;) сяю(т,ть) під (жовтогаряч(і,и)м, жовто-гаряч(і,и)м)(,;) аж палюч(і,и)м сонцем. Поналивав (з(и,е)ленкувато-коричневі, з(и,е)ленкувато коричневі) калюж(и,і) дощ. Золотом бри(с,з)кають вони в лісовій глуш(і,и)ні. Уроч(і,и)сто стоїть ліс(,;) і(,;) як п(е,и)ро (жар-птиці, жар птиці)(,;) падає з високих кленів листя.

Дикий голу(п,б) пурхає ни(з,зь)ко над (з(и,е)лено-чорним, з(и,е)лено чорним) бер(и,е)стом(,;) і (з,дз)вінко падають з листя краплі дощ(ю,у). Огарка молоде(н,нь)ких лип(,;) мальовничо ро(с,з)ташувавшись на узви(щ,шш)і(,;) загородилася лапатою сосною.

Варіант № 10